У НАБУ знову скаржаться, що САП вкотре закрила справу "Роттердам+"

Про це повідомляє Depo.ua із посиланням на прес-службу НАБУ.

Зазначається, що долю справи "Роттердам+" має вирішити суд – лише так можна дослідити повноту і переконливість зібраних детективами НАБУ доказів й надати їм справедливу оцінку.

"Рішення нового старшого групи прокурорів – Дениса Демківа – про закриття так званої справи "Роттердам+" 20 травня 2021 року викликає сумніви в його об’єктивності. Це рішення ухвалено в позаробочий час, без консультацій із детективами та належного вивчення матеріалів справи. Йдеться про понад 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів", – зауважили у НАБУ.

Уточнюється, що НАБУ оскаржить рішення про закриття справи "Роттердам+" до в.о. керівника САП.

Нагадаємо, 10 квітня року у НАБУ закликали відсторонити керівника групи прокурорів у справі "Роттердам+" Віталія Пономаренка, який втретє закрив це провадження, хоча попередні його аналогічні дії скасовували прокурор вищого рівня і суд. 

Раніше Антимонопольний комітет закрив справу "Роттердам+", оскільки не підтвердилася інформація про те, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам чи групам господарювання пільг чи інших переваг. 

Згодом, 5 травня генпрокурор Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні "Роттердам+".

Довідка: У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну". 

Кримінальне провадження, так звану справу "Роттердам +" розпочали за інформацією НАБУ. У бюро зазначали, що Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та компослуг, протягом 2016-2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС. Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до "ручного режиму" та суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій (ТЕС). Це могло надати останнім переваги у порівнянні з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС) (за інформацією НАБУ та ДП "НАЕК "Енергоатом).