Пісні аполітичного акина: Перемогу Зеленського оплачує Революція Гідності

Автор: Олесь Мартинюк

Зрештою те саме питання багато, хто задавав собі в 2010 році, коли президентом став Віктор Янукович. Відповідь на нього і так, і ні. Якщо узагальнити прагнення обидвох Майданів, то стояли вони проти всього поганого і за все добре. І це не іронія. Двічі Янукович уособлював «абсолютне зло». І ним був. І здолати його було важко, але можливо. А от «абсолютне добро» вже двічі втікає від українців. Може й не існує цього «абсолютного добра»? Ющенко з Тимошенко розчарували (перший більше, друга менше)  і ми отримали Януковича. Порошенко розчарував і ми отримуємо Зеленського.

Зеленський нагадує Януковича своєю російськомовністю, байдужістю до української культури (зрештою, й до культури взагалі) та совковим станом душі. Хоча у випадку Зеленського це може бути й просто гра на совкових струнах своїх глядачів-виборців. Далеко нам все ж до завершення декомунізації, далеко. Але вона з перемогою Зеленського звісно стане на паузу. Крім того, Зеленського як і Януковича вважають маріонеткою олігархів. Якщо хто забув, то Віктор Федорович до 2010 року був лише висуванцем «донецьких» і був змушений слухатися цілу групу донецьких мільйонерів. Чи стане Зеленський самостійним як Янукович? Не дай Бог. Але наразі це невідомо. Зате відомо, що Янукович мав чималий управлінський досвід від губернаторства до прем’єрства, а от Зеленський такого досвіду не має. Тож швидше за все Зеленському буде важче вирватися з-під опіки олігархів та політиків, які його «танцюють». Чого ми можемо чекати від них? Чого завгодно, тільки не побудови демократії та правової держави. Олігарх, який підтримує Зеленського вперше у житті отримає можливість вирішити всі свої бізнес-питання через кабінет на Банковій. А головний силовик, який зробив ставку на Зе, спробує об’єднати під своїм керівництвом усі силові структури і стати найвпливовішим «сірим кардиналом» в історії України. Правда ж це трохи не те за що стояв Майдан?

Так за що тоді загинули герої Небесної сотні? Як це не парадоксально саме за те, щоб Зеленський міг стати президентом. Або не Зеленський, а, наприклад, Тимошенко чи Гриценко. Революція Гідності була потрібна, щоб Янукович не встановив свою диктатуру. До цього залишався один крок. І Майдан поставив Януковичу підніжку. Порошенко можна звинувачувати у багатьох гріхах, але «диктатор» з нього «плюшевий». Весь його адмінресурс в одній картинці – губернатор Одещини Максим Степанов с плакатиком «Мене звільнили незаконно». Кучма з Януковичем би плакали. Тобто через 5 років після Революції Гідності ми отримали можливість вільно обирати президента. І за це маємо бути вдячними Порошенко.

Вам не подобається Зеленський? Вибачте, тоді вам не подобається більшість українців. А як ви їх собі уявляли? Гадали, що це ті самі люди, які були готові загинути на Майдані? Ні. Це ті люди, які спостерігали за Майданом з попкорном. Можливо навіть вболівали за нього з дивану. І потім голосували за Порошенка, який говорив, що АТО має тривати години. Це, як показує соціологія екзит-полів,  чоловіки до 40 років, які бояться армії. Це люди, які не розуміють українізації, декомунізації і чому українській попсі не треба їздити в Росію. Можна продовжувати і далі… Але як це не прикро, Небесна сотня загинула саме за те, щоб цих людей не загнали голосувати за Януковича і щоб оці добродії отримали право вільно обрати Зеленського, тому що вони ненавидять Порошенка. Ненавидять без будь-якого остраху, що їм за це щось буде, наприклад, на роботі. Шкода лише що платити за можливі лажі нового президента чи його партнерів будуть знову не вони.