Пісні аполітичного акина: Не підкажете, де тут вступити в "Солідарність" проти Зеленського?

Автор: Олесь Мартинюк Фото: архив Васі Ложкина

Якщо почитати українські соцмережі, то можна прийти до кількох висновків: по-перше, Україна гине, по-друге, вона остаточно загине з перемогою Зеленського, а, по-третє, у всьому будуть винні тупі виборці останнього. Цікаво, що до першого туру карту «Україна гине» намагалися розіграти усі опоненти Порошенка, за винятком хіба що Зеленського, який якраз і не намагався представити усе як останню битву добра і зла. І от маємо парадокс – тепер саме прихильники Петра Олексійовича розганяють тужливу пісню «пропадає всьо». А багато інших, кому Порошенко здавався малопривабливим «баригою», раптом зрозуміли, що якщо Петро Олексійович не залишиться президентом, то ними керуватиме Зеленський. А вони ж бо розраховували на перемоги Тимошенко чи Гриценка.  І от тепер люди, пости яких про «баригу» ще досить легко розшукати, стають у лави «порохоботів». Деякі скоро почнуть питати, де тут вступити в «Солідарність». Правда, серед них зустрічаються й оригінали, які настільки повірили у те, що Порошенко – це «абсолютне зло», що навіть у його двобої з Зеленським вбачають підступ. А може Порошенко змовився з Коломойським? Змовився про те, що Зеленський виб’є з гонки всіх інших конкурентів Порошенка, а потім злиється на користь гаранта. Мовляв, вже зливається, бо піарники Зеленського почали "тупити" і після розкішного запрошення на стадіон почали відверто лажати, то Тимошенко в арбітри запросять, то підопічного на аналізи відправлять до його "сватів" та ще й результати викладуть старі. Ну підтвердиться чи спростується ця конспірологічна версія знатимемо вже незабаром. Але мусимо розчарувати усіх, кому не подобається Зеленський - усі проколи команди Зе і вдалі ходи команди По, швидше за все, залишаються поза увагою виборців коміка.  А чого ви від них хочете, вони ж тупі? Навіть не пробуйте їм довести, що Зеленський вискочка, пройдисвіт та "узурпатор народної любові". Не витрачайте сили.

Як вже говорилося – в блогосфері явно перемагає Порошенко, а де ж тоді ховаються прихильники Зеленського. А вони не там де "многа буков", вони там де багато картинок – їх стихія ролики чи в телевізорі, чи в неті, не важливо. Вони не читають, вони дивляться. Зокрема, весь той другосортний контент, у якому панує "бог гумору Петросян". Іншого, до речі, в Україні майже і нема. Майже весь наш гумористичний доробок – від Вєрки Сердючки до "95 кварталу" - формувався не лише для України, а й з прицілом на російський ринок. І війна з Росією нічого не змінила у цьому. І мусимо визнати, що споживачів цієї "творчості" в Україні просто дратують усіляки розумники. А особливо тоді, коли ці розумники їм починають казати, що вони "тупі". Є про що подумати. Може це не краща стратегія заводити друзів зі старту заявивши: "ідіот, слухай сюди"? З ними взагалі краще не сперечатися.

З іншого боку для противників Зеленського є й гарні новини. Які такими і залишаться незалежно від того, хто переможе. По-перше, географічний розкол ми здолали – для кожного, хто не сприймає Зеленського стало зрозумілим, що "тупі" люди приблизно рівномірно проживають по всій території України, а не зосереджуються на Сході чи Заході. По-друге, саме Зеленський зумів згуртувати виборців, які не схильні жартувати з такими речами як держава, економіка, право та міжнародні відносини. І це найкраща новина. Колись Януковичу вдалося нас згуртувати на Майдані (боюся, що серед прихильників Зеленського майданівців ми багато не знайдемо), потім Путін нас зібрав до купи на війну проти Росії, тепер Зеленський нас збирає на битву з дурнями. І не лише з ними. Ті, хто зараз так би мовити прозрів від успіху Зеленського отримали чималий заряд адреналіну для того, щоб в разі його перемоги не дати йому утнути чогось, ну скажімо, антиконституційного і підрізати йому крила на парламентських виборах. Якщо ж Зеленський програє, то ті ж громадяни, які проголосують за Порошенко повинні його трохи "перевиховати" аби він під кінець своєї другої каденції не поставив країну знову на межу здорового глузду. Але зрештою, щоб там не трапилося, не може просто так загинути нація, яка вже кілька століть віртуозно ходить по граблях.