Що то за космічний проєкт, який Зеленський пропонує перезапустити Бразилії

Про це повідомила пресслужба Офісу президента.

Depo.ua нагадує, що то за космічна програма, і чим закінчилася перша спроба України та Бразилії разом реалізувати космічні амбіції. 

Отже, ще у 2003 році країни домовилися створювати наземний комплекс на космодромі "Алкантара". Також сторони збиралися розробляти спільні космічні програми і технічно обслуговувати комерційних замовників. 

Україна зобов'язувалася за три роки випробувати та ввести в експлуатацію ракетний комплекс "Циклон-4". Запуск мав відбутися на пізніше листопада 2006-го з бразильського майданчика. 

На проєкт покладали захмарні сподівання. Розраховували, що постачатимуть продукцію 20 підприємствам-лідерам галузі і створять кілька тисяч робочих місць.  Крім того, статус космічної держави видавався доволі почесним, а себто і бажаним для України. 

Розробникам програми бачилося, як завдяки "Циклон-4" з бразильського космодрому у космос летять великі вантажі – від зондів до космічних кораблів. Ракета мала виводити на висоту у 500 км вантажі до 5,5 тонн. Також, за планом, могла витримати до 1,5 тонн навантаження в польоті на геоперехідну орбіту (35,7 тис. км – ред.). 

При більш детальних прорахунках з'явилися сумніви. Адже за чималої конкуренції "Циклон-4" міг так і не стати прибутковим проєктом. 

Втім, Національне космічне агентство України зав'язало партнерство з 16 підприємствами, а головне завдання лягло на КБ "Південне" – словом, проєкт вносив певне пожвавлення у промислову діяльність країни.  Під його розробку Україна взяла кредити   – $150 млн у 2004-му та $260 млн у 2011-му. 

Запуск ракети відкладався знову і знову. Хоча бразильська влада ще у 2009-му заявляла, що проєкт готовий на 75%, його реалізація щоразу затягувалася.  А у 2015 році Бразилія денонсувала договір. 

КБ "Південне" оцінила завдані збитки від рішення бразильців у $805,86 млн. 

Експерти розділилися у думці щодо причин такого кроку. Одні списували денонсацію угоди на вплив Росії. На думку інших, на бразильську владу подіяли передусім внутрішні причини. Зокрема, договір розірвали влітку, а ще весною держава пережила хвилю народних протестів – бразильці вийшли на вулиці проти корупції і політики лідера країни Ділми Русеф. За деякими підрахунками, в окремі дні число мітингувальників перевалювало за позначку у 1,5 млн. Себто, країні було вже не до космосу. 

Існує і думка, що бразильці просто не бачили в Україні надійного партнера. Адже безпосередній виконавець проєкту – КБ "Південне" – входило до переліку державних підприємств, які створюють фіскальні ризики, а також уникають аудиту. 

Самі бразильці стверджували, що просто зневірилися у проєкті. Мовляв, сподіватися заробити великі гроші на запуску, – надто наївно. 

"Ви справді думаєте, що ті, хто займається запусками, заробляють гроші бодай в одній країні? Я у це не вірю. Якщо уряд не закуповує запуски і не фінансує розвиток технологій, це не працює",– розповів директор космічного напрямку Космічного агентства Бразилії Норона де Соуза для Space News. 

Втім, попри скепсис та рішення бразильців Україна від "Циклону-4" не відмовилася.  Зокрема, цього літа пройшли перші випробування ракети-носія, наразі ж на неї чекають літні випробування.