Невидимий коронавірус: Як Кличко переграв Шмигаля карантином

Сенсацією дня в столиці України став сьогоднішній відеоролик Віталія Кличка, де він повідомляє, що від завтра, 12 березня, у Києві запроваджено план протиепідемічних заходів, які діятимуть щонайменше до кінця березня.

Закриють не все: поки обмеження торкнуться лише освіти і розваг. Зачиняють школи, виші, в яких міська адміністрація обіцяє забезпечити дистанційне навчання. Обмежать відвідування дитсадків, мистецьких і спортивних шкіл. Тимчасово заборонено проведення концертів, конференцій та інших заходів, запланованих до кінця березня в Києві. "Кінотеатри скасують сеанси. Закритими будуть і розважальні центри та розважальні зони в шопінг-молах", - сказав Віталій Кличко. У великих торгових центрах чергуватимуть санітарні лікарі. Натомість громадський транспорт, який двічі на добу дезінфікують, за словами мера, працюватиме у звичному режимі. Не зачинять і установи та органи влади, які діють у столиці.

Що, окрім оголошення карантину, роблять у Києві для запобігання поширенню вірусу? Столичний голова рапортує про роз’яснювальну роботу в школах і садочках, вимірювання дітям температури. Для прийому людей, у яких підозрюватимуть коронавірус, за словами мера, готові сім лікарень. Вчора, 10 березня, до Києва прибули 2,5 тис. експрес-тестів для діагностування коронавірусу. До кінця тижня їхня кількість має подвоїтися. Щоправда, достеменно неясно, чи будуть ці системи безплатними для киян.

Попри те, що досьогодні у Києві офіційно не зафіксовано жодного випадку коронавірусу, на Хрещатику, 36 вирішили не чекати і убезпечити мешканців від інфекції, що гуляє світом. Постукаємо по дереву і спробуємо відповісти на питання, для чого ж міська влада дує на холодне, немов провокуючи містян на нервову реакцію.

Кличко, звісно, має рацію, твердячи, що відсутність випадків зараження сьогодні не є гарантією відсутності хворих на коронавірус у перспективі. Так, хвороба не оминула жодної країни Європи і багатьох інших держав світу. Та все ж перша реакція соціальних мереж на дії міської влади стала радше негативною. Така бурхлива діяльність скидається на імітацію дійсно потрібної роботи.

Трошки згодом такі ж обмеження своїм рішенням по всій Україні ввів Кабмін. На три тижні. Але логіка тут також сумнівна.

Навіщо потрібен карантин

Почнемо з того, що в країні загалом епідемії коронавірусу не оголошено, поки реєструються лише поодинокі підозри, а єдиний підтверджений випадок зараження має місце за 500 км від столиці, в Чернівцях, де людину, що захворіла, давно шпиталізували. Якщо насправді хворих більше аж настільки, що є підстави зупиняти життя столиці та інших міст, то чому державні органи не інформують українців про справжні масштаби проблеми? З іншого боку, якщо дані про поодинокі випадки захворювання правдиві, чи варто здіймати хвилю паніки? Адже наш народ не звик довіряти владі та намагається читати між рядками офіційних повідомлень. Слово "карантин" можуть сприйняти як сигнал до забігу в магазин і аптеку по (далі за списком) гречку, муку, сіль, цукор, сірники, макарони, картоплю, цибулю, маски, вітаміни… Ну, просто свято для торговців, які накрутять звичні ціни удвічі-утричі чи й більше!

Карантин – це не лише несподівані "канікули" для школярів і студентів. Які, між іншим, доведеться колись відпрацьовувати, штурмуючи навчальні програми. Це ще й втрати для бізнесу, які невідомо, хто й коли компенсуватиме. Тоді як у країнах, які прийнято називати цивілізованими, аналогічні заходи безпеки супроводжують гарантованими бюджетними стимулами для бізнесу. У тому числі підтримують працівників, які на певний час вимушено залишаються без роботи. Скажімо, в Ізраїлі за перебування на карантині оплачують лікарняні каси. Влада США, про що гучно повідомив президент Трамп, готує пакет заходів для боротьби з впливом наслідків поширення коронавірусу COVID-19 на економіку країни. Зокрема, йдеться про зниження податку на прибуток.

А який план компенсацій втрат столична влада підготувала для міського бізнесу – Віталій Кличко мовчить. Нічого не каже й прем'єр Шмигаль. Втім, і не новина це, враховуючи загальне ставлення влади до підприємців середнього рівня як до "дійної корови". Це ж не крупні експортери чи олігархи, в інтересах яких зараз хитають гривню на тлі катаклізмів світового масштабу.

Тож логічно, що не почули ми від столичного голови та прем'єра пояснень щодо джерел компенсації втрат організаторів і рекламодавців, які вже сплатили кошти за різноманітні конференції, форуми, виставки та інші подібні заходи, які десятками проводяться в Києві та інших містах.

Наступне питання – що робити батькам, діти яких будуть вимушено байдикувати наступні два тижні. Тим з них, у кого вдома залишаються маленькі діти, дадуть відпустки? За власний рахунок чи оплачувані? Бо навряд чи таких батьків без наявності підстав відправлятимуть на лікарняний.

Бачимо, що цей перелік без відповідей вельми розлогий. І ще цікаво: як скасування занять, виставок і кіносеансів допоможе стримати поширення коронавірусу? Якщо у величезному моллі працюватиме супермаркет та інші магазини, а зачинять лише дитячу кімнату… Але ж діти, яким ніде буде подітися, тинятимуться вулицями, крамницями, їздитимуть у транспорті, а поруч з ними кашлятимуть інші люди – які невідомо звідки прибули до столиці. Бо ж карантинні заходи в інших містах, містечках, селах і областях наразі відсутні.

І тут поглянемо на ситуацію ширше. Чому в межах держави, за взірцем деяких країн, які найбільше охопив коронавірус, тієї ж Італії, досі не обмежено в’їзд та виїзд громадян? Чому так поволі припиняють авіасполучення з країнами групи ризику? Якщо гіпотетично вражена вірусом людина сяде на потяг, скажімо, в чудових Чернівцях, і на другий день вийде на київському вокзалі – чи поцікавиться міська влада температурою і станом здоров’я гостя? Хоча б за аналогією того, як вимірюють температуру в аеропортах Бориспіль і Київ, – на залізничному вокзалі, автовокзалах, місцях прибуття міжміських маршруток варто б поставити контрольні пости… Цього не зроблено.

Це лише штрихи до плану першочергових дій, до яких мала б вдатися державна влада, щоб зупинити і поширення хвороби, і цілком вірогідну паніку населення, якщо випадки враження частішатимуть. Саме так: пріоритет має бути за загальнодержавними заходами. А регіони і навіть столиця мали б діяти в рамках плану, розробленого центральним штабом протидії вірусу (чи існує такий штаб?). Поки ж виглядає так, що Віталій Володимирович поліз поперед батька у відомому напрямку, поспішив пропіаритися на актуальній темі раніше за очільника уряду. Наслідками можуть стати паніка і невдоволення населення. Яке мовчить, але не забуде про свій переляк принаймні до жовтневих місцевих виборів