Портнов проти Вакарчука: Чому екс-юристу Януковича "муляє" одне із облич Майдану

Претензії до співака зводяться до начебто несплати ним податків в статусі лідера гурту "Океан Ельзи". На телеканалі "112 Україна" Портнов оприлюднив результати проведеного ним аналізу творчої діяльності музичного колективу. "…іноді це 90-100 концертів на рік, плюс 10-15-20 корпоративів, кожен з яких оцінюється приблизно в 100 тисяч доларів".

Крім того, Вакарчук випускав альбоми, вони розходилися сотнями тисяч дисків у продажу, "і виявилося, що 1999 року Вакарчук заплатив нуль податків, 2000 року – 300 грн, 2001-го, по-моєму, 340 грн, а потім десь 90 грн. <…> 2013 року він заплатив близько 8000 доларів на рік, провівши сотню концертів, 2014 року – 8500 доларів. 2014 року Вакарчук також в день Іловайської трагедії, день масової загибелі українців, виспівував в Юрмалі для російських артистів та російської публіки. І він це забув задекларувати, все, що він там заробив – він теж вкрав", – заявляє Портнов. "Зраду" тут же взялися розганяти чутливі до думок Портнова Телеграм-канали.

 

При цьому подальші обіцяні фаховим юристом дії мають химерний вигляд. Констатувавши, що "несплата податків – це пряма крадіжка з бюджету", Портнов сказав, що він "не Робін Гуд" і не передаватиме отримані дані до правоохоронних органів. Мовляв, дії Вакарчука більше належать до сфери моралі. "Він більше всіх моралізує на тему армії і оборони, претендує на морального лідера нації, намагається імплементувати особливу моральність в суспільстві… а в зв'язку з цим така людина повинна сама виходити з вищої моралі", – говорив у телеефірі колишній "юрист Януковича". На його думку, Вакарчук має скласти депутатський мандат.

Крім виступів зі звинуваченнями у ефірах і Телеграм-каналі, Портнов присвятив Вакарчуку ще й кілька відео на своєму особистому сайті.

Тож складається враження, що "взявся" чиновник Януковича за співака й лідера "Голосу" всерйоз і системно. Але досить дивно, чому саме Вакарчук обраний однією з "мішеней" Портнова?

Можна знайти кілька мотивів і підстав для цієї інформаційної атаки. Один із найбільш вагомих - неприхована антипатія до всього, що так чи інакше асоціюється з Майданом. Він і не приховує, що вважає Майдан "великою помилкою".

Другою причиною адресних ударів по Вакарчуку може бути позиція фракції "Голосу", яка часто при голосуваннях підставляє плече монобільшості. Особливо в ситуаціях, коли у "Слуги народу" бракує голосів. А не вистачає їх через фрондерство груп впливу у фракції влади, насамперед тієї, яку вважають чутливою до думки мільярдера Ігоря Коломойського. А Портнова разом із нардепами Олександром Дубінським, Максимом Бужанським і десятком інших якраз і відносять до кола "друзів Коломойського". Яке через позицію "Голосу" не отримує того, на що сподівалися: не має в руках "золотої акції" у фракції "слуг". На користь цієї версії свідчить і те, що в несплаті податків Святослава Вакарчука публічно звинувачує не лише Портнов, але й згаданий Дубінський.

Та будемо відверті – ґрунт для атак на себе дає сам Вакарчук. То наприкінці грудня-2019 лідер загальнонаціональної партії раптом зникає з Ради і з’являється на новорічному корпоративі в Мінську, начебто отримавши за виступ 100 тисяч євро. Складається враження, що цей факт хотіли приховати, адже дізналися українці про поїздку лідера "Голосу" не від нього самого і не з повідомлення його партії, а з інформації на білоруському сайті. Це дивує і навряд чи вкладається в рамки моделі дій сучасного політика європейського штибу. Ані пари з його вуст і про те, скільки заплатили музикантам організатори заходу, і чи буде ця сума відображена в декларації народного депутата Вакарчука за 2019 рік, яку він має подати найближчими місяцями. Що ж, зачекаємо.

Інший свіжий приклад того, як Вакарчук сам підставляється під критику, обґрунтовану чи ні. Начебто нічого "кримінального" чи неморального немає в новорічно-різдвяному відпочинку лідера "Голосу" в Таїланді. Ціни на поїздку у теплі краї для середнього класу давно доступні. Туди й назад Вакарчук з дружиною літали рейсовими літаками, як пізніше повідомив співак. Але в Борисполі на нього чекали журналісти, від яких він начебто… втік. "Вакарчука з літака зустрічала машина прямо біля трапа, вивели спочатку його разом з жінкою, з якою він летів, почекали, щоб поїхали, і лише потім випустили бізнес-клас і всіх інших", – сказав один із пасажирів. Чи спрацювала ситуація, яка виникла з нічого, в позитив політику – питання риторичне.

Можливо, такі дії лідера не останньої української партії викликані тим, що йому тісно в жорстких рамках політичної діяльності. Але якщо раптом "нове обличчя" знов, уже вдруге в своїй біографії, засумувало в Раді – то чи немає рації у відмові від тягаря мандату? Коли ж Вакарчук не планує цього робити, тоді варто переглянути своє ставлення до власного іміджу як політика, аби не підставлятися під вогонь критики.