Проблема Львова в тому, що Садовий боїться людей

Сміттєва блокада Львова триває не рік, як стверджує пан Садовий. Вона триває уже принаймні 11 років. За цей час львівський міський голова так і не спромігся навіть підступитися до вирішення цієї проблеми. Невже не зрозуміло було, що раніше чи пізніше ця проблема потребуватиме рішення?! Невже для того, щоб це зрозуміти потрібна була Грибовецька трагедія?!

Але наразі йдеться уже не про це. Що зроблено за рік, який минув? На жаль, нічого. Складається враження, що нема не тільки спроможності вирішувати проблему, але й бажання.

І чи не найголовніше. Винуваті усі, міські голови інших міст, які не один раз допомагали Львову. Голова обласної адміністрації, прем'єр-міністр, президент. Мешканці Грибович та низки містечок Львівщини. Мешканці міст і сіл України, які просять врешті-решт припинити возити сміття по всій Україні і замість цього зайнятись реальним вирішенням проблеми. Винуваті усі. Усі, окрім пана Садового.

Єдина причина, чому Садовий досі не вирішив питання сміття - боязнь людей. Садовий боїться говорити з людьми. Я вже вчора писав і повторю сьогодні - не може президент, прем'єр чи міністр екології замість мера міста домовлятися з територіальними громадами про сміттєзвалища. Не можуть і не повинні. Це його прямий обов'язок.

Який вихід із ситуації? Садовому варто написати заяву про звільнення і піти у відставку. Але він цього не зробить. Він чекає, що проблему за нього вирішить хтось інший. Очевидно, настав час, щоб губернатор ухвалив відповідне рішення і почав рятувати львів'ян від безгосподарності мера.

Шкода лише одного: поки хтось, замість Садового, буде їздити по територіальних громадах і розмовлятиме з людьми, можете не сумніватися, Андрій Іванович буде розповідати, як йому заважали навести лад в місті. 11 років поспіль.