Радник Авакова закликає виокремити злочини проти активістів у певну категорію

Голова громадської ради МВС, радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Володимир Мартиненко пропонує визначити категорію громадських активістів і виокремити злочини проти них в окрему категорію

Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода, передає Depo.ua.

"Є окремі категорії, які працюють по розслідуваннях: наприклад, журналісти, ті ж самі слідчі, працівники правоохоронних органів, будь-яких, всі разом узяті. Вони державою захищені. А от є окрема категорія представників громадськості, які проводять дуже багато розслідувань, дуже сильно допомагають Україні і боротися з корупцією, і взагалі вирівнювати ситуацію. І вони потрапляють у величезну зону ризику", – констатував представник МВС.

Він розповів, що вже звертався до народних депутатів із пропозицією виділити в кримінальному законодавстві правопорушення проти активістів.

"Давайте чітко зробимо визначення і спробуємо зробити ситуацію такою, щоб держава могла захищати цих людей з дуже активною громадською і життєвою позицією. Для того, щоб можна було і правоохоронцям, до речі, набагато ефективніше розслідувати і, що саме головне, щоб у нас була невідворотність покарання", – заявив він.

Натомість ще одна гостя ефіру, народна депутатка від фракції "Самопомочі" Олена Сотник заперечила, що зміни в законодавстві не посилять безпеку для громадських активістів.

"Якщо ці люди будуть нести покарання, як воно сьогодні визначено в кримінальному законодавстві, а воно вже сьогодні достатньо суворе - цього буде достатньо, щоб на активістів не здійснювалися подальші напади. Тому що люди будуть знати, що вони понесуть відповідальність. А коли є тотальна безвідповідальність, коли вони знають, що ці злочини просто не будуть розслідувані, звичайно, це породжує масштабні напади на активістів", – сказала вона.

Зі свого боку Мартиненко зауважив, що уточнення поняття громадського активіста дозволить не тільки захищати їх цілеспрямовано, а й моніторити ситуацію з нападами на громадських діячів так само, як це можливо робити зараз із правопорушеннями проти журналістів.

Нагадаємо, 4 листопада активістка Катерина Гандзюк, яка дістала тяжких опіків під час замаху на неї, померла у київській лікарні №2. Їй було 33 роки.

Того ж дня слідчі змінили кваліфікацію нападу на чиновницю Херсонської міськради, кваліфікувавши його як закінчений злочин.

5 листопада Національна поліція передала кримінальне провадження у справі про вбивство Катерини Гандзюк до Служби безпеки України (СБУ).

Також 5 листопада народні депутати пригрозили блокувати трибуну Ради, якщо не буде створено ТСК.

Довідка: Напад на Гандзюк стався 31 липня біля її будинку, молодик плеснув Гандзюк кислотою в обличчя. З опіками Гандзюк ушпиталили. Напад на чиновницю розслідують як замах на вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. Замах на вбивство херсонської чиновниці Катерини Гандзюк розслідують як замовний.

Наприкінці вересня Гандзюк записала відеозвернення з лікарняного ліжка. Вона подякувала за хороші слова на її підтримку і за погані слова, адже вони, за її словами, ще більше мотивують вийти з лікарні. Обпечена кислотою жінка зазначила, що має не дуже гарний вигляд, але він кращий, "ніж вигляд справедливості і правосуддя в Україні".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme