Принцип бумерангу: Чи відсторонить Ситник себе через #Насосалагейт

Причина перенесення засідання – участь Ситника в офіційних заходах. Прямо скажемо, не надто поважна причина. До того ж, на сайті НАБУ ні у рубриці "календар подій", ні в стрічці новин про участь директора в якихось заходах – нічичирк. Але справа навіть не у цьому, зрештою, може дійсно у людини щось трапилося. Мова про інше – є гучні слова про тиск, можливу відставку і жертовність, а є норма закону, яку потрібно виконувати усім. Навіть борцям з корупцією.

Як тут не згадати звинувачення з боку Ситника на адресу інших. Скоро буде два роки, як склав депутатський мандат Микола Мартиненко – улюблений фігурант розслідувань Бюро. Так от, двічі він не приходив на допит до НАБУ. Перший раз у грудні 2015-го, коли зі слів адвокатів, був на лікуванні, вдруге 11 січня 2015-го, коли їздив до Швейцарії. Тоді НАБУ погрожувало екс-депутатові примусовим приводом на допит. Буквально за тиждень потому Мартиненко прийшов свідчити.

І як тут не згадати театралізованих постановок НАБУ при затриманні фігурантів справ. З "набушниками" у цьому мистецтві можуть змагатися хіба військова прокуратура Матіоса із затриманням за допомогою вертольотів екс-співробітників податкової, та прикордонники з їх облавою на сільського "короля контрабандистів" із Закарпаття. Звісно, примусово до суду Ситника ніхто не приводитиме, але точно можна сказати, що він тепер втрапив у ті піар-пастки, які сам же розставив підозрюваним у корупції. Не ходитиме до суду? Йому закидатимуть боягузтво. Відмовлятиметься визнавати, що порушив закон, без дозволу прокуратури розповівши стороннім особам деталі приватної розмови цивільної дружини екс-прокурора сил АТО Кулика? Порівнюватимуть з фігурантами його справ, які також викручуються, коли запахне смаженим. А визнає – наразиться на потужну кампанію з вимогою його відставки за порушення законодавства та неетичну поведінку. І так погано, і сяк не слава Богу.

Скільки б Ситника не захищали його парламентські й громадські друзі-антикорупціонери, останнє засідання профільного комітету ВР засвідчило: оприлюднення аудіозаписів про #Насосала обеззброїло й найзапекліших оборонців НАБУ. А, враховуючи зацікавленість різних політсил максимально насолити директорові Бюро і поставити його в стійло, сподіватися, що скандал розсмокчеться сам, не варто.

То ж варіантом виходу із цугцвангу, в якому Ситник опинився через довгого язика і підлість когось із учасників розмови без протоколу, виглядає не повторення зроблених помилок. Перша помилка – вибірковість правосуддя. Зараз нечасто згадують квартирний скандал Лещенка, тим більше, що депутат виходив по інстанціях вигідну для себе правду про ту оборудку. А все почалося з того, що НАБУ підставилося під звинувачення у вибірковості, коли не внесло справу до ЄРДР, як того вимагала САП. Тепер Ситнику слід на власному прикладі довести, що перед законом всі рівні, і він також.

Друга помилка – політизація корупційних справ. Опоненти НАБУ закидають відомству прицільну стрільбу лише по представниках окремих політсил, натомість персонажі з колишньої влади, де-факто, від підозр у корупції відбілені відсутністю інтересу до них з боку НАБУ. Онищенко хоч й екс-"регіонал", проте так звана "газова справа" все ж стосується вже постмайданних реалій. А Охендовський, якого підвісили по справі про "чорну бухгалтерію", виглядає як Неля Штепа, - вона ще від літа 2014-го віддувається за всіх, хто розвів сепаратизм на Донбасі. Тобто, прийнятним виходом із ситуації виглядало б розширення кола підозрюваних у корупції, аби уникнути прямих звинувачень у політичній мотивації.

Якщо Ситник не помітив, то все йде до того, що його звинуватять у використанні НАБУ для зведення політичних рахунків. Найсвіжіший приклад – конфлікт з очільницею НАЗК Наталією Корчак. І після цього переконуватимуть західних партнерів, що через амбіції і бажання стати політиком Ситник завалив роботу. Власне, для Заходу не важливе ім'я борця з хабарниками в Україні, важливо, аби він не припускався ляпів, які його дискредитуватимуть.

Третя помилка – не врахування фактору ДБР. Цей орган обіцяє стати конкурентом Антикорупційному бюро. За законом, Держбюро і Нацбюро розслідуватимуть різні справи, корупціонери й надалі залишаться прерогативою детективів НАБУ. Проте у ДБР клієнти куди цікавіші. Якщо Роман Труба швидко запустить механізм розслідувань, а, очевидно, задля цього його й обрали серед інших достойників, то вже за півроку Ситник буде мало кому цікавий, бо на перші ролі вийде Труба.

Отож, варіантом якщо не остаточного вирішення проблем через #Насосалагейт, то хоча б їх іміджевої нейтралізації, для Ситника виглядає відмова від виконання обов'язків на період розслідування. Щось середнє між відстороненням Романа Насірова з посади голови ДФС на час слідства й складанням мандату Миколою Мартиненком. Такий собі варіант Борислава Розенблата, який сам написав заяву про вихід із фракції БПП, її підтримали, недоторканність з нього зняли, але депутатом він залишається. Ходить і на допити, і на ток-шоу.

Правда, є нюанс – Ситника, окрім нього самого, нікому відсторонити, і окрім нього ніхто не може тимчасово передати справи комусь із його заступників. А от чи почуємо "йду, аби довести, що не порушував закон, очищуся і повернуся", оце вже питання не до нас…

Фото УНІАН