Коломойський влаштував Зеленському теплу ванну на "плюсах": Що це було

Коли оприлюднили анонс передачі зі списком учасників відразу виникло кілька питань.

Перше – чому саме такий добір. Якщо програма присвячена поколінню незалежних, то, за логікою, до участі в ній варто було запросити успішних українців, народжених починаючи з 1991 року. Такі у студії були, однак не всі. Друге питання – що там робили Олег Гороховський (1974 р.н.) та Василь Хмельницький (1966). Олег Гороховський титрувався як співзасновник monobank, але він ще й колишній (до націоналізації) заступник голови правління "ПриватБанку". Головою правління був Олександр Дубілет, якому у лютому цього року повідомили про підозри у розтраті чужого майна на суму 136 млн грн., а за місяць оголосили в розшук. Через певний час Дубілет-старший повідомив, що постійно мешкає в Ізраїлі і від слідства не переховується. А у серпні ВАКС скасував рішення про заочний арешт Дубілета. До слова, самого Гороховського розслідування про зловживання колишніх власників "Привату" оминуло.

Василь Хмельницький також добре відомий загалу. У списку багатіїв українського Forbes він посідає 29 місце зі статками в $310 млн. За інформацією видання, основні об’єкти Хмельницького ТРЦ Ocean Plaza (33,5%), парк Unit City, складська нерухомість. З його іменем пов’язано достатньо скандалів, зокрема вони стосувалися забудов.

Далі про враження від програми. Загальне: традиційна тепла ванна, яку неодноразово влаштовували Зеленському на "1+1". Її мало не остудив своєю реплікою про президентський університет співзасновник Студії онлайн-освіти EdEra Ілля Філіпов, який нагадав, що поки будуються плани про університет майбутнього, студенти нинішніх українських університетів взимку банально мерзнуть в аудиторіях. Пройшовся і по математиці, з якою в Україні, за даними ЗНО все погано і по інших болючих аспектах освіти. Зеленський почав пояснювати, чому Україна перетворилася на державу гуманітаріїв і чому у нас так погано з математиками. Особисто він любить математику і навіть хотів би вивчати її у вищі. Тільки от підходящих в Кривому Розі не було. 

З яскравих заяв Зеленського в цей вечір запам'яталися дві. Перша, що в Україні люди іноді "надто вільні", тільки "без порядку просто неможливо". Друга – "бізнес повинен йти в політику, допомагати країні, якщо він хоче жити тут". Дивна заява з огляду на проголошену президентом боротьбу з олігархами, адже похід бізнесу в політику – це і є ознака олігархії.

Під кінець перебування Зеленського в студії, йому на радість, показали сюжет з дітками, які висловлювали побажання президентові, ставили йому питання і ділилися своїми мріями. Оця частина програми, як то кажуть, точно зайде середньостатистичному глядачеві "плюсів". Після цього президент пішов, а в студії продовжили обговорювати проблеми в стилі, дещо не схожому на звичайні ток-шоу "1+1". Пересічний глядач міг би і занудитися, але ситуацію емоційно врятував борець і депутат-"слуга"" Жан Беленюк. Гості змогли потримати в руках його золоту медаль, а глядачі – розгледіти її зблизька. Беленюк розповів про своє дитинство на столичній Куренівці, про необхідність протидії молодіжній наркоманії та про проблеми вітчизняного спорту. Ці теми, принаймні, ближчі для пересічного українця.

Загалом же, ті, хто передчував почути гостру інтелектуальну дискусію нової української еліти і президента могли відчути себе дещо обманутими. Серйозні, значні заяви від президента не прозвучали. Очевидно, таких заяв не передбачав формат програми. Та у підсумку склалося враження, що цей ефір був потрібний лише для того, щоб зібрати ще трохи лаврів за гарне проведення Дня Незалежності. 

По-друге, після цієї програми, мабуть, ні в кого не залишилося сумнівів, що ні санкцій проти підсанкційного в США Ігоря Коломойського, ні якихось слідчих дій щодо нього на вимогу американців в Україні не буде. Зеленський міг не йти на цей ефір, розуміючи, що йому там влаштують гостинний прийом, але прийшов. За кілька днів до візиту у Вашингтон, де має зустрітися з американським колегою Джо Байденом. Це схоже на чіткий сигнал Коломойському: може спати спокійно, ніхто здавати його не збирається.

По-третє, подібні походеньки президента по телеканалах, які належать тим, хто потенційно ризикує потрапити до реєстру олігархів, ставить питання про щирість заявленої деолігархізації. Можливо, помиляємося, але якщо парламент у другому читанні завалить закон про олігархів, то цьому на Банковій журитимуться хіба для проформи.