Слідами Януковича: Чим насправді Катар привабив Зеленського

Любов чинного президента України до несподіваних особистих візитів у країни Близького Сходу вже давно стала предметом чисельних жартів та обурення з боку українських громадян. Іще, напевно, з моменту "оманської відпустки" гаранта, офіційна інформація про яку відрізнялася, скажемо м'яко, різноманітністю трактувань, і час якої дивовижним чином збігся із візитом до цієї ж країни секретаря російського Радбезу Патрушева.

На подібному тлі теперішня поїздка Зеленського до Катару виглядає навіть тривіальною. Український президент від початку вирішив, що це офіційний візит. Він таки зустрівся з еміром Катару Тамімом бін Хамадом Аль Тані. І навіть звітував у Twitter, що Україна та Катар підписали 13 важливих документів і два комерційних контракти. Хоча якою була сума укладених контрактів, наразі невідомо.

Інформація про документи вже доступна на президентському сайті – йдеться про такі дещо аморфні дипломатичні конструкції як меморандум про співробітництво у сфері охорони здоров'я, меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у молодіжній сфері (так, тут немає описок), та угода про співробітництво у правовій сфері. Остання, за задумом сторін, дозволить "обмінюватися правовим досвідом" та проводити "двосторонні семінари та тренінги з правових питань". Хто саме і кого тренуватиме – українські судді катарських, чи, може, катарські – українських, в угоді не уточнено.

В цьому місці може виникнути природнє питання – то ж якої в реальності була мета візиту Зеленського до Катару?

Відповідь на це питання, схоже, слід шукати в аналогіях. Більшість світових лідерів активно спілкуються із катарськими посадовцями, здебільшого, коли йдеться про катарські інвестиції. І займаються цим не тільки президенти східноєвропейських країн, але й, наприклад, Ангела Меркель, яка, щоправда, приймала очільника Катару на своїй території – зокрема, на економічному форумі в Берліні в 2018-му році. Де той обіцяв впродовж 5 років інвестувати в німецьку економіку не менше 10 мільярдів євро. Схоже, якісь інвестиційні сподівання були і в команди Зеленського, оскільки темами розмови з Аль Тані були інвестиції в українську інфраструктуру та енергетичний сектор. Зокрема, в створення LNG терміналу, який міг би отримувати скраплений газ – в тому числі, і з Катару.

Натомість був свій інтерес в спілкуванні із Зеленським і в катарців. І вони його реалізували, отримавши від українського президента широкий і розлогий коментар для ЗМІ – як катарських, так і іноземних – на тему того, як добре й весело пройде в Катарі чемпіонат світу з футболу 2022 року. Можна не сумніватися, що його охоче процитує AlJazeera.

Бо з чемпіонатом тим все стало далеко не просто після того, як європейські журналісти з'ясували, що на будівництві об'єктів для мундіалю загинуло до 6500 працівників – здебільшого, "заробітчан-гастарбайтерів" із Пакистану, Непалу, Бангладеш та Шрі-Ланки. Після чого чимало асоціацій вболівальників, здебільшого в Німеччині та Норвегії, закликали цей чемпіонат світу бойкотувати.

Звичайно, представники Катару стверджують, що в реальності загинуло тільки 37 працівників. Рахуючи тільки тих, хто скінчив свій життєвий шлях безпосередньо на стадіоні.

А журналісти, що озвучили цифру у 6500 загиблих, визнають, що вони порахували всі смерті іноземних робітників – як тих, що померли від травм у лікарнях, так і тих, хто загинув у ДТП до місця роботи чи покінчив життя самогубством із невідомих причин. І в цей перелік потрапили навіть немолоді й добре оплачувані інженери, які віддали Богу душі від цілком природних інфарктів з інсультами.

Але все одно цифра виходить така, що чемпіонат дійсно виглядатиме, як танці на могилах.

Тож представники Катару зараз охоче збирають коментарі на тему того, чому чемпіонат все-таки слід провести. І задіяний в цій агіткампанії далеко не тільки український президент. Який цього разу прозвучав точнісінько як його попередник, Віктор Янукович, який 9 років тому також заявляв, що Катар успішно впорається із чемпіонатом. Що характерно, заява ця також була зроблена для AlJazeera напередодні візиту Януковича до Катару.

Доха, скоріше за все, отримає свій чемпіонат. Бо щоб зрозуміти, наскільки глибоко Катар інтегрований в сучасаний футбол, можна навести простий приклад. Коли мюнхенська "Баварія" грає з паризьким "Сен-Жерменом", то в Катарі, напевно, не знають за кого вболівати. Оскільки французький клуб належить Qatar Sports Investments, а "Баварію" "платиновим контрактом" підтримує національна авіакомпанія Qatar Airways.

Але участь першої особи в державі в подібному "промо-турі" виглядає трохи дивно. Особливо на тлі того, що ніяких реальних контрактів чи інвестицій – а не обіцянок чи меморандумів – Зеленський, схоже, так і не привезе.