ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Пожирачі рейтингів: Хто буде технічними кандидатами Порошенка й Тимошенко

Найближчі місяці ключові кандидати в президенти підбиратимуть собі партнерів, роль яких – відбирати на виборах голоси у супротивників

Depo.Влада
25 вересня 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

Для українських виборів завжди була притаманною технологія технічних кандидатів. Це пояснюється несталістю партійної системи – в країні дуже мало політичних партій з тривалою історією, сталим електоральним ядром та впізнаваними обличчями, натомість під вибори регулярно створюються політичні проекти, в кращому випадку під якогось лідера, в гіршому – для торгів і спекуляцій.

Власне, цей процес можна побачити і зараз. Хоча у березні українці обиратимуть президента, а не парламент, досить багато претендентів на посаду гаранта Конституції виступають не як одинаки, а як лідери партійних проектів. Таким чином, робиться ставка на майбутнє – зараз ці лідери зроблять послугу комусь із рейтингових кандидатів, а восени отримають свою квоту у партійних списках. Тобто, нічого нового, так у нас було віддавна.

На президентських виборах 1998 року на пониження шансів очільника соціалістів Олександра Мороза, з яким у президента Леоніда Кучми був конфлікт, грала прогресивна соціалістка Наталія Вітренко. Крім того, Морозові влаштували технологічну пастку у вигляді "Канівської четвірки". А от у комуніста Петра Симоненка, який прораховувався як найзручніший суперник Кучми у другому турі, "пожирача" рейтингу не було. Хоча ми пам'ятаємо, що на парламентських виборах 2002 року проти КПУ діяли аж три технічні учасники – Комуністична партія робітників і селян, Комуністична партія (трудящих) і Комуністична партія України (оновлена).

Ситуація повторилася і на президентських виборах 2004 року. Тоді було відразу кілька кандидатів з ознаками технічності: у Віктора Ющенка мали відбирати голоси Богдан Бойко (Народний Рух за Єдність), Роман Козак (голова ОУН в Україні), Андрій Чорновіл, у Олександра Мороза й Петра Симоненка відповідно Наталія Вітренко, Василь Волга та Олександр Яковенко. Проти Януковича технічних кандидатів не було, якщо не вважати таким його попередника на посаді прем'єра Анатолія Кінаха.

Використовувалася схожа технологія і проти Юлії Тимошенко у 2010 році. Проте тоді було стовідсотково зрозуміло, що до другого туру вона проходить разом із Януковичем, тому влада просто не заважала амбітним політикам на кшталт Арсенія Яценюка, Юрія Костенка чи Анатолія Гриценка, кожен із яких у першому турі "відкушував" голоси у тодішньої прем'єрки. Ці люди не були технічними кандидатами, але і відмовитися від балотування на користь Тимошенко не захотіли. Паралельно була запущена технологія "Василь Противсіх", мета якої полягала у збиранні голосів розчарованих діями влади, яку уособлювала очільниця Кабінету міністрів.

Лише позачергові вибори 2014 року відбулися без застосування технології технічних кандидатів, у ній не було потреби, адже ставка робилася на перемогу Порошенка у першому турі. Що, власне, і відбулося.

Нинішні вибори, вочевидь, поб'ють рекорди не лише з кількості учасників перегонів, але й чисельності технічних кандидатів. Бажаючих взяти участь у виборах вже близько 15-и і це ще не почалася активна фаза агітації. При цьому експерти вважають, що реальними претендентами на президентське крісло є десь шість кандидатів – Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Вадим Рабінович, Олег Ляшко і Юрій Бойко – всі ж інші, радше, будуть у тій або іншій ролі грати за чи проти когось із ключових фігур.

Майбутні вибори, проте, відрізнятимуться від попередніх: тут технічні кандидати скоріше будуть не від Банкової, а від лідерів рейтингів. Скидається на те, що Юлія Володимирівна точно буде у другому турі, а для того, щоб її показники не були аж надто переконливими, спрацюють Гриценко і Ляшко. Простіше кажучи, на технічних кандидатах Банкова може зекономити.

А от на так званому "проросійському фланзі", де суперничатимуть Рабінович із Бойком, можуть з'явитися фігури, які працюватимуть проти цих осіб. Приміром, Євген Мураєв. Це у випадку, якщо "За життя!" й "Опозиційний блок" не домовляться про спільного учасника виборів. У позитивному результаті цієї авантюри є значні сумніви. Принаймні, після гучних взаємних реляцій тема в медіа вщухла.

Не виключено, що посильною допомогою когось із кандидатів скористається й Гриценко. Якщо на всі сто повірить у свій вихід в другий тур. Допоки не озвучила імені свого висуванця "Самопоміч". Андрій Садовий тримає інтригу. На думку експертів, якщо висунеться він сам, у Гриценка виникнуть проблеми з потраплянням у другий тур. Але може бути сприятливий варіант – балотування Оксани Сироїд. Якщо "Самопоміч" зробить ставку на неї, тоді частина голосів відійде від Юлії Тимошенко. Пані Сироїд не гратиме роль технічного кандидата полковника, але має всі шанси серйозно йому допомогти.

У пресі іноді натякають, що "за Гриценка" може грати журналіст Дмитро Гнап. Проте щодо його безпосередньої участі у президентських виборах наразі нічого не відомо. Він казав, що балотуватиметься до парламенту, стосовно ж виборів глави держави закликав політиків демократичного табору об'єднатися заради праймеріз. З ідеєю єднання опозиційних сил виступав Гриценко. І навіть намагався організувати майданчик для перегорів. Проте в одному з недавніх інтерв'ю він чітко заявив: часу для праймеріз немає.

Хто найбільше може бути зацікавлений у технічних кандидатах, так це Тимошенко. Єдиний суперник, якого вона ризикує не здолати у другому турі – Порошенко. Тому її влаштовує присутність на виборах медійних фігур з незначними рейтингами, які з різних боків атакуватимуть президента. В купі вони мають зробити все, аби Порошенко не потрапив до другого туру. Адже там проти Тимошенко гратиме кілька факторів – адмінресурс, традиційне голосування частини суспільства за владного кандидата та реалізація певних моментів, прогнозувати які наразі складно. Хто ще півроку тому вірив у надання томосу. Так само ніхто не вірить у миротворців на Донбасі. А вони можуть там з'явитися.

Зараз стовідсотково складно назвати імена людей, які гратимуть "за Юлю", можна лише припускати. Учора ЗМІ підмітили цікаву річ: на телеканалі NewsOne народний депутат, один із лідерів партії "Основа" Сергій Тарута, критикуючи заяву Порошенка про 144 реформи в Україні, дав їй оцінку, дуже схожу до оцінки, яка злетіла з вуст Олексія Рябчина, соратника Тимошенко. Обидва апелювали до того, що українці, на відміну від західних партнерів України, не бачать результатів реформ. Навряд чи дві людини, якщо вони не спілкуються між собою, здатні висловлювати практично ідентичні меседжі з різницею в кілька годин. То ж можна припустити, що пан Тарута не лише "дружить" з Тимошенко бігбордами, розміщеними поруч, а значно глибше.

Наступний, кого запідозрили в грі на боці Юлії Володимирівни, нардеп Віктор Чумак. Він оприлюднив листа, підписаного 40 депутатами, в якому ті вимагають від президента відповідей на низку питань, у тому числі щодо бізнесу в Росії. У дописі у Facebook Чумак називає Тимошенко "найрейтинговішим кандидатом у президенти". На цей прогин багато хто звернув увагу. У БПП, нагадаємо, цього листа назвали брудною технологією.

Не виключено, що вигідні для Тимошенко тези озвучуватиме й Валентин Наливайченко. Його бачили на презентації її "Нового курсу", а нещодавно екс-голова СБУ погодився підписати меморандум лідерки "Батьківщини" про євроінтеграційний курс. Також функцію технічного кандидата Тимошенко, на думку експертів, може виконати комік Володимир Зеленський. Він не становить електоральної загрози для Юлії Володимирівни, а от відтягти на себе голоси тих, хто не визначився, тих, хто приймає рішення в останній момент, цілком здатний. Саме на цю категорію виборців дуже розраховують у штабі Порошенка.

Не варто виключати того, що з наближенням дати реєстрації кандидатів у президенти, ми побачимо й інших осіб, які прагнуть конвертувати свій, нехай і незначний, ресурс у прохідні місця в передвиборчих списках партій, чиї лідери серйозно конкуруватимуть між собою у березні 2019-го.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада