Поразка США в Афганістані. Чому це ідеальна історія для України?

Шалена поразка проамериканського режиму в Кабулі, повний провал 20-літньої кампанії з демократизації країни і, зрештою, повне нерозуміння керівництвом США тих процесів, які відбувалися в Афганістані – це проблема для демократів взагалі і для Байдена зокрема.

Американці не просто програли. В прямому ефірі ми бачили, що таке "реалполітік", коли американці кидали своїх. Цинічно і безжалісно. Можна, звичайно, ще тижнями чи місяцями згадувати про це, а можна просто спробувати цю історію перевернути на користь собі.

Так вже влаштований інформаційний світ, що гучні скандали перебиваються не вирішенням проблем, а іншими гучними подіями, як негативними, так і позитичним.

Зараз всі піарники Байдена шукають чим би перебити історію з людьми, які випадали з кабульських літаків. І ми, Україна, тут якраз "лягаємо в масть".

Ну самі подумайте: Байдена звинувачують у заграваннях з Росією, у втраті поваги до США серед партнерів, у повному нерозумінні світових проблем і, зрештою, в тому, що від виходу військ США виграв Китай, який вже домовився з талібами.

Ми зараз зациклилися на тому, що нам можуть дати статус "стратегічного партнера поза НАТО", статус, який досі, між іншим, має Афганістан. Насправді, у нас несподівано з‘явився шанс почати реально говорити на підвищених тонах. І Білий дім змушений шукати компроміси з нами.

Ми вже можемо акуратно піднімати ставки. Говорити про зброю, про кадрові рішення і, найважливіше, говорити про реструктуризацію і списання боргів. Другого такого шансу у Зеленського може й не бути.

Чи розуміють це на Банковій? Поки, виглядає так, що ні. Там вважають, що фільчина грамота в вигляді статусу партнера - це наше все. А це насправді майже нуль, який дає тільки моральне задоволення.

У нас залишилося кілька днів, щоб виграти одну з найважливіших дипломатичних битв країни. Але чомусь я дуже боюся, що ми знову все профукаємо.