Полювання на комуністів: Чому силовики не "зашили рота" Симоненку

Сьогодні співробітники департаменту кіберполіції із залученням КОРДу провели обшуки в офісі забороненої в Україні Компартії (наскільки забороненої - розкажемо далі).

Як пояснив речник Нацполіції Ярослав Тракало, правоохоронці попередньо встановили IP адресу і місцерозташування ресурсу з доменом kpu.ua - офіційного сайту партії. На ньому було виявлено факти виготовлення та поширення комуністичної символіки, яка заборонена українським законодавством.

Силовики вилучили техніку, а головний комуніст Петро Симоненко вже заявив, що метою обшуків було закриття сайту. І додав на своєму медійному рупорі "Голос UA", який постійно надає майданчик комуністам, що скоро "з голкою прийдуть зашивати роти".

Це був другий за останній час гучний візит силовиків до комуністів. Перед 9-травня до КПУ завітали співробітники СБУ і вилучили чимало забороненої символіки, якою "партійці" збиралися заповнити вулиці Києва.

Сайт КПУ і справді не працює, але якщо подивитися збережену версію у кеші Гугла, то там можна побачити, що в комуністів останнім часом все було непогано. Вони проводили з'їзди попри суцільну "травлю" в Україні, про яку час від часу говорив їх лідер. Святкували 100-річчя і критикували владу. І взагалі, Компартію заборонили ще в 2015-му і весь цей час їхній сайт спокійно собі працював.

Але тут варто трошки повернутися в історію. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про заборону КПУ. Ще раніше, 9 квітня 2015-го, Верховна Рада прийняла закон про заборону пропаганди комунізму та нацизму в Україні. Мін'юст трьома наказами визнав КПУ партією, яка не відповідає українському за-ву (декомунізаційному закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки".

Та Симоненко з товаришами спробували оскаржити судове рішення. Щоправда, Вищий адміністративний суд наприкінці січня 2016-го підтвердив, що Комуністична партія України заборонена.

Комуністи почали воювати з Мін'юстом апеляціями. І 20 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд зупинив апеляційне провадження до вирішення справи в Конституційному Суді. Туди 46 народних депутатів України спрямували подання про відповідність Конституції закону "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки". На це досить сумнівне рішення Мін'юст подав касаційну скаргу, яку прийняв до розгляду Вищий адміністративний суд.

Через цю тяганину Компартія досі існує легально, хоча й заборонена і не може брати участь у виборах.

Ось таке типово українське задзеркалля через недосконалість законодавства. Такий "успіх" комуністів, завдяки якому вони досі збираються і витрачають гроші, буде можливим поки законодавці не створять механізмів анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Законодавчий абсурд дав можливість Симоненку спокійно жити в Україні, їздити в ПАРЄ, розмірковувати над участю Компартії у виборах 2019-го (хоча це чистої води абсурд).

Що ж можуть в такій ситуації робити силовики? Влаштовувати ось такі візити до офісу, шукати, за що можна притягнути комуністів, і заважати їм працювати в інформаційному полі.

Сайт КПУ, якщо вірити порталу similarweb, у червні відвідали 55 тисяч користувачів. Цифра ніби і занадто мала, але його рейтинг вищий, ніж у партійного сайту правої "Свободи". Та закриття сайту як такого комуністів навряд чи налякає. Символіку виготовляти і розповсюджувати можна і не за його допомогою. Соцмережі ніхто не скасовував, а вже озвучений портал "Голос Ua", на якому в момент написання статті заява Симоненка стояла в головному топі, у день читають стільки ж, скільки партійний сайт КПУ на місяць. Та і взагалі можна розмістити сервери десь за кордоном, створивши новий сайт-агітку.

За фактами сьогоднішнього обшуку розпочато кримінальне провадження за ч.2 статті 436-1 ККУ "Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів". За вчинення цих злочинів винуватцям загрожує покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією чи без. Наразі поліція встановила осіб, які мали доступ до адміністрування сайту КПУ.

Виходить, що навіть у найкращому випадку для силовиків, за гратами опиняться звичайні найняті Симоненком працівники. Сам же лідер КПУ продовжить свою діяльність і підготовку "до боротьби", як він сам каже. І цей обшук піде тільки йому на користь. Бо нічого серйозного, окрім листівок та забороненої символіки силовики чомусь знайти не можуть. А підозрювати у роботі на Кремль, мовляв, його можна скільки завгодно без відповідних доказів. Фінансування "майдану Саакашвілі" - це вже серйозніше, але там все обмежилося допитом.

Та певний сигнал від влади він таки отримав. Після заяв про похід на вибори Симоненку нагадали, яке місце нині в Україні займає його партія.

Хоча і саме напівлегальне існування Симоненка може бути корисним нашим силовикам. По-перше, він буває на Росії (там його навіть у співпраці на СБУ звинуватили) і, можливо, спілкується з впливовими політиками. Відповідно, може мати доступ до інформації. По-друге, в теорії силовики можуть відстежити російські гроші, які заходять в Україну і кому вони йдуть, якщо, звісно, російські гроші присутні в діяльності КПУ...