Реформи чи імітація: Що відбувається в ГПУ, СБУ, ДБР і НАБУ за Зеленського

У прокуратурі реформа вже йде повним ходом – згідно з ухваленим Верховною Радою у вересні законом №1032. Обов'язковою умовою для генпрокурора віднині є вища юридична освіта і стаж роботи в галузі права не менше ніж п'ять років. Ліквідовано військову прокуратуру як самостійний підрозділ. До системи прокуратури входять Офіс генпрокурора (його утворено на місці Генпрокуратури), обласні й окружні прокуратури (замість нинішніх регіональних і місцевих), а також Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Максимальну кількість співробітників прокуратури в Україні скоротять з 15 до 10 тисяч. Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів буде ліквідовано до 1 вересня 2021 року.

А до 1 вересня 2020 року відбудеться переатестація прокурорів по всій країні, яка пройде в три черги. Першими під неї потрапляють працівники Генеральної прокуратури, друга і третя черги торкнеться регіональних і місцевих прокуратур. Прокурорів, які обіймають посади в ГПУ, регіональних, місцевих та військових прокуратурах, можуть перевести на посаду прокурора в Офісі генпрокурора, обласних та окружних прокуратурах лише в разі успішного проходження атестації.

Перша черга переатестації вже почалася. Вона складається з трьох етапів. Перший – анонімне комп’ютерне тестування знань законів. Другий – комп’ютерна оцінка загальних здібностей і навичок роботи прокурора. Третій – співбесіда щодо встановлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками прокурори також виконають письмове практичне завдання.

Заяви про бажання працювати в Офісі генпрокурора подали 80% прокурорів "дореформеного" складу ГПУ – це 1082 прокурори. Саме їх торкнеться перший етап атестації. А всього по країні в середньому по областях від 96 відсотків прокурорів (це 11 277 осіб) надійшли заяви на проходження атестації. Тих 218 прокурорів, які відмовилися пройти атестацію чи написали заяви не за потрібною формою, Рябошапка без вагань почав звільняти.

Зокрема, Генеральна прокуратура не допустила до атестації Сергія Горбатюка. Останнього звільнено з посади і прокуратури загалом. Слідством щодо справ Майдану Горбатюк керував з 2014 року. Зараз заявляє про незаконність звільнення і має намір оскаржувати його в Держбюро розслідувань. При цьому Горбатюк намагається привнести у своє кадрове питання елемент політичної ангажованості. У інтерв’ю ЗМІ він заявив: чинний генпрокурор буцімто вважає, що злочинної організації колишнього президента Януковича не існувало. Мовляв, Рябошапка називає це "вигадкою Луценка". А головне – Горбатюк пов’язує своє звільнення із небажанням Генпрокуратури розслідувати справи угруповання Януковича, оскільки "при владі перебувають особи, які працювали в той час у Кабміні Азарова".

У ГПУ іншої думки і кажуть, що розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності, припинено не буде: цими справами займатимуться інші люди, керівником яких стане прокурор з тієї ж робочої групи, яку очолював Горбатюк. Заради справедливості слід зауважити, що за п’ять з лишнім років робота управління спецрозслідувань під керівництвом звільненого прокурора не принесла системних результатів та часто зводилася до піару самого керівника. За перепони в розслідуванні Горбатюк критикував керівництво держави та послідовно кожного з генпрокурорів, і Віктора Шокіна, і Юрія Луценка. Керівництво ГПУ критикувало його за відсутність реальних вироків у справах Євромайдану і навіть заводили дисциплінарну справу, та до звільнення не доходило.

Переатестація решти прокурорів у ГПУ триває без політичних звинувачень, хоча вже на першому етапі відсіяно не так і мало – 29 відсотків працівників Генпрокуратури, повідомив голова атестаційної комісії Олександр Лємєнов. Будуть, звичайно, незадоволені, які спробують оскаржити саму ідею атестації і процедуру в судах. Та загалом переатестацію проведуть, назвавши її очищенням, після чого заявлять, що у системі оновленої прокуратури України залишилися "тільки чесні прокурори". Новопризначений заступник генпрокурора Віктор Чумак так сформулював завдання атестації: "Щоб про 10-11 тисяч прокурорів, які будуть після цієї реформи, жодна людина не могла сказати, що прокурори – хабарники… Як працюватиме прокуратура – так буде працювати поліція, так буде працювати ДБР, так працюватиме СБУ".

Що тим часом відбувається в інших правоохоронних структурах?

ДБР

Після зміни керівництва держави активізувалися всі ланки антикорупційної вертикалі. Державне бюро розслідувань включилося в роботу проти чиновників та політиків з попередньої влади. Попри звинувачення з боку опозиції в політичній вмотивованості відкритих справ, зокрема більше десятка розслідувань, в яких фігурує п’ятий президент України Петро Порошенко, ця робота активно триває, про що детально розповідало Depo.ua.

НАБУ

Наздоганяє колег за цією активністю Національне антикорупційне бюро (НАБУ), яке після зміни влади певний час перебувало в затінку резонансних справ проти топ-корупціонерів. Хіба що влітку разом з органами прокуратури НАБУ провело обшуки в Окружному адмінсуді Києва у межах розслідування можливих кримінальних правопорушень головою та окремими суддями суду. Згаданий вище Горбатюк разом з директором НАБУ Артемом Ситником вийшли на спільний брифінг. Але після цього все затихло: сьогодні про результати по цій справі суспільству практично нічого невідомо. Бюро скеровує до суду десятки справ про корупцію посадовців різного рівня, переважно середньої ланки, але далі ці справи "зависають" у судах.

Можливо, ситуація зміниться з початком роботи Вищого антикорупційного суду. Сьогодні у цьому суді розглядатимуть позов НАБУ про притягнення до відповідальності "символу корупції в Україні", колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського за неприбуття на виклик детективів ще 19 липня. Перед тим, нагадаємо, антикорупційний суд обрав Гладковському, затриманому працівниками бюро при спробі виїхати з України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою у розмірі понад 10 млн грн. Той уже вийшов на волю під сплачену заставу.

СБУ

Зі зміною керівництва Служби безпеки України та призначення на цю посаду близького особисто до президента України Івана Баканова з новою силою заговорили про необхідність реформування і цього відомства.

Проект нового закону "Про службу безпеки України" вже передано на розгляд президентові Володимиру Зеленському. Основна його тенденція в загальних обрисах відповідає тій, що містить закон про реформування Генеральної прокуратури. Це посилення ролі першого керівника. Якщо закон ухвалять, голову СБУ призначатиме і звільнятиме Верховна Рада за поданням президента. Термін повноважень голови служби складе 7 років, голова не зможе займати посаду два терміни. Керівник СБУ отримає право на власний розсуд призначати і звільняти своїх заступників та керівників регіональних підрозділів. Сьогодні таке право має президент України.

Оприлюднена і концепція змін, які пропонують запровадити у службі. Загалом модель реформи обрано обережну. У проекті закону зазначено, що СБУ є органом з правоохоронними функціями. Тобто це не "класична" спецслужба за західними взірцями. Зокрема, передбачене збереження в структурі СБУ (під іншою назвою) департаменту "К", який відповідає за боротьбу з організованою злочинністю. Це суперечить думці експертів про доцільність позбавити  службу повноважень з розслідування економічних злочинів. Хоча інші спеціалісти кажуть, що такий крок є передчасним в умовах насиченості нашої країни шпигунами держави-агресора в усіх сферах.

Зараз СБУ досить активно займається розслідуванням економічних справ. Резонансу набуло розслідування справи про підготовку диверсії та державної зради на підприємстві "Мотор Січ" - постачання продукції заводу представникам Росії. Розслідує СБУ і схему з перепродажу квартир під керівництвом заступника столичного мера. Ще одна резонансна справа у віданні служби стосується можливої роботи колишнього заступника міністра економіки Юрія Бровченка на російські спецслужби. Наразі екс-чиновника затримано в аеропорту "Бориспіль" і заарештовано з можливістю внесення застави.

До інших новацій, які, можливо, чекають на СБУ. На службу очікує демілітаризація з 2022 року. З обмовкою: якщо на той час не завершиться збройна агресія Росії. Демілітаризація зможе початися лише через рік після завершення війни на Донбасі.

До 2027 року має відбутися скорочення загальної чисельності працівників служби майже удвічі, до 15 тисяч співробітників за рахунок передання на аутсорсинг низки непрофільних функцій (медичне забезпечення, будівництво тощо). Буде запроваджено нову систему оплати праці, систему спеціальних звань, як це є в інших українських правоохоронних органах, і цивільний контроль над СБУ. Комплектуватися військовослужбовцями СБУ буде до кінця 2021 року, після чого на роботу сюди прийматимуть цивільних. Після ухвалення нового закону про СБУ спецслужба зможе бути отримувачем міжнародної фінансової допомоги для її реформування, модернізації та переоснащення.