Шантаж Будапешту і зусилля Києва: Чи вдасться Зеленському досягти примирення з Угорщиною

Складається враження, що в останні місяці Будапешт в стосунках із Києвом дотримується своєрідної стратегії хаосу – з одного боку, ведучи адекватні переговори по лінії дипломатичних відомств, а з іншого – влаштовуючи істеричні демарші в європейських колективних органах

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Шантаж Будапешту і зусилля Києва: Чи вда…

Стосунки між Угорщиною та Україною, і без того непрості, продовжують свій рух на геополітичній "гойдалці". Минув місяць від того як заступник керівника офісу українського президента Ігор Жовква розповідав ЗМІ, що Україна та Угорщина активно працюють над спільним документом, який сприятиме врегулюванню спірних питань у двосторонніх відносинах. Такою собі "джентельменською угодою", яка покладе край беззмістовній і небезпечній ворожнечі між Києвом та Будапештом.

Минуло менше трьох тижнів з того часу, як очільник українського МЗС Дмитро Кулеба та його угорський колега Петер Сіярто на зустрічі в Києві 27 січня домовилися про проведення конструктивних переговорів стосовно мови та освіти, ініціювали онлайн бізнес-форум між підприємцями двох країн, і взагалі продемонстрували готовність оперативно вирішити суперечки.

А після цього обнадійливого періоду на засіданні Ради асоціації ЄС-Україна угорський єврокомісар Олівер Варгеї влаштував те, що влаштував. За даними джерел українських ЗМІ в урядовій делегації, він вимагав внести до спільної заяви Ради асоціації чудесний пасаж про те, що в Україні утискають національні меншини. А ще – вимагав від Києва припинити роботу сайту "Миротворець". Де приготували "список смерті" (!) угорських активістів із Закарпаття, зокрема, з "особистими даними" євродепутатки Андреа Бочкор. Яка є громадянкою України, але потрапила до Європарламенту за списками угорського "Фідесу".

Безвідносно до рівня правосвідомості, а також сумнівної користі для національних інтересів України вищезгаданого проекту, слід завважити, що там було фото євродепутатки, її ім'я та прізвище, і повідомлення, що вона порушує законодавство України про громадянство. З будь-яким із цих тверджень складно не погодитися.

Цього разу атаку угорського представника Україні вдалося відбити. Це сталося як через несподівано тверду позицію прем'єра Шмигаля, так і через жорсткий підхід до справи високого представника ЄС Жозепа Борреля, який, після принизливої прочуханки в Москві, "прогинатися" іще й перед угорським дипломатом наміру не мав. До фінальної заяви Ради асоціації маячня Варгеї не потрапила. Більше того, він добряче зіпсував собі репутацію, захищаючи національні інтереси Угорщини – хоча, за чинним європейським законодавством, особа, яка стала комісаром ЄС, не повинна діяти на користь уряду своєї країни.

Той факт, що українська офіційна делегація скромно промовчала про всю цю історію, і все стало відомим тільки від анонімних "джерел", свідчить про надію Києва в якийсь спосіб все-таки залагодити конфлікт з Угорщиною. Цю надію хотілось би в якийсь спосіб підтримати.

Але реальних шансів на такий перебіг подій, насправді, небагато. І причини тут далеко більш фундаментальні, ніж прізвище етнічної угорки з українським паспортом на сайті "Миротворець". Чи навіть українські закони про освіту та мову, компроміс стосовно яких дипломатичні відомства двох країн рано чи пізно знайдуть.

Складається враження, що чинний уряд Угорщини, ведучи відверто популістську і антиліберальну політику, яка йде в розріз із цінностями ЄС, намагається виставити Україну як якусь цитадель націоналізму, тоталітаризму, і всілякого іншого зла. Що, з одного боку, ніби як вигідно відтіняє угорську політику, а з іншого – дає перманентну можливість для торгу з Брюсселем, дозволяючи отримувати переваги для Угорщини в обмін на якісь поступки з українського питання. При тому етнічна угорська діаспора, яка мешкає в Україні, дає можливість Будапешту майже необмежено шукати й знаходити якщо й не реальні, то бодай відверто вигадані "порушення прав меншин".

Подібна політика має відразу кілька небезпечних наслідків. По-перше, вона гальмує не те що євроінтеграцію, а навіть адекватну співпрацю між Україною та ЄС.

Хоча, здавалось би, Будапешт мав би підтримувати євроінтеграційні устремління Києва, адже якщо Україна колись потрапить до ЄС, права угорців захищатиме суворе тамтешнє законодавство. В реальності ж усе відбувається навпаки, що, до речі, дає реальну картину про рівень піклування Орбана про закордонних угорців.

По-друге, безперервні конфлікти, явно інспіровані з Будапешту, можуть і справді підвищити рівень несприйняття угорської меншини в Україні. Але й на це теперішньому офіційному Будапешту цілком байдуже.

І, по-третє, постійні дипломатичні проблеми не сприяють і адекватному функціонуванню європейської бюрократичної машини загалом, що, у більш віддаленій перспективі, може призвести і до системної кризи в ЄС. Але й такий наслідок, схоже, не лякає прихильників "політики хаосу" в Будапешті. Прикро, але країна, яка свого часу сміливо протистояла радянському тоталітаризму і заплатила за це страшну ціну, сьогодні, можна сказати, грає на боці спадкоємця СРСР і на шкоду ліберальній Європі.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"