Зеленський у серіалі: Як президент бореться з коронавірусом відосиками

Відсутність системності в діях влади є не менш загрозливим для перспектив України вірусом, аніж той, з яким бореться світ

Зеленський у серіалі: Як президент борет…

Володимир Зеленський виклав у мережу чергове відео. Останнім часом вони виходять ледь не щодня. Цього разу він звернувся до українців, які не змогли вчасно повернутися додому через закриті кордони багатьох держав і припинене транспортне сполучення. Президент заявив, що когось вдасться повернути швидше, а когось – пізніше, але всі будуть удома, і розповів, як діяти, щоб Батьківщина не забула про таких людей.
Для цього створена електронна система "Друг", а кому не вдалося нею скористатися, мають звернутися до українського посольства чи консульства у країні перебування. Нібито не забули і про туристів, які в умовах світової пандемії спокусилися на дешеві тури й поїхали грітися на сонечку біля далеких морів. Держава обіцяє сприяти туроператорам і авіаперевізникам, аби ті забрали українських туристів з найвіддаленіших куточків світу. Вже відпрацьоване, запевнив президент, повернення українців з Єгипту, Арабських Еміратів, Домінікани, островів Азійсько-Тихоокеанського регіону і обох Америк. І це далеко не поодинокі заблукалі: у понеділок 125 рейсів повернули додому 23 тисячі українців, у вівторок – 50 рейсів привезли 10 тисяч туристів. На сьогодні для повернення громадян заплановані 40 авіарейсів, повідомив у відео Зеленський.

З пам'яті простого українця вже стерлося інше відео: невиконана (що, напевне, добре для епідемічної ситуації у нас) обіцянка Зеленського повернути дівчинку з песиком із Китаю до України. Тому зараз наш гарант уже "крупним оптом" рятує людей з усіх куточків планети, кличе їх до країни, де починається епідемія.

Все це, звісно, благородно і правильно. Забувати про своїх не можна. Але чи налагодила одночасно влада чітку і безперебійну процедуру перевірки стану здоров’я цих туристів і заробітчан? Чи матимуть установи, які відповідають за громадське здоров’я, хоча б відносно повну картину – які "сюрпризи" везуть з екзотичних і європейських країв поверненці? Повідомлення в соцмережах свідчать про інше: якщо міряти температуру у прибулих вже почали, то з подальшим контролем за їхнім фізичним станом – біда. Одна з користувачок Фейсбук, яка за дві години до закриття польотів встигла повернутися з відпочинку в Іспанії через Німеччину (з величезною переплатою за квитки МАУ), написала: "Жодних попереджень про самоізоляцію, пам‘яток. Контактів наших... ніхто не попросив. Уряд мабуть розраховує на самосвідомість. Особисто ми подбали про можливість автономно жити мінімум 3 тижні".

Добре, що є такі свідомі громадяни. Але є й інші приклади – коли люди, які приїздять з Польщі чи Італії та інших країн, навіть почуваючись зле, ігнорують лікаря і розносять інфекцію по рідних, близьких і всіх довколишніх. І саме тут повинна спрацювати держава, обов’язок якої – ввести в дію систему контролю за станом здоров’я громадян, що повернулися з країн, де зафіксовані сплески епідемії.

Ми досі не маємо системного моніторингу – зате маємо ролик на тему "повертайтеся додому" - і одночасно наджорсткі заходи всередині країни, покликані обмежити пересування людей як населеними пунктами, так і між регіонами. Та й тут, здається, не проаналізували наслідки. Адже закриття метро у Києві та інших мільйонниках може спрацювати не на благо, а зашкодити. У столиці вже від ранку утворилися величезні черги на наземний транспорт, а щасливці, які до нього потрапили, їдуть, як у пікові години, дихаючи в обличчя одне одному. Окреме питання – дефіцит масок і нездатність держави організувати забезпечення ними своїх громадян за адекватними цінами. І, між іншим, на відміну від автобуса, якраз у метро можна проконтролювати вхід лише у масках. А ще метро достатньо провітрюється, і час перебування там вельми нетривалий, на відміну від переповнених маршруток. Не додумали, зате зробили сповнений театрального драматизму крок – метро в столиці закрито вдруге за його понад 60-літню історію. Першого разу таке було за часів Майдану 2014 року.

Далі. Що держава Україна запропонує своїм громадянам, які працюють за кордоном, якщо ті зараз почнуть масово повертатися? А таки почнуть, бо пандемія у світі не припиняється, і робочих місць меншає навіть у найбільш розвинутих країнах, які ще вчора були "землею обіцяною" для мільйонів. У одній лише Празі понад три тисячі українців звернулися до посольства України з проханням про евакуацію. Скільки їх таких буде з усієї Європи?

Невже їм запропонують кредити для ведення бізнесу під 5-7-9 відсотків за так званою програмою "Повертайся. Залишайся"? Так, відразу після того, як за вказівкою президента попередній уряд України виділив 2 млрд грн на цю програму, дешеві кредити захотіли отримати понад 20 тисяч підприємців. Не обійшлося і без відео від піарників президента: Зеленський "раптово" прийшов до відділення одного з державних банків у центрі Києва і зіграв на роялі в кущах: став свідком того, як "випадкового" підприємця, що "просто" зайшов поцікавитися умовами, не відходячи від каси перевірили за кілька хвилин і ощасливили кредитом. Чергова серія знята, всім спасибі, всі вільні.

Та зараз на Банковій мовчать про те, чи матиме ця програма продовження в умовах згортання діяльності саме малого і середнього бізнесу через запровадження карантину. А мали б говорити і пояснювати українцям, як планують підтримуватимуть життя національної економіки на всіх етапах пов’язаної з епідемією кризи. Мовчанка може означати: або не знають, як діяти, або готують настільки неприємні речі, що говорити про них зараз не випадає. Та й ролика позитивного про це не запишеш…

Штрафами за порушення вимог карантину, закон про які підписав Зеленський, ситуацію не виправиш. А про заходи підтримки економіки нічого не відомо.

Нинішній гарант у своїй діяльності дуже орієнтується на рейтинги власної популярності серед населення. Тому його оточення точно намагатиметься знайти шляхи переможного для себе виходу з дуже складної ситуації. Яка ускладнюється тим, що епідемія вірусу стала для України не причиною, а поштовхом до звалювання у негативну економічну динаміку. Причин же тут багато, і серед них – відсутність у команди "молодих облич" реалістичного бачення шляхів розвитку країни та допущені через це численні помилки, які межують з відвертими провалами. Уряд Олексія Гончарука вже поплатився за це відставкою. Але чи зможе збити з відомої субстанції сметану новий кабінет маловідомого Дениса Шмигаля?

Бо ще однією системною причиною наших нинішніх проблем є небажання вузького кола найбільш багатих українців відмовитися від частини своїх прибутків на користь країни, на ресурсах якої вони збагатилися. Як би до цього їх не закликав Володимир Зеленський і на зустрічах, остання з яких відбулася днями, і у відеозверненнях – ці щелепи з доброї волі віддавати здобич не звикли.

Тому на повний зріст перед Україною стоїть загроза дефолту за зовнішніми зобов’язаннями. Про переваги цього сценарію говорять Ігор Коломойський і група його клевретів. Але для кого переваги? Точно не для країни і людей. Бо віддавати борги все одно доведеться (дефолт не означає, що нам "пробачать" позичене), а умовна вартість всього, що є в Україні, стрімко впаде. І у того, хто має в наш час гроші, з’являться нові чудові можливості стати ще трішки багатшим.

Але чи варто Зеленському ставати "президентом дефолту", до чого його м’яко і не дуже штовхають? Здається, поки він до такого титулу не готовий. Знизити вірогідність негативного сценарію може фінансова підтримка Міжнародного валютного фонду. Для цього треба небагато: першим кроком наш парламент має ухвалити закон про недопущення повернення банків колишнім власникам. Це так званий "антиколомойський" закон – Ігор Валерійович не полишає надій повернути "до рідної гавані" "Приватбанк", тоді як Захід категорично проти. Крок №2 – реформа ринку землі в Україні. Поки ані за першим, ані за другим напрямками просування немає. Понад те, уряд Шмигаля ще не встиг усістися в крісла, а вже відкликав згаданий проєкт закону про банки.

Кажуть, Київ торгується з МВФ за кредит. Але так можна доторгуватися до того, що у Фонду просто не вистачить терпіння чи грошей. Адже на його мільярди в умовах світової кризи претендує не лише наша безумовно прекрасна країна, а й іще сотня не менш гідних держав. На всіх грошей не буде. А без цього складно зупинити не лише до пори приховані економічні процеси, але й більш помітні загалу явища, скажімо, зниження курсу гривні. Економісти кажуть: поки що ці гойдалки не мають економічних підстав – лише спекулятивну складову. Але напруження у суспільстві все це додає. Ще трохи – і втримати країну від хаотизації можна буде лише запровадженням надзвичайного стану на всій території, а не в окремих областях, як це є зараз (сьогодні режим НС ввела Київська область, минулого тижня – Чернівецька і Житомирська).

В таких умовах одними лише відео від проблем не прикриєшся. Але складається враження, що й саме суспільство так і не сформувало запит до влади на системні розумні дії. Людям, які нудяться на карантині, потрібні нові серії "Слуги народу". І от на цей запит наша нинішня влада відповідає з готовністю.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"