Чому українським політикам заборонили їздити в зону ООС

Прес-служба Верховної Ради повідомила про скасування поїздки Дмитра Разумкова в зону ООС, де він планував ознайомитись із поточною безпековою ситуацією, а також поспілкуватись із місцевими жителями та військовослужбовцями. Причина скасування поїздки – розпорядження Валерія Залужного. Пізніше сам головнокомандувач пояснив: заборона тимчасова, на 10 днів, у зв'язку з процесом прийому-передачі посади командувача Операції Об'єднаних сил.

Враховуючи, що Разумкова інколи називають майбутнім політичним конкурентом Зеленського, не дивно, що у рішенні головнокомандувача відразу побачили політичні мотиви. Втім, не виключено, заборона Залужного з’явилася не під візит Разумкова, це просто збіг, а йдеться про можливе негласне розпорядження з ОП не допускати в зону ООС як мінімум до Дня Незалежності взагалі нікого з політиків. У такому випадку після перших десяти днів будуть ще десять або й більше. Але з іншим поясненням. Наприклад, у зв’язку із прогнозованим загостренням на фронті, адже російські окупанти вже традиційно активізуються саме протягом серпня, аби попсувати українцям святковий настрій. До речі, якби мотивація Залужного і зараз була такою, навряд чи у його діях вгледіли політику. Принаймні, виглядало би більш логічно.

Нині ж існує кілька версій, навіщо нардепам заборонили їздити в зону ООС. Пояснення перше – до Дня Незалежності багато політичних діячів караванами потягнуться на Донбас з подарунками, щоби зробити і викласти фото і відео про те, як вони підтримують українську армію. Заборона ж позбавляє депутатів та інших обтяжених посадами осіб піаритися на вітаннях військових. Знову ж, якщо термін Залужний подовжить.

Друга версія – мінімум до Дня Незалежності, а то й далі єдиною фігурою в державі, яка отримає можливість відвідувати зону ООС, має залишитися президент Зеленський. Ну і ще Андрій Єрмак. Нагадаємо, його, а не Разумкова, колишня прес-секретарка глави держави Юлія Мендель у своїй книжці назвала другою особою в країні. Таким чином, в інформаційному просторі за президентом закріпиться монополія на армійську тематику.

Згадаємо, що у Зеленського в цій царині станом на зараз залишався один основний конкурент – Петро Порошенко. Протягом останніх місяців він кілька разів відвідував наших військових на Донбасі. У травні і червні Порошенко привіз комплект відеоспостереження і ящики зі свіжею полуницею, а в липні - перший комплект оптичної розвідки для 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців і абрикоси. Від цих абрикосів неймовірно бомбило на російських телеефірах в Скабєєвої та інших пропагандистів. 

Втім, не виключено, що і десь на Банковій… Тож тепер до солдатів не їздитиме і він, і взагалі ніхто. Для влади цілком логічною виглядає мета позбавити опонента одного з ключових елементів його ідеологічної тріади "армія – мова – віра". Правда, якщо Порошенко у серпні захоче привезти військовим необхідне для них обладнання і його не пустять, навряд чи цей скандал позитивно відобразиться на іміджі того ж Залужного...

Народні депутати раніше приїздили в зону конфлікту на Донбасі досить часто. І з різними намірами. Хтось заради піару, хтось – аби потім робити собі ім’я на розповідях про те, що в армії щось не так. Останніх завжди було більше. Особливо у найтяжчі роки гарячого протистояння з російськими окупантами. Приїздили командою (але не всією фракцією) в зону ООС і "слуги народу". Востаннє – 21 жовтня минулого року. Тоді навіть сталася перепалка голови фракції Давида Арахамії з ветеранами АТО, які висловили невдоволення через можливе скорочення армії. Депутати переночували у прифронтовій зоні і повернулися до столиці. Той вояж багато хто критикував. І не лише за надмір фото у соцмережах. Найбільше критикували за обрану дату – поїздка відбулася за кілька днів до місцевих виборів. Тому її розцінили як піар-вояж. Хоча "слуги" це заперечували.

Відтоді президент Зеленський приїздив в зону ООС неодноразово, а от монобільшовики інтерес до групових трансферів на Донбас втратили. В кулуарах Ради ходили розмови, що нібито збираються ще раз відвідати ці місця напередодні Дня Незалежності. Але потім від ідеї відмовилися. І тут теж своєчасною виглядає заборона головнокомандувача ЗСУ – "слуги" не лінуються відвідати українських воїнів. Їм просто заборонено. Як і всім.

Головне ж у цій історії, щоби від політичних інтриг не постраждали інтереси української армії і новому головнокомандувачу не заважали їх відстоювати на всіх рівнях.