Повернення Саакашвілі до Грузії: Невигадливий піар чи радикальна авантюра

Політична кар'єра колишнього грузинського президента Міхеїла Саакашвілі віддавна відрізнялася складними й непередбачуваними сюжетними ходами. "Революція троянд", радикальні, хоч і не завжди дієві реформи, протидія Росії під час війни, боротьба з "низовою" корупцією за умови посилення корупції елітарної, втеча до України, його тутешні пригоди — всього цього, здавалось би, і так достатньо для непоганих мемуарів. Але, здається, Саакашвілі ще не вгомонився.

Принаймні, на це натякає його сьогоднішнє відеозвернення у якому політик назвав Україну "другим домом", пообіцяв завжди "допомагати двом народам - грузинському і українському ставати ще краще і успішніше" і повідомив про своє скоре повернення до Грузії.

З одного боку, подібний крок виглядає цілком логічним, оскільки політична кар'єра Саакашвілі в Україні явно не склалася. Посада голови Виконавчого комітету реформ, яку запропонував йому Зеленський, є відверто декоративною — на відміну від віце-прем'єра з питань реформ, яким Саакашвілі хотів стати. При тому проект судової реформи, запропонований Саакашвілі в його новій іпостасі, теж має не надто багато шансів на реалізацію, і навіть теперішня скромна роль Саакашвілі в українській політиці викликає роздратування як офіційного Тбілісі, так і українського МЗС з Кулебою на чолі. А історія з одеською митницею і її новим очільником Денисом Пудриком, призначення якого Саакашвілі назвав "старим феодальним інститутом годівниць", явно натякає, що провести реформу на митниці на власний смак чи бодай зімітувати її Саакашвілі не зможе. При тому, що "прозоре розмитнення за 15 хвилин" було однією із фішок риторики реформатора. Себто, в Україні Саакашвілі втрачати ніби як нічого. 

З іншого ж боку, на батьківщині проти політика відкрито кілька кримінальних справ, і в одній із них є навіть судовий вирок на три роки позбавлення волі. Шанси потрапити до тюрми в разі приїзду до Грузії в Саакашвілі є немалими. Про готовність реалізувати подібний сценарій вже встиг заявити тамтешній Мін'юст.

І все-таки Саакашвілі сказав те, що сказав — хоча про кримінальні справи та вирок стосовно своєї персони знав не гірше всіх інших зацікавлених сторін. Пояснень цьому, насправді, може бути два. І обидва вони в тій чи іншій мірі пов'язані з політичною ситуацією в Грузії. Яка наразі вкрай непроста.

В країні напередодні парламентських виборів триває жорстке протистояння чинної влади — партії "Грузинська мрія" мільярдера Бідзіни Іванішвілі з опозицією. Наразі практично всі опозиційні сили Грузії, а це 30 партій, включно з "Єдиним національним рухом" Саакашвілі, у понеділок створили об'єднаний штаб, покликаний забезпечити контроль за волевиявленням та підрахунком голосів. Прозоро натякнувши чинній владі, що від контролю голосів до початку повномасштабного вуличного протистояння в разі фальсифікацій пройдуть лічені години.

При тому, за даними соціологів, шанси чинної грузинської влади на швидку й беззаперечну перемогу не те, щоб надто великі. Але при тому сформувати єдиний опозиційний список так і не вдалося. А в самому "Єдиному національному русі" дотепер вагаються, чи варто включати Саакашвілі в партійні списки. Мотивуючи це тим, що політик, можливо, захоче поборотися за крісло мера Одеси.

Тому після історії з Пудриком Саакашвілі поспішив розвіяти сумніви соратників. І тепер питання лише в тому, як далеко він зуміє зайти в своїй рішучості — чи то все обмежиться декларацією, погрозами грузинського Мін'юсту і наступною заявою Саакашвілі про "політичні репресії", чи політик справді повернеться на історичну батьківщину.

Втім, за будь-яких умов його політсила зуміє отримати з цієї історії свої політичні дивіденди. Тільки в першому випадку буде йтися про "погрози політичними репресіями" опозиційному політику з боку чинної влади, а в другому — про ці репресії в реалізованому вигляді.

При тому, у випадку поразки "Грузинської мрії" на скорих виборах, Саакашвілі, скоріше за все, отримає мандат і свободу — навіть якщо після приїзду і буде затриманий. А зігравши на благо своєї політичної сили в скрутний момент, він зможе знову стати її повнокровним лідером, а не "керівником в екзилі". Ну, а на випадок якщо щось піде не так, три роки — не такий вже й великий термін. Ризикувати Саакашвілі ніколи не боявся.