Помста за "Армію. Мову. Віру": Як "справою про Томос" проти Порошенка підклали міну під Зеленського

Серед заведених кримінальних справ, у яких фігурує Петро Порошенко, виділяється "справа Томосу", яку багато хто з українців розцінює як спробу помститися п’ятому президентові України за відроджену Православну церкву України

Помста за "Армію. Мову. Віру": Як "справ…

Три із двох десятків проваджень, більшість яких відкриті щодо Петра Порошенка за заявами колишнього заступника глави президентської адміністрації Януковича Андрія Портнова, вже закрито через відсутність фактів злочинів (це стосується справ про призначення прем'єра за відсутності коаліції, начебто втручання в діяльність Окружного адмінсуду Києва і призначення членів Вищої Ради правосуддя). Та більшість проваджень продовжують "висіти" над головою п’ятого президента.

18 червня, коли Печерський райсуд Києва відклав ухвалення рішення щодо можливого арешту Петра Порошенка у справі про призначення Сергія Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки, колишній президент на сходах будівлі суду повідомив про існування ще однієї справи – тієї, що стосується вкрай делікатної церковної сфери.

Справа ця, виявляється, не нова: з формулюванням "За розпалювання релігійної ворожнечі шляхом отримання Томосу і створення Православної церкви України" (ПЦУ) її відкрито ще 6 листопада 2019 року Службою безпеки України. За підслідністю СБУ передала справу до Державного бюро розслідувань (ДБР), у віданні якого вона й перебуває весь цей час.

Тут же вигулькнув і той, хто на п’ятого президента "настукав": автором заяви про "розпалювання міжрелігійної ворожнечі" назвав себе у соцмережах колишній депутат парламенту, ексрегіонал із Харкова Михайло Добкін. Текст його заяви на дев’яти сторінках, де Добкін згадує Томос винятково з малої букви, екснардеп оприлюднив у своєму Телеграм-каналі.

Та не факт, що сумнівні лаври дістануться самому Добкіну. Крім колишнього регіонала, на авторство заяви претендують і інші особи. Представниця ліквідованого Київського патріархату УПЦ Неоніла Ткаченко на своїй сторінці у Фейсбук написала, що на дії "вищих посадових осіб держави" зі створення ПЦУ скаржилася група парафіян Київського патріархату. "Протягом року від рейдерства потерпає релігійне об’єднання Українська Православна Церква Київського Патріархату… Процесуальна дія – вручення підозри здійснена Державним бюро розслідувань у рамках досудового слідства за складом кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 КК України "Порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань", – написала вона.

Невдоволення "підлеглих" колишнього очільника УПЦ КП Філарета вилилося в заяву до ДБР, написану "парафіянами Храму Різдва Христового Української Православної Церкви Київського Патріархату у місті Одеса".

Та й це ще не повний перелік авторів "позову проти Томосу". Є й третя версія, про яку повідомив речник ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря). Із посиланням на ЗМІ він написав у Фейсбук, що справа відкрита СБУ за заявою колишнього очільника УПЦ КП Філарета. Мовляв, мотив патріарха – дуже матеріальний: "претензії до керівництва держави в першу чергу через те, що гроші, які отримувала УПЦ КП в першу чергу від своїх іноземних представництв, після створення ПЦУ сплачуються в Константинополь". Втім, причетність Філарета до позову в УПЦ КП категорично спростовують.

Насправді, хто був справжнім автором заяви про "злочин" – питання несуттєве. Головне в іншому: затягуванням розслідування цієї справи державна влада мимоволі чи свідомо демонструє, що ставить під загрозу існування Українського православ’я як автокефальної спільноти вірян, юридично підлеглої не Москві, а Вселенському патріархату.

З обранням 2019 року нового президента України митрополит Епіфаній намагався вибудовувати рівні стосунки ПЦУ із Володимиром Зеленським. Він закривав очі на "тривожні дзвіночки" на кшталт того, коли переможець виборів записав відеоролик – звернення до мешканців Донбасу церковних ієрархів, серед яких не було Епіфанія. Та сам предстоятель назвав свою відсутність на відео непорозумінням. І багатьом здавалося, що зміна влади не погіршила ставлення держави до Православної церкви України. Змінився тільки характер цих стосунків – з відверто опікунського за часів Порошенка він став нейтральним за Зеленського. Відбулися кілька зустрічей Епіфанія і нового президента. В інтерв’ю предстоятель ПЦУ публічно висловлював підтримку прагненню президента до "справедливого миру" в країні.

Більше того: 1 грудня 2019 року Епіфаній зустрівся із головою СБУ Іваном Бакановим. Офіційне повідомлення констатувало, що йшлося про ситуацію в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу, де вчиняється тиск на українську церкву. На той час, як стало відомо зараз, під заявою чи заявами щодо Томосу вже стояли підписи авторів і відповідна справа слідчим була відкрита. Чи знав про це тоді Епіфаній, чи говорив він на цю тему з Бакановим? Адже навряд чи це питання було б обійдене мовчанкою, якби про нього йшлося на тій зустрічі. Невже голова спецслужби не був поінформований про те, чим займаються його підлеглі, перед зустріччю з керівником церкви?

Загалом же "справа проти Томосу" дуже схожа на спробу помститися Петрові Порошенку не тільки як локомотиву утворення єдиної Української православної церкви, а й загалом за всі ідеологічні речі – відому тріаду "Армія. Мова. Віра". І неважливо, чиїми руками цей план реалізується у стосунку до церкви: Добкіна, Філарета чи його однодумців. Ситуація виглядає як спроба зруйнувати церкву українців, яка протягом півтора року мужніє і стає на ноги. Головне те, що вигідно це Кремлю і неформально афільованій з ним московській православній церковній організації. Вісім місяців про позов не було нічого чути, а зараз, коли вирішили, що позиції Порошенка послабшали, пішли в бій.

Чи потрібне напруження ще й на церковному ґрунті Володимиру Зеленському? Точно ні, йому вистачає інших больових точок – новий спалах коронавірусу, незрозумілі перспективи економіки, незавершена війна на Сході, напруженні стосунки з багатьма відомими патріотами. Логічним для держави було б поставити чітку крапку хоча б у питанні її нейтрального ставлення до релігійних конфесій. Інший сценарій загрожує підірвати стабільність у країні: своєї церкви українці вже не віддадуть.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"