Звернення послів G7: Чи вдасться Заходу примусити Зеленського реформувати суди

За перипетіями вчорашнього саміту між президентами США та Росії без уваги залишилася інша подія, пов'язана як із зовнішньою, так і з внутрішньою політикою України.

Мова йде про лист, з яким посли G7 та ЄС звернулися до президента Зеленського. У якому вони роблять відчайдушну спробу переконати українського гаранта у необхідності змінити законопроекти, котрі стосуються реформування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Хоча сам факт появи подібного листа назвати несподіванкою складно. Оскільки до того на цю ж тему президента України турбували з посольства США, представництва Європейського Союзу, глава Венеційської комісії особисто та чимало інших.

Втім, той факт, що до Зеленського звернулися саме посли всієї "сімки", є, до певної міри, новим етапом. Оскільки тепер йдеться не про спробу однієї чи кількох держав "тиснути" на Україну, як то могли би подати "комунікатори" з Офісу президента. Йдеться про монолітну позицію всього "колективного Заходу", із Японією на додачу.

Де чітко розуміють, що можна скільки завгодно говорити про боротьбу з корупцією. Можна створити хоч сотню "антикорупційних органів", "органів антикорупційного нагляду за антикорупційними органами"  і так далі. Можна роздати чергову порцію грантів "професійним антикорупціонерам". Але без адекватної судової системи всі ці зусилля приречені. Розслідування не завершаться вироками. І допоки ВККС та ВРП функціонуватимуть за принципами, закладеними Портновим у період розквіту правління Януковича (хай і з косметичними додатками, зробленими в період правління Порошенка) — судова система адекватною не стане.

Натомість за адекватної роботи судів та правоохоронної системи, наявної законодавчої бази цілком достатньо для того, щоби справи з корупцією помітно покращилися без будь-яких інших заходів.

Але шанси на успіх цього звернення друзів України до президента Зеленського, схоже, вельми ефемерні. На цю думку наштовхує інтерв'ю нашого гаранта, яке він днями дав Agence France-Presse, Reuters та Associated Press. В якому Зеленський висловив глибоке незадоволення "несправедливою" політикою МВФ.

"Несправедливість" полягає в тому, що "є "маяки", яких МВФ очікує від України, зокрема судова реформа, і ще багато питань. Сьогодні транш прив’язаний до таких "маяків". Я ще раз повторю: вважаю, що це несправедливо, коли у нас іде війна, коли ми боремося з олігархатом, коли ми боремося з корупцією", – зазначив президент. 

Себто Зеленський вважає, що для боротьби з олігархатом та корупцією судова реформа не потрібна. І вимоги стосовно цієї реформи тільки заважають йому "боротися з корупцією". "Не можна торгувати реформами за гроші", - резюмує Зеленський, намагаючись переконати західних партнерів у тому, що навіть втрата західного фінансування не змусить його відмовитися від наявної в Україні моделі призначення суддів на посади, яке якраз і контролюють "золоті кадри" з ВККС. Можливо, звичайно, що Банкова блефує. Але певності у цьому немає. Скандальні законопроекти, які, на думку голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо "вб'ють" судову реформу, мають немалі шанси на прийняття.

В цій ситуації можна було б зрозуміти логіку Банкової, якби суди були потрібні для вибудовування якоїсь антидемократичної вертикалі чи для планомірного грабунку держави на користь особисто Зеленського, як то практикував той же Янукович, збудувавши руками Портнова ВККС. Але ж ні — в реальності теперішня команда на Банковій навіть не може як слід скористатися своїм ресурсом впливу на судову систему. Довго і бездарно воюючи з Тупицьким, і повторюючи слідом за суддею Вовком із Окружного адміністративного суду Києва  тези про "агентів зовнішнього впливу", які хочуть Україну до чогось там примусити. І намагаючись продемонструвати світові, що спроба розібрати авгієві конюшні українського судочинства — це не життєва необхідність самої України, а дурна забаганка МВФ, США, ЄС чи когось іще.