Санкції проти Росії та перспективи вторгнення в Україну: Що думають закордонні лідери та ЗМІ

Depo.ua зібрав думки світових політиків та медійників з приводу гарячих для України питань. 

Санкції: що можуть впровадити у найближчому майбутньому

Наразі низка країн вже оголосила про введення або планування санкцій через визнання Росією "незалежності Л-ДНР". Одним з найвідчутніших кроків стало те, що Німеччина зупинила сертифікацію газопроводу "Північний потік – 2". 

У МЗС Британії наразі оголосили, що додатково до впроваджених санкцій розглядають можливість ввести заборону на експорт у Росію високих технологій та закриття країні-агресору доступу на ринок суверенних боргів. Низка обмежень може бути скерована на фінансовий сектор та торгівлю. 

Представник ЄС з зовнішньої політики та політики безпеки Джозеп Боррель пообіцяв оголосити до кінця дня про перший сет санкцій проти Росії та псевдореспублік. Втім, йдеться лише про "негайні" санкції, які можуть поглибитися у разі ескалації градусу агресії Росії. 

Аналітик CNN Чарльз Райлі у публікації "Санкції, що можуть по-справжньому завдати болю Росії" серед можливих потужних кроків США називає обмеження для російських банків – зокрема, від'єднання їх від глобальної фінансової системи. Ще одним засобом експерт вважа контроль експорту, що завадить Росії імпортувати сматрфони, ключові деталі для авто та літаків. 

Також у публікації розглядається можливе відключення Росії від SWIFT – крок, який наразі під великим питанням, хоча до нього напередодні і закликали країни Балтії. Зазначається, що такий крок міг би припинити всі міжнародні операції та зумовити масовий відтік капіталу з Росії.

При цьому в Японії заявили про готовність приєднатися до санкцій, які будуть впроваджені США. 

Перспективи конфлікту на Донбасі: Що кажуть росіяни

У самій Росії суперечливо коментують наміри щодо повномасштабного вторгнення. Зокрема, віце-спікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов наголосив, що, мовляв, намір його країни – воєнна деескалація. 

"Сьогоднішнє рішення, так само як і вчорашнє рішення президента про визнання двох "республік", це і є головний фактор деескалації напруженості в регіоні, це і є захист людей від повномасштабної війни, якої не буде. Принаймні доти, поки це залежить від Росії", – сказав він.

А у Міноборони країни – що "Росія повинна взяти під захист мешканців Донбасу". А Володимир Путін звернувся до Ради Федерації з вимогою дозволити використання збройні сили у "Л-ДНР", який згодом і отримав. 

Пізніше лідер Кремля зазначив, що Росія визнала "республіки", включно з їхніми "конституціями", в яких закріплені кордони "Л-ДНР" у межах всієї території Луганської та Донецької областей. Себто, претендуватиме країна-агресор з маріонетковими формуваннями на території, що наразі повністю підконтрольні Україні.  

Російський політолог та опозиціонер Андрій Зубов вважає, що наразі варто очікувати провокацію нападу України, а згодом відкритий наступ Росії. І це може відбутися протягом наступних двох діб. 

"Сама промова Путіна дихала ненавистю до України. Він не зреалізував свій план. Визнання "Л/ДНР" нічого не дасть ні політично, ні економічно", — заявив Зубов в ефірі телеканалу "Україна 24". 

Повномасштабне вторгнення чи пауза: Думки з інших країн

Вельми песимістично дивиться на розвиток подій прем'єр Британії Борис Джонсон. 

"Я боюся, що Росія демонструватиме ще більше ірраціональної поведінки", – заявив Джонсон в ефірі телеканалу SkyNews.

Додав, що прогнози Британії залишаються песимістичними – зокрема, згідно з даними країни, варто чекати подальших провокацій на Донбасі та операцій під чужими прапорами.

"І я боюся, що є всі докази, що президент Путін готується до повномасштабного вторгнення в Україну", – додав лідер Британії. 

Кореспондентка BBC Сара Реінсфорд аналізує вчорашнє звернення Путіна до росіян. 

"Переписавши українську історію, Путін проголосив, що Україна ніколи не була державою. У сьогоднішньому контексті у цьому проглядаться глибоко песимістичний відтінок. Після визнання двох відокремлених регіонів України російські війська можуть зайти відкрито, запрошені як "миротворці". Або може бути пауза, доки Росія чекає на наступний крок опонента", – зазначає оглядачка. 

Додає, що хоча полем бою залишається Україна, це ще й зіткнення між Росією та Заходом. 

Оглядачі Vox.com Джен Кірбі та Джонатан Гаєр констатують, що Путін у своїй промові "заперечив українську державність і зобразив НАТО як пряму загрозу Росії". Більшість експертів видання зазначають, що кроки Кремля видаються початком, а не завершенням проникнення агресора в Україну, хоча точно прогнозувати події неможливо. На думку Мішеля Кофмана, дослідницького директора програм російського напрямку в організації CNA, введення Росією "миротворців" в "Л-ДНР" "створює декорації для наступних кроків".  На його думку, йдеться про "політичний театр", в якому Росія створює законотворчу базу для "захисту своїх громадян у визнаних "республіках". 

Лише початком вторгнення Росії в Україну вважають введення російських військ в окуповані "республіки" і у Білому домі. ТТаку думку озвучив в ефірі телеканалу CNN заступник головного радника Білого дому з нацбезпеки Джонатан Файнер. 

При цьому голова НАТО Йєнс Столтенберг зауважує, що Росія продовжує планувати вторгнення в Україну, і зарза "найбільш небезпечний момент у сфері безпеки".