Що зробить Путін у відповідь на біометрію

Завдяки яким влада зможе посилити контроль за населенням – і розповісти, що робить це через "примхи київської хунти"

Введення біометричного контролю для громадян, котрі в'їжджають в Україну – крок логічний і цілком сподіваний, хоч, може, й трохи запізнілий. Не просто безвізовий, а ще й місцями безконтрольний прикордонний режим з країною, із якою, фактично, йде війна, був не дуже логічним від самого початку конфлікту. Тому вчорашня ініціатива Ради національної безпеки і оборони ні для кого не виглядала сюрпризом.

Цілком сподівано на неї огризнулась Росія. Перший заступник голови комітету Радфеду РФ з оборони і безпеки Франц Клінцевич заявив, що введення системи попередньої електронної реєстрації для громадян Росії і біометричного контролю на кордоні – "це, по суті справи, встановлення візового режиму між нашими країнами, і його "упаковка" принципового значення не має".

Врешті, ще й до вчорашніх новин очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров пообіцяв, що Москва, в разі введення біометричного контролю та системи реєстрації осіб, що прибувають до України, введе "дзеркальні заходи".

Європа цілком сподівано промовчала – бо як всі без винятку країни ЄС, так і чимало держав "першого світу" загалом вже давно користуються біометричними паспортами.

Наслідки введення біометрії на кордоні видаються очевидними. Радикального впливу на російських професійних шпигунів та диверсантів цей захід не вчинить. Бо якщо виробити липовий біометричний паспорт попервах може бути проблемою (яку за декілька місяців, на жаль, вирішать), то нелегально перейти кордон і користуватись далі українським внутрішнім паспортом, яких в російських спецслужб є достатня кількість, їхні співробітники зможуть в будь-який момент.

А от на кого біометрія вплине – це на тих, хто оперує у "сірій зоні". Тих, хто користуючись відсутністю візового режиму, їздить на акції та мітинги у південні та східні регіони України – нерідко з різними паспортами. Хто занадто незначний, щоби потрапити в персональний "стоп-ліст" з описом прикмет – але при тому достатньо капосний для того, щоб його варто було пускати на територію України. Контролювати проникнення подібних кадрів біометричний контроль, без сумніву, дозволить.

"Дзеркальна відповідь" з боку Росії навряд чи сильно на щось вплине. У "професійних заробітчан", які на третій рік війни на Донбасі ніяк не можуть відмовитись від "московських" чи "тюменських" грошей, є можливість отримати біометричний паспорт. Говорити про те, що нововведення унеможливить подорожі небагатих українців, які з родинних причин вимушені часом їздити до Росії – теж не доводиться. Вартість біометричного паспорта у порівнянні з вартістю квитків є не надто високою.

При тому рішення України стосовно біометричного контролю може бути використаним російською владою і для власних інтересів. Бо біометрія в тоталітарній державі – це чудовий інструмент для кращого контролю за власним населенням.

Тому в разі, якщо вчорашня ініціатива РНБОУ буде реалізована, у Кремлі отримають змогу ввести примусове переведення закордонних паспортів на біометрію. Такі паспорти в Росії, в принципі, теж видаються – але у вкрай невеликій кількості, і тільки у Москві, Санки-Петербурзі та Калінінграді. Тепер же, "дбаючи про народ", і виправдовуючи нововведення "примхами хунти", російська влада зможе зробити їх загальнообов'язковими. Що дозволить Кремлю зібрати майже загальнонаціональну базу "пальчиків" і краще контролювати власних громадян, а "наближеним" до російської дозвільної системи компаніям добряче підзаробити, встановивши приємну для себе ціну на бланки біометричних документів.

Хоча все це, мабуть, не повинно хвилювати ні владу, ні громадян України. Бо дії російської влади становитимуть проблеми для росіян, переважна більшість яких все-таки причетна до факту обрання своєї влади.