РНБО - понад усе: Коли "слуги" заборонять українцям оскаржувати санкції в судах

16 депутатів монобільшості на чолі з Федором Веніславським, він, нагадаємо, представляє президента у Конституційному суді, зареєстрували законопроект №5667, яким пропонують внести низку змін до існуючих законів щодо окремих питань діяльності Ради національної безпеки і оборони.

Ключова новела – оскарження в суді рішень РНБО не буде зупиняти застосування санкцій. Крім того законодавці пропонують визначити підсудність справ щодо оскарження рішень Радбезу, прийнятих відповідно до закону "Про санкції", Верховному Суду. Тобто, щоби їх розглядав Верховний Суд у порядку спрощеного позовного провадження у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів. Також "слуги" пропонують визначити на законодавчому рівні завдання Апарату РНБО; віднести до повноважень Секретаря РНБО (Данілова) питання організації роботи, пов'язаної з підготовкою проектів рішень, та встановити, що суб'єкти, які вносять на розгляд Радбезу пропозиції щодо застосування, скасування та змін до санкцій несуть відповідальність за достовірність інформації, що міститься у відповідних пропозиціях.

Запропонований документ, схоже, є спробою заднім числом вирішити відразу кілька проблем, пов’язаних із санкціями, вже застосованими проти низки українських громадян та компаній. Перша проблема – зняти запитання, хто несе відповідальність за пропозиції стосовно впровадження заборон. Згідно зі статтею 5 закону "Про санкції", пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносить на розгляд Радбезу Верховна Рада, президент, Кабінет Міністрів, Нацбанк та СБУ. Але в законі відсутня норма про відповідальність цих суб’єктів за достовірність наданої інформації. Веніславський та інші пропонують таку відповідальність встановити. Це позитивний момент у законопроекті, однак не вказано, яку саме відповідальність можуть понести ініціатори санкцій, а це дуже важливо.

Тут слід розуміти, що в разі доведення підсанкційними особами в суді неправомірності застосування стосовно них обмежувальних заходів і порушення їхніх прав, держава нестиме значні іміджеві і фінансові збитки. У такому випадку постане питання: хто ж запропонував впровадити санкції. Тож, схоже, одне із завдань законопроекту Веніславського, вивести з-під удару президента, адже, наскільки відомо, ключовим суб’єктом пропозицій є СБУ. Туди і всі питання. А ще – до Апарату Радбезу і Данілова, які мали все перевірити, проконтролювати і лише після цього підготувати юридично непогрішимі рішення на розгляд членів Ради нацбезпеки й оборони.  

Зауважимо ще на одному важливому моменті: закон про санкції не передбачає їх застосування щодо громадян України, якщо вони не здійснюють терористичну діяльність, і щодо юридичних осіб, якщо вони не знаходяться під контролем іноземної юрособи чи фізичної особи-нерезидента. Саме до статті 1 закону про санкції й апелюють й апелюватимуть особи, які потрапили під санкції чи потраплять у майбутньому. Нагадаємо, цієї п’ятниці за рішенням Радбезу було введено чергову порцію санкцій. Під них потрапили Дмитро Фірташ та Павло Фукс. Обидва очікувано обурилися цим рішенням. Фукс пообіцяв судитися, малоймовірно що образу проковтне і Фірташ.

Читайте також Нові санкції проти Фукса і Фірташа: Що це означає

Для таких випадків "слуги" і пропонують норму про те, що оскарження до суду рішень, прийнятих Радою національної безпеки і оборони, не зупиняє застосування передбачених ними санкцій. У такий спосіб влада хоче убезпечитися від спроб зупинити рішення РНБО через різні суди. Однак особи, які потрапили під санкції і через це позиватимуться до держави, точно не забудуть зробити акцент на порушенні Конституції. Зокрема, статті 62-ї, якою гарантується презумпція невинуватості.

Чи ухвалять цей законопроект? Враховуючи його юридичну небездоганність ймовірним є складне проходження ще на рівні комітетів. І навіть в разі ухвалення його оскаржать в Конституційному суді. Той, нагадаємо, в лютому 2019-го вже розтлумачував за іншим поданням народних депутатів суть статей 62,63, 64 Конституції, зокрема, вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Але на розгляд у судах піде багато часу, і коли цей закон приймуть, весь цей час санкції діятимуть. Тобто, у підсанкційних осіб буде два варіанти: пройти всі процедури, сподіваючись на успіх в суді, або ж йти і домовлятися з владою.

І, останнє. Складається враження, що у Зеленського вважають свою владу вічною. Вони ходять по тонкому, створюють прецеденти, подібними законопроектами дають в руки наступникам ефективний інструментарій проти себе самих. Приклад: закон про санкції, прийнятий 2014-го року для того, щоб боротися з впливом країни-агресора на наші політику і бізнес. Зараз бачимо, як цим законом користуються для впровадження санкцій проти окремих бізнесменів, контрабандистів, авторитетів тощо з українським громадянством. Комусь з громадян це здається справедливим, адже карають багатіїв, яких прості українці не люблять. Однак є дві речі, яких вони ніяк не хочуть усвідомити. Перша - проблеми тих самих багатіїв - тимчасові, а потім вони знайдуть, як врятуватися і домовитися, на відміну від пересічних громадян. І друга – якщо сьогодні схвалити сумнівні правові норми щодо якоїсь категорії громадян, не виключено, що завтра влада не зазіхне на права інших.