Правозахисникам не дають доступ до справи Сущенка

Таку думку висловила активістка, координатор громадської ініціативи "Media Initiative for Human Rights" Марія Томак, передає Depo.ua з посиланням на Укрінформ.

"Немає платформи. Мінськ – не те місце, де це буде вирішене", - зауважила активістка.

Кілька випадків звільнення бранців Кремля до цього часу стали можливими виключно завдяки втручанню та закулісним переговорам за участі деяких світових лідерів, серед яких була й канцлер ФРН Ангела Меркель, підкреслила вона.

Говорячи про Сущенка, Томак зазначила, що це абсолютно політична справа, але проблема з так званими "шпигунськими справами" в тому, що у правозахисників немає доступу до документів — вони засекречені. Принаймні, Росія не заперечує той факт, що Сущенко є громадянином України, як це відбувається з кримчанами та створює додаткові проблеми.

Роман Сущенко залишається заручником, у тому числі, заручником ситуації бо відсутня конкретика щодо його звільнення, вважає активістка. На її думку, першим буде обмін полонених моряків, а до того навряд чи можливе якесь просування.

Довідка: Власного кореспондента "Укрінформу" у Франції Романа Сущенка затримали 30 вересня 2016 року в Москві, куди він прибув з приватною поїздкою.

7 жовтня 2016 року йому висунули звинувачення у шпигунстві. У ФСБ Росії заявили, що Сущенко є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. Українська розвідка спростувала цю інформацію.

Мосміськсуд 4 червня 2018 року засудив Сущенка до 12 років ув'язнення в колонії суворого режиму, а 12 вересня Верховний суд Росії визнав це рішення законним.

8 лютого 2019 року українському журналістові Роману Сущенку виповнилося 50 років.