Про вибори на Донбасі, нащадків Сталіна та парад на Червоній площі: Що Кислиця сказав в ООН

Depo.ua наводить кючові цитати з промови представника України.

Про напад під Золотим

Дякую членам безпеки, які виразили солідарність з Україною перед лицем російської агресії. Виражаю подяку за доповіді. Коли Росія скликала засідання через п’яту річницю Мінських домовленостей, можна було подумати, що Росія запланувала повідомити, що виконуватиме домовленості, досягнуті в цьому залі у 2015-му.

У мене немає часу вдаватися в подробиці поправок Конституції, запропонованих Москвою, які скасовують порядок Міжнародного права і міжнародних договорів у країні.

Однак, як ми вважаємо, мирні домовленості повинні виконуватися Росією, яка послідовно дистанціюється від цих домовленостей. Яке наше становище? Відповідь була дана о 5 ранку за місцевим часом, коли наші позиції атакували. Напад у п’яті  роковини Дебальцевської трагедії особливо цинічний. ЗСУ дали належну відповідь на цей наступ з боку російських окупаційних сил, реалізуючи право України на самооборону.

Кремль продовжує проводити стратегію ескалації на Донбасі, що є грубим порушенням з боку Росії зобов’язань як учасника Мінських угод. Як раніше заявив Володимир Зеленський,це спроба зірвати мирний процес, який почав просуватися вперед.

Українське керівництво підтвердило, що наша відданість закінченню війни і дотриманню домовленостей непохитна, так само як і наша рішучість дати відсіч збройній агресії.

Про повномасштабну війну на Донбасі

Повністю нехтуючи угоди, вироблені в грудні минулого року в Парижі, за два місяці наші позиції обстрілювали понад 400 разів. З початку цього року 13 військових загинули, 60 отримали поранення.

Хто може назвати це замороженим конфліктом? Чи конфліктом низької інтенсивності? Це війна. Єдина війна в Європі. Повномасштабна війна, розв’язана Росією та її найманцями, зі зброєю та боєприпасами, які постачає Російська Федерація.  

Обмежується свобода пересування спостерігачів ОБСЄ, також вони позбавлені доступу до російсько-українського кордону.

Про прямі переговори з бойовиками

Щоразу, як Росії нагадують про дотримання Мінських домовленостей, Росія переводить стрілки на Україну. Каже, що ми маємо вести так званий прямий діалог з представниками двох так званої місцевої влади на тимчасово окупованій частині Донбасу.

Але про кого йдеться? Хто вони? Наскільки місцевий нещодавно призначений так званий "виконуючий обов’язки голови уряду Донецька" їПашков?

Громадянин Росії, народився в Сибіру, до недавнього часу – віце-губернатор Іркутської області. Іркутськ від Донецька відділяє 6 тис. кілометрів. Але на думку Москви, він достатньо місцевий, щоб керувати Донбасом, щоб з ним обговорювати майбутнє Донбасу. Не може бути виправдання чи аргументів, щоб хтось з Сибіру говорив українцям, що нам робити на нашій території.

Про пам’ять загиблих українців

Сумний досвід Грузії та Молдови з прямим діалогом з маріонетками Кремля вказує, що це дорога або в нікуди, або дорога у пастку. Росія намагається виставити жертву агресії агресором, що є однією з визначальних рис інформаційної війни, яку вона розв’язала проти України.

Ці марні спроби спотворити правду можна було б сприймати як смішні, якби це не було цинічною образою пам’яті тисячі моїх співвітчизників, які віддали життя, захищаючи свою землю. Пам’яті тих, хто протестував, і кого застрелили на Майдані рівно шість років тому, в ніч 18 лютого, яку зараз називають ніччю Апокаліпсису.

Пам’яті таких героїв як Сергій Кокурін, етнічний росіянин, до речі. Батько двох дітей. Перший український громадянин, якого в Криму застрелив російський снайпер.Пам’яті Клавдії Ситник – молодої матері, яка загинула у перший день цього місяця  під шквалом російського мінометного вогню, коли доставляла медикаменти пораненим. І пам’яті 22-річного Максима, якого вбили сьогодні кулями, які поставила Росія. 22-річний. Моєму сину приблизно стільки ж років.

Про наслідки російської агресії

Ми не маємо втрачати з виду ширший контекст російської агресії проти України. Шість років російського військового вторгнення призвели до того, що понад 13 тис. людей загинуло, понад 27 тис. отримали поранення, 1,4 млн мешканців Донбасу тепер ВПЛ.

Захоплені райони стали землею страху, терору.  Місцева економіка зруйнована, обладнання підприємств розламане або вивезене в Росію. Понад 3,4 млн людей потребують гуманітарної допомоги в цьому році.

Окрім цього, ця територія вже стала однією з найбільш замінованих територій у світі. Російська Федерація продовжує постачати окупаційним силам зброю, регулярні війська і  найманців. Так, що вони перевершують деякі європейські армії – 500 танків, біля 1000 броньованих машин, 800 артилерійських установок. Лише минулого року Росія направила на Донбас понад 4 тис. тонн зброї та боєприпасів.

Росія продовжує незаконну паспортизацію на окупованих територіях Донбасу, що вже вийшло на промисловий рівень – понад 125 тис. людей отримали російські паспорти.

Про Крим

Схід – не єдина лінія фронту в Україні. В результаті анексію Криму півострів перетворився на гетто і величезну військову базу. Це використовується Росією навіть для втручання в Сирії. Кількість політв’язнів різко збільшилася – українці, кримські татари страждають від репресій. Стіна мовчання з’явилася навколо півострова. Не допускають міжнародних перевірок.

Росія продовжує демографічні зміни – було завезено понад 130 тис. військових та цивільних. Витісняється місцеве населення. Мілітаризація Криму йде повним ходом, Росія заводить додаткові війська і ультрасучасну зброю. Відкриттям кримського мосту Росія не лише грубо порушила міжнародне право, це завдало величезні економічні збитки Україні, а також представляє величезну екологічну загрозу Чорному і Азовському морю.

Про обмін полоненими

Але попри все Україна працює на те, щоб укріпляти мир. Досягнення миру – саме це стало мотивацією людей, які голосували на президентських і парламентських виборах. Ще одна вимога виборців – щоб повернулися додому ті, хто незаконно утримується на окупованих територіях України і Росії, страждає від тортур. Все ще біля 200 українців утримується на непідконтрольній частині Донбасу, а також понад 100 кримських татар – у Криму і в Росії. Українська сторона ініціювала два великих обміни полоненими. Продовжується робота, аби забезпечити обмін всіх на всіх.

Про відданість миру

Ми вважаємо, домовленості, вироблені в Парижі, мають наблизити нас до вирішення конфлікту. Повне припинення вогню, цілодобовий доступ ОБСЄ сприятимуть процесу. Коли міністр іноземних справ Росії надає безкінечний список причин, з яких неможливо провести Нормандський саміт, ми робимо все можливе, щоб саміт відбувся. Як підкреслив президент Зеленський, ми повністю віддані цій роботі. Про це свідчить нова ініціатива щодо роз’єднання в секторах, де СММ ОБСЄ має грати ключову роль з перевірки того, щоб певний сектор був вільний, щоб там не було незаконних збройних формувань і військової техніки.

Про вибори на Донбасі

З нетерпінням чекаємо місцевих виборів, включно  з окупованими частинами, коли дозволять умови безпеки, а також політичні умови, згідно з українським законодавством, а також Копенгагенським документом, під контролем України. Ми працюємо над тим, щоб покласти кінець російсько-українській війні, яку не ми розв’язали. Як би не намагалася українська сторона затягнути її, щоб лилася українська кров. Ми будемо прагнути до досягнення стійкого миру мирними дипломатичними засобами.

Цього можна досягнути тільки разом з вами. Коли ми готуємося відзначати 75-ту річницю завершення Другої світової і створення ООН. Інакше, коли ми зберемося відзначати річницю, зустріч восени в Нью-Йорку стане сумною панахидою, а не урочистим заходом.

Про скликання Генасамблеї ООН

Сьогоднішнє обговорення не охоплює найважливіших елементів, щоб покласти край війні Росії проти України. Тому післязавтра Генасамблея ООН розгляне пункт порядку денного про становище на тимчасово окупованих територіях України. Важливо, щоб обговорення не вважалося завершеним, коли останній російський солдат не залишить півострова.

Про Євтушенка, Сталіна і питання до росіян

Завершуючи свій виступ, перейду на російську. Щоб мене почули росіяни, яким небайдуже сучасне і майбутнє їхньої країни. І оскільки йшлося про нового "керівника Донецька" з Іркутська, я б хотів нагадати, що років 90 назад в маленькому сибірському містечку Іркутської ж області з романтичною назвою Зима в сім’ї балтійського німця народився син. Знаковим для нашої дискусії мені видається те, що це був саме той поет, який, повернувшись з поїздки на Захід у розпал холодної війни, написав відомий вірш "Хотят ли русские войны?". Багато хто здогадався, що йдеться про Євгенія Євтушенка. Я процитую:

Хотят ли русские войны?
Спросите вы у тех солдат,
Что под берёзами лежат,
И вам ответят их сыны -
Хотят ли русские войны.
 

Я тут подумав, що відповіддю на це питання в умовах сьогоднішньої Росії стане парад 9 травня на Червоній площі. Коли ми побачимо, чи винесуть портрети Сталіна його учасники. Того самого Сталіна, який був винесений з Мавзолею, але не з умів.

"Но как из наследников Сталина Сталина вынести?" – написав той самий Євтушенко і продовжив.

Пусть мне говорят: "Успокойся..." -

спокойным я быть не сумею.

Покуда наследники Сталина

живы еще на земле,

мне будет казаться,

что Сталин - еще в мавзолее".

 

Сьогодні, коли в Росії набертають оберти прославляння Сталіна, коли його ім’я відбілюється, коли ростуть, як гриби, пам’ятники цьому диктатору та вбивці, автору українського геноциду 30-х років, я хочу закінчити виступ питанням до російського представника: "Так хотят ли русские войны?".