Сепаратистська загроза на Росії: Чого чекати від Ханти-Мансійського автономного округу

Побоювання розвитку сепаратизму на Росії мають реальне підґрунтя. Сигналом до можливого старту процесу сецесії в регіонах є не лише політична ситуація, яка на сьогоднішній день склалася на РФ, але й економічні показники розвитку російської держави.

У попередніх матеріалах були розглянуті загальні особливості розвитку уральського сепаратизму в контексті аналізу сукупності ризиків активізації процесу сецесії як серед національних меншин, які проживають в регіоні, так і в середовищі російського населення Уралу. Зокрема, окремо були розглянуті особливості удмуртського, марійського і чуваського сепаратизму.

В даному матеріалі предметом дослідження є оцінка потенціалу розвитку сепаратизму на території Ханти-Мансійського автономного округу як складової частини процесу сецесії на території Уралу.

Загальна інформація

Югра, він же Ханти-Мансійський автономний округ, є одним з суб'єктів Російської Федерації, який входить до складу Тюменської області і Уральського федерального округу. Фактично даний регіон РФ є одним з економічно самодостатніх регіонів-донорів. На території його зосереджені найбільші нафтовидобувні підприємства як Росії, так і світу в цілому.

Необхідно відзначити, що Югра у рейтингу соціально-економічного становища регіонів Росії займає третє місце та друге місце за масштабом економіки в РФ.

Економіка автономного округу має пріоритетними сектори видобутку вуглеводневої сировини, в автономному окрузі також розвивається енергетика, будівництво, розвиток транспортної інфраструктури та інші галузі.

За інформацією Департаменту економічного розвитку Югри, в галузевій структурі промисловості, відповідно, домінуюче положення займає нафтогазовидобувна галузь, частка якої становить 81,7 %, електроенергетика — 6,1 %, обробні виробництва — 12,2 %. Видобуток нафти і газу на території ХМАО здійснює 51 підприємство, 33 з яких входять до складу вертикально-інтегрованих нафтових компаній, 18 — незалежних компаній.

За 9 великих вертикально-інтегрованих нафтових компаній: ПАТ "НК "Роснефть", ВАТ "Сургутнафтогаз", ПАТ "ЛУКОЙЛ", ВАТ " НГК "Славнефть", ПАТ "Газпром нафта", "Салим Петролеум Девелопмент Н.В.", АТ НК "Роснафта", ВАТ "Томськнафта" ВНК, ВАТ АНК "Башнефть" - обсяг видобутку нафти становив 99 % від загального видобутку по округу.

На території автономного округу діють 6 нафтопереробних і 9 газопереробних підприємств. Лідер за обсягом виробництва світлих нафтопродуктів — Сургутський завод по стабілізації газового конденсату імені В. С. Черномирдіна ТОВ "Газпром переробка".

Стійкість електроенергетичного комплексу забезпечують: ВАТ "Сургутська ГРЕС-1", ВАТ "Сургутська ГРЕС-2", ВАТ "Нижньовартівска ГРЕС" і "Няганська ГРЕС", загальною встановленою потужністю понад 12,1 ГВт. За підсумками 2016 року енергосистема Югри виробила рекордні 92,6 мільярдів кіловат-годин. У Югрі створені виробничі комплекси, які дозволяють випускати продукцію деревообробки, за виключенням целюлозно-паперового виробництва.

Адміністративний центр — місто Ханти-Мансійськ.

Етнохоронім території — югорчане, югорчанин, югорчанка.

На території округу проживають ханти, мансі, росіяни, українці, башкири, калмики, чуваші, марійці, ногайці та інші.

Що стосується хантів, варто відзначити, що дана народність є однією з малочисельних фінно-угорських етнічних спільнот, яка розділена на дві групи: фінно-пермську і угорську. В угорській мовній групі виділяють дві підгрупи: придунайських угрів, до них зараховують угорців, а також обских угрів, до яких відносяться ханти і мансі. За даними Всеросійського перепису населення 2010 року, загальна чисельність етносу ханти становить 30943 людини. З них у Югрі проживає 19068 людей, тобто 61,6 % від загальної чисельності всіх хантів; на Ямалі — 9489 людей, тобто 30,7 % всіх - ханти, і в Томській області живе 718 осіб — 2,3 % від загальної чисельності народності. Всього 14134 чоловіка і 16809 жінок. Рідною хантыйскою мовою володіють 9584 людини, тобто 30,9 %, а 21359 людей, тобто 69 % від загальної кількості народності, вже не володіють нею. Термін χănti дословнос хантийська мови означає "людей, що успішно осіли або прикріплюються до однієї території". Крім вищезгаданих, існує ще одна поширена народна версія походження слова ханти. Цей термін може також походити від хантийського іменника χătneχu — "людина".

Мансі – народ, що живе в північно-західній частині Сибіру на лівобережжі річки Обі і на її притоках. Загальна чисельність мансі за переписом 2010 року становила 12269 людей, до теперішнього часу число тих, що володіють національною мовою — менше 1000. Етнонім "мансі" утворений від самоназви народу, походить від стародавньої родової назви мось, моньсь (осіб). У старій науковій літературі народ називали вогулами, вогуличами. В якості офіційної назви етнонім "мансі" був прийнятий в Радянський час. Мансі відносяться до сім'ї фіно-угорських народів. Угорську гілку з них складають мансі, ханти і угорці. У мансійській мові виділяється чотири наріччя, або діалектні групи (північна, східна, західна, південна), з яких збереглися лише північна та східна. Північна група мансі проживає в басейні річки Північна Сосьва з притокою річки Ляпін, у верхів'ях річок Лозьви і Пелиму. Східна група — річки Конда та її приток. В даний час у зв'язку з промисловим освоєнням Югри змінилася і життя мансі. Велика частина населення проживає в містах, має сучасні професії.

Історичні особливості розвитку

1. Окупація території хантів і мансі

У 1579 році загін козачого отамана Єрмака Тимофійовича на запрошення роду Строганових прибув в їх володіння в Орлі-містечку (територія сучасного Пермського краю). Купці найняли козаків, щоб ті захистили їх землі від нападів остяків і вогулів,що власне сьогодні й відомі як ханти і мансі. У XV–XVI ст. ці два народи перебували в підпорядкуванні у Сибірського ханства, що в ті часи займало територію від Єнісею до сучасної Свердловської області. Мансі спочатку жили на Уралі, однак в XI–XIV століттях росіяни і комі витіснили цей народ далі на схід.

Ідея походу за Кам'яний пояс, по одній версії, належала козакам, яких вабили скарби Сибірського ханства. За іншою — експедицію влаштували Строганови, зацікавлені в превентивному захисті своїх володінь від набігів і захопленні нових земель. Похід почався без відома тодішнього царя Івана IV Грозного. Купці забезпечили людей Єрмака зброєю і всім необхідним, а також посилили козацьке військо трьома сотнями своїх бійців.

Репродукція картини Сурикова "Підкорення Сибіру"

У 1581 році загін з 840 людей на 80 стругах вирушив у похід — спочатку по Камі, потім вгору по її притоках до Тагільського перевалу в Уральських горах. Загін Єрмака побував на територіях сучасної Свердловської, Тюменської та Омської областей та Ханти-Мансійського автономного округу. Козакам протистояло велике (до 15 тисяч осіб) військо Сибірського хана Кучума. Загін московських окупантів захоплював багату здобич, підкоряючи нові території і обкладаючи їх населення щорічною даниною — ясаком (що стягувалася в основному хутром). Успіху Єрмака сприяли тактика, використання вогнепальної зброї (у ханських загонів воно теж було, але в невеликих кількостях) і вміння домовлятися з місцевим населенням (далеко не всі сибірські народи підтримували Кучума). У жовтні 1582 року московити захопили столицю ханства — Кашлик. Тільки після цього Єрмак відправив до Москви своїх людей — повідомити царя про успіх.

Після цього почалася окупація Сибіру. За першою експедицією були нові, і за наступні 13 років держава хана Кучума перестала існувати, а його території були окуповані московитами і увійшли до складу Московії. Місцеве населення зобов'язався платити ясак, виконувати робітничі повинності по будівництву фортець, доріг і ямські гонитви. Московські окупанти рушили далі на схід — захоплювати нові території силою зброї.

2. Колонізація регіону та русифікація

Перше російське поселення на території сучасного Ханти-Мансійського автономного округу — Березовський острог — було закладено ще до остаточного розгрому Сибірського ханства, у 1593 році. Рік потому московити заснували місто-фортецю Сургут, нині найбільше місто ХМАО. Теперішня столиця округу — Ханти-Мансійськ — відома з 1582 року як містечко остяцького князя Самара, вбитого в бою з дружиною Єрмака. На рубежі 1620-30 років на його місці було засноване село Самаровский Ям, основне населення якого складали ямщики. За козаками в нові землі потягнулися купці та селяни. Вже до кінця XVII століття російські оккупанти на території колишнього Сибірського ханства обігнали за чисельністю корінні народи. У тому ж столітті відбулося кілька повстань вогулів і остяків, але всі їх придушили.

29 грудня 1708 року указом Петра I у Росії були засновані губернії. Землі майбутнього автономного округу увійшли до складу найбільшої з них — Сибірської. В 1782-му Катерина II розділила її на 3 намісництва: Іркутськ, Коливанське і Тобольске. Павло I перетворив цю адміністративну одиницю на Тобольску губернію.

З середини XVIII століття край стає місцем заслання. В Березові з 1727 року до своєї смерті в 1729 році відбував покарання Олександр Меньшиков, в 1730-х сюди ж заслали сімейство Долгоруких, в 1742 році —сподвижника Петра I, графа Андрія Остермана. Пізніше в цих місцях відбували заслання деякі декабристи.

До 1810 року відноситься перша згадка Mегіона — великого міста ХМАО. У 1909 році був заснований Нижньовартівск. З другої половини XIX століття почалося зростання обороту місцевих ярмарків і бурхливий розвиток річкового транспорту. У 1859 році по Обі і Іртишу ходили всього 7 пароплавів, у 1904-му — 107, у 1913-му — 220. На початку XX століття в основні населені пункти регіону провели телеграф. Разом з тим економічне зростання серйозно стримувала низька щільність населення. За переписом 1897 року в Березівському та Сургутскому повітах (їх територія приблизно збігається з сучасними Ханти-Мансійських і сусіднім Ямало-Ненецьким автономними округами) проживали всього 29158 людей. Більшість з них займалися рибальством, полюванням, збиранням грибів та ягід. Була деяка промисловість — в основному рибоконсервний заводи.

3. Період радянської окупації

Після Лютневої революції на території Тобольської губернії паралельно з місцевою владою Тимчасового уряду з'явилися Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. У квітні 1918 року більшовики перейменували губернію в Тюменську і перенесли губернську столицю в Тюмень. У червні того ж року влада в регіоні перейшла до Тимчасового сибірському уряду, в листопаді — до Колчака. В цей час ханти і мансі в основному зберігали нейтралітет. Громадянська війна в цих місцях закінчилася в 1920 році. Але на початку 1921 року Тюменську губернію в числі інших регіонів охопило найбільше антибільшовицьке повстання, відоме як Західно-Сибірське. Навесні піднялися Сургут, Березів і Самарово. До того моменту за зброю взялися 100 тисяч людей, змучених політикою військового комунізму і продрозкладкою. Вони боролися за свободу слова, зібрань, союзів і торгівлі, за право самостійно розпоряджатися землею та продуктами своєї праці. Головне гасло повстанців — "За ради без комуністів". Історія їх героїчної боротьби тривала аж до кінця 1922 року, поки її було потоплено в крові більшовиками.

У 1923 році послідувала нова адміністративна реформа. Колишні губернії змінила гігантська Уральська область з центром в Єкатеринбурзі (незабаром перейменованому в Свердловськ). Радянська влада розпочала політику коренізації. При Сталіні в місцях проживання нечисленних народностей Півночі були утворені так звані тубільні райони. Вони управлялися тубільними Радами і тубільними районними виконавчими комітетами (т. зв. ТузРИКами).

У 1930 році був створений Остяко-Вогульский національний округ у складі Уральської області. У 1931 році пройшла мовна реформа, ханти і мансі перейшли на латиницю, яка пізніше була замінена на кирилицю з використанням додаткових символів. 11 червня 1932 року Комітет Півночі при президії ВЦВК прийняв рішення про коренізацію управлінського апарату. Тепер представники місцевих народів повинні були складати не менше 75% учнів самаровскої радпартшколи.

Наступним кроком більшовики перейменували народи остяків і вогулів у хантів і мансі. У 1940 році округ з національного перетворили в автономний і перейменували в Ханти-Мансійськ. Змінила назву і його столиця регіону.

Як повідомляє Сергій Єрмолов, у грудні 1931-го на півночі регіону почалося Казымске повстання. У ньому брали участь ханти й ненці, невдоволені колективізацією, вилученням оленів і загальним руйнуванням традиційного укладу життя. Хоча кількість повстанців становила всього 150 чоловік, протистояння тривало більше двох років. Більшу частину цього періоду відбувалися не бойові дії, а всілякі народні сходи і переговори з владою. Гаряча фаза повстання припала на рубіж 1933-34 років. Тоді схопили, побили та задушили мотузками п'ятьох радянських працівників. Крім того, в перестрілці загинули троє співробітників ОГПУ. Ханти офіційно втратили трьох, хоча самі вони говорять про 20-30 убитих, включаючи жінок і дітей. В результаті влада заарештували 88 учасників повстання. Частину незабаром відпустили "за маловажністю злочину і приналежність до соціально близького нам прошарку", кілька людей, включаючи ідейного натхненника заколоту Івана Єрнихова, померли у в'язниці під час слідства. 11 осіб були страчені, 38 — засуджені до різних термінів ув'язнення.

Протягом 30-х — 40-х років радянська влада регулярно передавала округ з однієї області в іншу, поки в 1944-му не зупинилися на Тюменській. Ситуація різко змінилася після того, як в 23 червня 1960 року бригада бурового майстра Семена Урусова знайшла нафту в районі селища Шаїм.

В результаті регіон охопив економічний бум. У 1959-89 роках населення зросло більш ніж удесятеро — з 124 тисяч до 1,2 мільйона осіб. З 16 міст ХМАО в цей період були засновані 10. Населення Сургута за ці роки збільшилося у 41, а Нижньовартівська — у 105 раз. У 1988 році з 569 млн тонн нафти, видобутої в країні (пік радянської паливної промисловості), на Ханти-Мансійський автономний округ припадало 335 млн тонн. Саме тут з'явилася "проклята нафтова голка" і корона "енергетичної наддержави".

4. У складі Російської Федерації

В 90-ті роки в ХМАО відбувалися типові для РФ кланові розборки і війни мафії. В Нефтоюганську працювала компанія "Юганскнефтегаз" — одна з основних "дочок" бізнес-імперії Михайла Ходорковського. 26 червня 1998 року мера міста Володимира Пєтухова застрелили по дорозі на роботу. Пізніше винними в організації цього вбивства були визнані колеги Ходорковського Олексій Пічугін і Леонід Невзлін.

Після створення федеральних округів ХМАО увійшов до складу Уральського ФО. У 2005 році назва регіону трохи змінилося: рішенням президента він став іменуватися "Ханти-Мансійський автономний округ — Югра".

ВРП регіону в 2015 році склав 2,918 трлн рублів (або 1,795 млн на душу населення). У складеному "РІА-Новини" "Рейтингу соціально-економічного становища регіонів — 2015" Югра поступається лише Москві і Санкт-Петербургу. Великі міста округу регулярно потрапляють у всілякі списки найбільш комфортних і багатих в РФ. Інфраструктура регіону за останні роки помітно оновилася.

Населення суб'єкта РФ становить 1,626 млн. ХМАО — регіон з одним із найвищих рівнів народжуваності саме серед росіян. Народжуваність у хантів і мансі — ще вище, але представники корінних народів становлять невелику частину населення округу. Але незважаючи на це, в Ханти-Мансійському автономному окрузі також виникли загрози розвитку сепаратизму і радикалізму.

Джерела сепаратизму і радикалізму

1. Міжетнічні конфлікти

За інформацією Сергія Єрмолова, в ХМАО прибуває величезна кількість мігрантів. Цифри зі статті завкафедри геології Уральського державного гірничого університету Олексія Старостіна в "Независимой газете": з 1989 по 2010 рік кількість вихідців з Середньої Азії на Уралі зросла в 1,7 рази, з Азербайджану — в 2,1 рази, а з Північного Кавказу — в 2,4 рази. Загальна частка мусульманського населення УрФО також збільшилася майже на 100 тисяч осіб — до 1,134 млн. В ХМАО частка мусульман зросла з 12,54% до 15,92%. При цьому число татар і башкирів в регіоні падає. В автономний округ приїжджають люди, які сповідують радикальні течії ісламу.

Тільки за перше півріччя 2013 року до одного тільки Сургута прибуло 26 тисяч мігрантів. За цей же період злочинність у місті зросла на 50%, а кількість грабежів — в 9 разів.

У квітні 2014 року Центр вивчення національних конфліктів (ЦВНК) і федеральне інформаційне агентство "Клуб Регіонів" випустили доповідь "Грона гніву", присвячену міжетнічній напруженості в суб'єктах РФ в період з вересня 2013-го по березень 2014 року. Більш 80 експертів розділили російські регіони на 5 груп: від "дуже високої напруженості" (вона відзначена в Москві, Санкт-Петербурзі, Ставропольському краї, Татарстані і Дагестані) до "дуже низької напруженості". Ханти-Мансійський автономний округ потрапив в число регіонів з високою напруженістю". Вона, за версією доповіді, передбачає "неодноразові організовані масові ненасильницькі конфліктні дії; випадки етнічно мотивованого насильства; політичну активність з експлуатацією етнічної тематики".

Експерти назвали Сибір і Далекий схід "найбільш спокійними в міжетнічному відношенні територіями" (хоча відзначили ризик поширення радикального ісламу серед приїжджих). Але ось Югру, а також сусідні ЯНАО і Тюменську область віднесли до зони ризику, в основному через великий приплив мігрантів-іноземців. Особливо сильною діаспорою в окрузі експерти назвали чеченську.

Для округу характерна ситуація протилежна, ніж склалася в більшості регіонів країни. У регіоні відсутня консолідація суспільства, відзначається зростання рівня міжетнічної напруженості і націоналістичних настроїв. За 2015-2016 рр. в ХМАО стався цілий ряд запеклих міжетнічних зіткнень і резонансних злочинів за участю приїжджих з Кавказу — чеченців, дагестанців, азербайджанців.

Начальник УМВС Росії по Югрі Василь Романиця повідомляє, що в 2015 році, незважаючи на зниження загального рівня злочинності і відтік мігрантів з регіону, зросла кількість скоєних ними особливо тяжких злочинів. У деяких муніципалітетах показник підскочив відразу в 2-2,5 рази. Про зростання етнічної злочинності у всьому Уральському федеральному окрузі заявляв повпред Ігор Холманських.

Згідно з доповіддю ФСТ, що потрапив у деякі ЗМІ 25 лютого 2016 року, Ханти-Мансійський автономний округ посідає друге місце після Москви за рівнем міжетнічної напруженості. Аналітики відомства зазначають, що регіон знаходиться на межі соціального вибуху, викликаного міжнаціональними конфліктами; десятки людей в ХМАО завербовані "Ісламською державою", емісари якої працюють навіть у вузах округу.

У вересні 2015 року за серію згвалтувань і грабежів 8 років отримав уродженець Таджикистану. А 2013 рік ознаменувався цілою низкою подій з неповторним російським колоритом: масові бійки, перестрілки, різанина. В деяких конфліктах брали участь по півтисячі людей, а про колону з сотні машин з озброєними до зубів азербайджанцями російські націоналісти пишуть постійно.

Особливо необхідно згадати історію в кафе "Ной": в ніч з 23 на 24 лютого 2013 року в ханти-мансійському кафе четверо кавказців по-звірячому побили і зґвалтували відразу двох молодих дівчат. Тортури тривала цілу ніч. У підсумку в 2014 році російський суд під головуванням Людмили Блашкової виніс такий вердикт: голові місцевої чечено-інгушської діаспори Султанові Ісраїлову (в ході процесу постійно поривався зателефонувати Кадирову) — 4 роки умовно, братам Юртаєвим — по 5 років умовно. Тільки господар кафе, азербайджанець Виваді Нариманов, який відвіз одну з жертв до себе додому і продовжив ґвалтувати там, отримав реальний термін 4,5 роки. Поки йшов суд, кафе "Ной" згоріло. Після відновлення його перейменували в "Рай".

На Сһапgе.орг деякий час збирали підписи за відставку губернатора Югри Наталії Комарової.

"Хвиля насильства з боку кавказців і мігрантів накрила Ханти-Мансійський автономний округ, — кажуть автори звернення. — Регіон захлинається етнічною злочинністю. У 2013 році кількість злочинів, скоєних вихідцями з північнокавказьких регіонів зросла більш ніж на 40%. І це тільки офіційні дані. До того ж щорічно в автономний округ приїжджає до 200 000 мігрантів. 2013 рік став рекордним за масовими етнічними бійками".

Ще одна гучна історія пов'язана з масовою бійкою між кавказцями і місцевими жителями трапилась у лютому 2015 року в Нафтоюганьску. За словами свідкив, в бійці брали участь близько двадцяти осіб. Кавказька сторона конфлікту стріляла з травматів; поліція, за своїм звичаєм, розслідує "побутовий конфлікт".

При цьому влада регіону переслідує членів російських націоналістичних організацій, у той час, як губернатор Комарова свого часу віддала 280 квартир в новобудовах вихідцям Чечні. Примітно, що біля 30 тисяч корінних жителів округу при цьому як і раніше живуть в бараках без опалення і водопроводу. Про Комарову також ходить стійкий слух, що вона одружена з чеченцем.

2. Зростання впливу ісламістських організацій

За інформацією російських експертів, у ХМАО фіксується зростання впливу "Хізбут-Тахрір" та інших подібних організацій серед проживаючих в регіоні мусульман, особливо мігрантів — незважаючи на те, що ісламських екстремістів регулярно затримують. Національну політику влади експерти називають "невиразною":

"Заходи по нормалізації обстановки, що проводяться органами місцевої влади та правопорядку, демонструють надзвичайно низьку ефективність, більшість прийнятих заходів носять апаратний характер і не пов'язані з безпосередньою роботою з населенням. Ситуація ускладнюється ще й тим, що криза у сфері міжнаціональних відносин не визнається регіональною владою. Поєднання низької ефективності роботи відповідальних чиновників, переплетення міжнаціональної і міжконфесійної ворожнечі та загострення соціально-економічних протиріч обумовило вибухонебезпечну обстановку в регіоні".

18 лютого 2016 року були засуджені двоє членів осередку "ІДІЛ". Їх визнали винними в захопленні чотирьох заручників (включаючи дитину), у замаху на життя двох поліцейських і спробуі підірвати мечеть у місті Пить-Ях. У підсумку Ризван Агаширинов і Абдула Магомедалієв отримали 16 і 20 років в'язниці, а ще четверо ісламістів з цієї групи знаходяться в міжнародному розшуку.

У листопаді 2015 року сургутський міський суд заочно заарештував 22-річних борців Ісламу Зубайраєва і Дениса Толстова — в 2013 році молоді люди кинули спорт і вирушили до Сирії воювати на стороні ісламістів.

3. Конфлікт корінних народів і нафтовидобувних компаній

Друга частина експертної доповіді "Грон гніву" повідомляє про невирішені конфлікти між корінними народами і нафтовидобувними компаніями, а також про кримінальний переділ власності між етнічною мафією. Наприклад, у квітні-вересні 2014 року були зареєстровані спроби силових рейдерських захоплень.

У цілому висновки експертів невтішні: все погано і ситуація буде погіршуватися, а влада вирішити ситуацію нездатна. Якщо раніше стримуючим фактором частково слугувала заможність регіону, то з наростанням соціально-економічних проблем ненависть все частіше виплескується назовні.

Як повідомляє tr.rkrp-rpk.ru з посиланням на Германа Содулаєва, раніше глава оленярського господарства Семен Айпин відмовив компанії "ЛУКОЙЛ - Західна Сибір" в розробці родовища на землі свого родового угіддя. Його син, Олександр Айпин, сказав: "Якщо на ділянках знайдуть нафту, то нас зметуть з цієї території, а нам більше ніде містити оленів. Ми вже п'ять разів змінювали місце. Далі йти нікуди". Сім'я навіть найняла адвоката, щоб відстояти свої інтереси. Їх підтримав віце-спікер Думи автономного округу Веремій Айпин. Серед хантів прізвище відоме, його носять близько ста чоловік.

На думку Р. Содулаєва, в таких ситуаціях "Лукойл" зазвичай продавлює потрібне рішення через адміністрацію, після чого хантів буквально змітають з їх земель. Перший тривожний дзвоник вже продзвенів.

Раніше нафтовики відкуповувалися від корінних народів відповідною компенсацією. Місцеві жителі пишуть, що навіть сто тисяч рублів за землю під розробку нафтового родовища компанія визнала нерозумно високою витратою. Тепер ця система не працює Айпини попросили за половину свого угіддя, де вони згодні дозволити нафтовидобуток, п'ять мільйонів рублів. А другу половину угіддя окреслили червоною лінією. На тій території, за їх словами, знаходиться ягельный бор, який вони не хотіли віддавати, тому що олені їдять ягель. Інші ханти також підтримали конфлікт навколо сім'ї Айпиних і питання про землю. Вони відзначили, що у хантів є право на самовизначення. І вирішили поставити питання руба на Всесвітній конференції ООН з прав корінних народів.

Подібна позиція хантів викликала зростання невдоволення радикальних груп російських націоналістів. За словами блогера аkravchuk, російські націоналісти не розуміють, що якою мірою вони відміряють іншим, такою ж мірою буде відміряно і їм. Принципи сепаратизму, які вони проголошують, можуть поширитися на "незаплановані" території і народи. І важко буде хантам пояснити, чому якщо Москва - для москвичів, то родова земля хантів - не для хантів, а також для москвичів. Або пояснити мансі, хакасам, евенкам і юкагирам, що російська робить на їх землі. Якщо раніше росіяни будували школи, лікарні, вчили і лікували, допомагали народної творчості, то тепер беруть нафту, газ, ліс, алмази, хутра, прикриваючись загальним благом.

За інформацією блогера, в економічній сфері в інтересах корінних народів Півночі вже два з гаком десятиліття активно вживаються заходи по розвитку традиційної господарської діяльності зі створенням територій традиційного природокористування, встановленням особливих режимів природокористування, виділенням бюджетних асигнувань на підтримку народних промислів, проведенням приватизації підприємств Півночі - в першу чергу якраз з урахуванням інтересів корінних народів. Але в цілому ханти і мансі живуть набагато гірше, ніж т. н. некоренное населення.

4. Російські радикально-націоналістичні організації

За інформацією Сергія Єрмолова, у відповідь на зростання злочинності з боку вихідців з Кавказу, активізувалися російські радикально-націоналістичні організації. В якості прикладу наводиться діяльність спортивної організації "Совість", що об'єднує тисячу осіб. Одна з її головних цілей — боротьба з нелегальною торгівлею алкоголем, яку в регіоні кришують кавказці. "Совісті" приписують підпали крамниць і сутички з кавказцями в 2013-14 роках. У 2015 році за одну з них були засуджені чотири людини — троє відразу амністували у честь 70-річчя перемоги, ще один відправився в колонію-поселення на півтора роки. В самій організації заявляють, що її представники ні на кого не нападали, а рознімали бійку і постраждали самі.

Після цього угруповання дагестанців вирушило добивати членів "Совісті" в лікарню, підтвердженням чого є записи з камер. Тим не менш прибула поліція нікого не затримала, особистості деяких нападників не встановлені, а ще двоє покарані всього 3 місяцями обмеження свободи. У "Совісті" заявляють, що організував атаку Вагіф Абдуллаєв, чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу та голова дагестанської діаспори Сургута.

На даний момент "Совість" офіційно розігнана, а її члени продовжують діяльність. Голова організації Руслан Аюпов знаходиться в розшуку за звинуваченням у вимаганні та переховується в Білорусі. Його соратники називають справу сфабрикованою. У всіх своїх поневіряння вони звинувачують главу сургутської УМВС Олександра Єрохова, який має частку в нелегальному алкогольному бізнесі. Конфлікт триває відразу на декількох фронтах. Колишні члени "Совісті" проводять акції протесту з вимогою відставки Єрохова.

На тлі переслідування членів "Совісті" активізувалися провладні кишенькові організації націоналістів, які в тому числі підтримують бойовиків на Донбасі. Під тиском ФСБ у вересні 2015 року лідера "Совісті" змусили оголосити про те, що його підопічні у повному складі вступають в "НСД"- самий неадекватний громадський рух Росії, очолюваний душевно хворим депутатом Держдуми Євгеном Федоровим, що роздуває тематику "масонської змови" в РФ. Ряд пропагандистських ЗМІ Росії також називають членів "Совісті" прихильниками секти т. з."Концепції громадської безпеки "Мертва вода", які роздмухують тематику т. з. "світової змови" Ротшильдів і Рокфеллерів і виступають на антисемітських позиціях. Більш того, під тиском російських спецслужб частина активістів "Совісті" змусили відмовитися від ідеології російського націоналізму й підтримувати політику Володимира Путіна.

На темі протидії етнічним злочинним угрупованнями тривалий час піарився ультраправий рух "Опір", а саме – його філія в автономному окрузі. Пізніше більша частина членів цієї організації також була використана ФСБ для підтримки донбаського сепаратизму і російського фашизму на території України.

5. Адміністративний сепаратизм

Згідно з інформацією блогера general-ivanoff, губернатор Ханти-Мансійського АТ Наталія Комарова та її команда переписують історію, роблячи акцент на тому, що "югорці живуть на землі з майже тисячолітньою історією". Югра "не придаток півдня, а самодостатній край зі своїми традиціями, пам'ятними датами та героями". Свіжий девятитомник югорскої історії вже практично написаний, а в школах з 2018 року, за задумом, повинні з'явитися нові, ідеологічно правильні підручники.

Оголошено, що в 2018 році ХМАО урочисто, монументально відзначить 825-річчя з часу заснування перших югорських князівств (хантийських і мансійської ранбоднржавних утворень, які розташовувалися на територіях Північного Уралу і узбережжі Північного Льодовитого океану від протоки Югорський Шар до гирла річки Таз).

Спираючись на цю дату, ідеологи уряду Наталії Комарової розробляють концепцію "самостійності та віри у власні сили". До 825-річчя існування Югри" влади регіону дали розпорядження історикам дописати 9 томів його історії, видати шкільні підручники, провести під егідою цієї дати черговий міжнародний кінофестиваль "Дух Вогню".

"825 років — дата, безумовно, не найкругліша. Але інших варіантів не було. Поки дочекаємося ювілею, закінчиться термін повноважень уряду. Вирішено вже зараз зі всіх доступних майданчиків почати формувати думку про те, що у Югри є своя велика історія, а губернатор відстоює незалежність і самостійність регіону. В найближчому майбутньому будуть також переглянуті державні символи округу", — коментує співрозмовник "Ura.Ru" з близького оточення губернатора.

На думку блогера, представники 31,5-тисячного хантийського і 12,5-тисячного мансійський етносів тут абсолютно ні при чому.

"Всі питання до уродженки Псковської області Наталії Володимирівні Комарової, точніше до її даху. Нагадаю: в губернатори її проштовхнули "собянинські" (саме так, Сергій Семенович Собянін наполовину мансі) при згоді "медведєвських", з боку останніх її чуйно курирує Аркадій Володимирович Дворкович, а реальним господарем Югри є президент ПАТ "ЛУКОЙЛ", бакинець Вагіт Юсуфович Алекперов, - зазначає блогерgeneral-ivanoff. - Безпосередні творці і піарники нової концепції далекі від автохтонних югорський етнічних груп. Досить назвати політолога, соціолога, поета, музиканта Іллю Аркадійовича Верховського, громадянина Ізраїлю, директора центру "Югра-соціум" Югорского державного університету, модератора "Експертного клубу Югри" (під опікою сурковского Фонду розвитку громадянського суспільства), екс-директора департаменту громадських зв'язків адміністрації ХМАО".

Коментар

Необхідно відзначити, що Ханти-Мансійський автономний округ є одним з самих ексклюзивних регіонів як з точки зору аналізу політичного процесу та розвитку соціально-економічної ситуації, так і з позиції дослідження потенційних сепаратистських загроз на території Російської Федерації.

Підводячи підсумки аналізу феноменів сепаратизму і радикалізму в Ханти-Мансійському автономному окрузі, необхідно зазначити, що основою для їх потенційного розвитку можуть виступити:

1. Міжетнічні та міжконфесійні конфлікти як наслідок неконтрольованого потоку мігрантів з північнокавказьких національних республік РФ і країн Середньої Азії;

2. Активність осередків ісламістських екстремістських і терористичних організацій ("ІГІЛ", "Хізбут-Тахрір");

3. Розвиток конфлікту між керівництвом нафтових компаній і корінним населенням, в результаті якого представників хантів і мансі зживатимуть з власних земель;

4. Діяльність російських націоналістичних організацій, що призводить до зростання міжетнічної напруженості в регіоні;

5. Латентні форми адміністративного сепаратизму, виражені в діяльність команди губернатора Наталії Комарової.

Основний підгрунтям для розвитку радикально-екстремістських і сепаратистських тенденцій в Ханти-Мансійському автономному окрузі виступає зростання впливу криміналізованих кавказьких діаспор. Останнім часом вони активно витісняють російськомовне населення, а також вступають в конфлікти з мігрантами-азіатами. Таким чином, для регіону характерною особливістю виступає наявність високої частки конфліктів між вихідцями з Північного Кавказу, які сприймають територію округу як "традиційно свою", і приїжджими з держав Середньої Азії, число яких в ХМАО демонструє тенденції до зростання.

Окремим чинником дестабілізації ситуації в регіоні може стати процес зіткнення інтересів нафтових компаній і корінного населення. Корінь проблеми -питання розробки нових родовищ на територіях з традиційним укладом життя. З повною упевненістю, конфлікт буде посилюватися у міру вичерпання розвіданих природних ресурсів.

Малоймовірно, що прояв міжетнічної напруженості в ХМАО буде демонструвати тенденції до спаду. В регіоні не зафіксовано зниження мигрантских квот, не створений ефективний майданчик для вирішення міжнаціональних питань з участю діаспор та інститутів громадянського суспільства. Існуючі структури, що є кишеньковими організаціями регіональних влад та ФСБ, покликані демонструвати фасадну стабільність перед федеральним центром.

Незважаючи на багатство регіону, багатонаціональний склад ХМАО, ситуація дійсно може виглядати як загрозлива у перспективі 3-5 років. Падіння цін на нафту і загальна соціально-економічна криза на Росії не дозволяють регіональній владі і російським спецслужбам, як це було раніше, нівелювати соціальні ризики ресурсним потенціалом регіону.

В результаті неефективної національної політики федерального центру з великою часткою ймовірності, в найближчій перспективі в Ханти-Мансійському автономному окрузі збільшитися кількість регулярних масових насильницьких дій; вбивств на національному грунті; міжетнічних протиріч; політичної активності з експлуатацією етнічної тематики.

Російська влада, використовуючи потенціал 2-ї Служби ФСБ РФ, фактично мінімізують активність націоналістичний організацій "Совість" і "Опір" і перенаправляють їх діяльність на підтримку російського фашизму та незаконних збройних формувань донбаських сепаратистів на території України. На їх місце активно просуваються конспірологічні секти і угруповання з категорії "місцевих божевільних" за типом рухів "КОБ" і "НСД", які не протидіють зростанню етнічним бандугрупованням у ХМАО, а тільки погіршують і без того складну ситуацію. Тим не менш, потенціал націоналістичних груп, не пов'язаних з російською владою і тих, що не заплямували себе участю в бойових діях на боці бойовиків "ДНР" і "ЛНР", як і раніше великий. У разі загострення ситуації в регіоні та РФ в цілому частина активу з даного середовища потенційно готова вийти з підпілля і активізувати свою діяльність. На даний момент цьому протидіють представники 2-ї Служби ФСБ по захисту конституційного ладу та боротьбі з тероризмом. Однак, інцидент з нападом націоналіста на Управління ФСБ в Хабаровському краї продемонстрував незахищеність даної структури і наявність росту тріщин в самій системі національної безпеки Росії. Цей випадок в черговий раз підкреслив, що в перспективі найближчих років може початися процес руйнування самої конструкції, здавалося б, досі однією з найвпливовіших і закритих спецслужб країни-агресора, на чому власне і тримається фундамент путінського режиму на Росії.

Примітно, що в ХМАО, на відміну від інших регіонів Уралу, сепаратизм етнічних груп хантів і мансі не є основним фактором для розвитку процесу сецесії. На даний момент діяльність націоналістичних груп корінних народів регіону максимально обмежена. Навпаки, більший потенціал для розвитку має адміністративний тип сепаратизму в регіоні. Незважаючи на те, що команда Наталії Комарової реалізує "обережну політику" в питаннях регіоналізму та розвитку міжнаціональних відносин, прояв сепаратистських тенденцій постає навіть на тлі підготовки до відзначення 825-річчя заснування перших югорський князівств. Подібна політика регіональних властей викликає зростання критики з боку радикальних груп російських націоналістів. Тим не менш, адміністративний тип сепаратизму є ідеальним середовищем для потенційного розвитку сецесії на перспективу. Перевагою адміністративних сепаратистів ХМАО є наявність економічної бази, а не суто ідеологічних доктрин розвитку регіону або міжнаціональний фактор. У разі виходу Ханти-Мансійського автономного округу зі складу РФ регіон має значний на Росії економічний потенціал для подальшого розвитку. Мова йде про наявність в регіоні нафтових підприємств, великих покладів нафти та інших корисних копалин, що в перспективі може забезпечити економічну незалежність даній території.