Війна за "Центренерго": Чому антикорупційні органи взялися за міністра Насалика

За повідомленням ЗМІ, Насалика підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування). Підозру погоджено спеціалізованим антикорупційним прокурором Назаром Холодницьким і буде вручено міністру.

Що сталося

Це не нова історія. Ще у грудні 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело повну перевірку електронної декларації Насалика за 2016 рік. І виявило, що міністр подав недостовірні відомості на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Як встановило НАЗК, Насалик не вказав у своїй декларації за 2016 рік столичний офіс площею 129,7 кв. м вартістю 1,261 млн грн. Також він не задекларував понад 521 тис. грн, нарахованих йому "Укргазбанком".

У січні 2019 року Солом'янський районний суд Києва відмовився зобов'язати НАБУ відкрити кримінальне провадження за фактом можливого незаконного збагачення Насалика, а також розтрати міністром коштів з держбюджету і зловживання владою. Цьому передувало доручення Генпрокуратури НАБУ розслідувати декларування Насаликом недостовірної інформації. Але, як повідомляв автор заяви до Солом’янського суду, детективи НАБУ відмовилися відкрити кримінальне провадження за фактом дій Насалика. Та суд став на бік Агентства і відповідно міністра.

56-річний Ігор Насалик – дворазовий міський голова Калуша на Івано-Франківщині, нардеп трьох скликань (востаннє пройшов до Ради як мажоритарник від Блоку Петра Порошенка), крупний бізнесмен. У Раді 8 нинішнього скликання працював заступником голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Міністром став у квітні 2016 року. Його робота на посаді супроводжувалася неодноразовими скандалами, конфліктами та звинуваченнями в корупції з боку громадських активістів. Зокрема, писали про конфлікт інтересів: бізнес-інтереси міністра до зайняття посади зосереджувалися саме у сфері торгівлі енергоносіями.

Влітку 2016 року в соцмережах з'явилося відео, де Насалик спілкується з "міністром доходів і зборів" так званої "ДНР" Олександром Тимофєєвим під час відвідин цієї "республіки". Сам він пояснив, що був у Донецьку в лютому 2015 року як журналіст Калуського телебачення і мав на меті врятувати з полону українського військового. Насалик зазначив, що не домовлявся про постачання вугілля з "міністром ДНР", бо на той час ще не був міністром енергетики.

Згадаємо й прізвисько Ігоря Насалика ""міністр-бодібілдер" за пристрасть до занять цим видом спорту: він є переможцем турнірів з пауерліфтингу і бодібілдінгу. Набула резонансу ситуація, коли у вересні 2018 року прем’єр Володимир Гройсман не відпустив очільника міністерства на турнір бодібілдерів до Барселони і змусив його бути присутнім на позачерговому засіданні уряду, де мали розглядатися нові ціни на газ для населення.

А зовсім недавно в.о. директора "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" Андрій Фаворов через Фейсбук викликав міністра енергетики і вугільної промисловості на двобій для з’ясування підходів до стратегічних питань галузі. Перед тим Насалик публічно пообіцяв "набити морду" керівнику "Укргазвидобування" Олегу Прохоренку, з яким у березні ц.р. був розірваний контракт.

Та за часів президента Порошенка такого міністра правоохоронці не чіпали. А після зміни влади на Банковій справі півторарічної давнини дали хід.

Кому це може бути вигідно?

Відразу кільком ключовим гравцям енергетичної галузі. Серед потенційних вигодонабувачів називають і мільярдера Ігоря Коломойського, який веде боротьбу за стратегічний об’єкт галузі – компанію "Центренерго" для постачання дешевої електроенергії на свої підприємства. Бо вже після виборів низка держкорпорацій мають отримати нових керівників. Серед них вже згаданий "Центренерго", "Укртранснафта" та інші. Олігархам завжди вигідно поставити туди своїх людей. Явно не проти побачити Насалика у відставці і голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв, який мав постійні конфлікти з міністром. 

Зміщення з посади міністра енергетики може бути на руку і президентові. В останні тижні парламентської виборчої кампанії "Слузі народу" потрібно показати електорату якийсь результат анонсованої ще перед президентськими виборами боротьби з корупцією. І Насалик – зручний "цап-відбувайло": багата людина, веде світський спосіб життя, не цурається свого багатства тощо. Ще й почилу в бозі з 1 липня схему визначення ціни вугілля "Роттердам плюс", яка у всіх на слуху, до нього можна прив’язати. А це вже вихід на інші бізнесові та політичні орбіти. Словом, схоже на те, що ситуація довкола міністра цього разу може бути більш серйозною. Боротьба з Насаликом – це частина війни з оточенням Порошенка. Яка дуже вигідна новій владі.

Разом із тим, беручи до уваги відсутність практичних наслідків попередніх гучних звинувачень на адресу низки політиків чи чиновників з боку антикорупційних органів, можна чекати й на те, що чергову справу спустять на добре підмащених гальмах.