Перша кров: Кому вигідний замах на кандидата Семеніхіна

Проти ночі 27 червня 2019 року в Конотопі на Сумщині невідомі здійснили напад на відомого у місті та за його межами  діяча Артема Семеніхіна. Близько першої години ночі, коли чоловік повертався додому, невідомі напали на нього і спричинили тяжкі тілесні ушкодження. Поліцію викликала людина, яка знайшла Семеніхіна. За твердженням поліції, він був при свідомості і навіть встиг повідомити, що вважає причиною свого побиття громадську та політичну діяльність.

Сумщина зараз нагадує розворушений вулик, адже триває активна фаза виборчої кампанії і події на кшталт сьогоднішньої, можуть внести несподівані корективи і сплутати карти багатьом гравцям.

Depo.ua вивчає обставини нападу, збирає версії та прогнози.

Як повідомили у поліції, потерпілого доставили до лікарні. Зараз він знаходиться в реанімаційному відділенні. Поліція намагається розкрити злочин по "гарячих слідах", збираючи всю можливу інформацію. На місці вже побували високі поліцейські чини, було також задіяно службових собак з кинологічної служби. 

Напад кваліфікували по дуже серйозній статті кримінального закону - провадження відкрито за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Йдеться про "закінчений замах на умисне вбивство, вчинений за попередньою змовою групою осіб у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку.  

На брифінгу в обласному управлінні у Сумах начальник поліції Микола Лушпієнко запросив всіх, хто має бодай якісь відомості про продію, прийти до поліції і надати інформацію, що допоможе знайти нападників.

В поліції повідомили, що стан Семеніхіна є надто важким для того, аби можна було проводити з ним слідчі дії.

Хто такий Семеніхін

Артем Семеніхін став відомим після Революції Гідності, яка стала для молодого "свободівця" своєрідним соціальним ліфтом. Так, у 2015 році Семеніхін на хвилі протистояння російській агресії і збільшенню патріотизму зміг вибороти крісло мера Конотопу.

Невдовзі після перемоги Семеніхін почав демонструвати доволі якісний рівень свого побуту, який аж ніяк не відповідав його статкам. Який, відповідно до декларації був зовсім бідним, показав журналістам непоганий будинок, в якому він мешкає в Конотопі. Все наступне мерське існування Семеніхіна було наскрізь скандальним. Він відзначився, зокрема, тим, що призначив на посаду директора конотопського "комунхозу" свою колишню дружину, виявився фігурантом п'яного ДТП. Його підозрювали у організації нападів на опонентів та підпалі місцевого телеканалу. Ще Семеніхін влаштував безглузду блокаду залізниці у Конотопі, оголосив війну сумському губернатору та начальнику місцевого СБУ, спровокував зупинку конотопського трамвая і занурення міста у пітьму через борги. Душе швидко Семеніхін збунтував проти себе місцевих маршрутників, базарників, вчителів, лікарів, комунальників, депутатів.

Невдовзі широкому загалу стало відомо про його кримінальні пригоди в Києві, де, виявляється, майбутній мер був фігурантом масивної кримінальної справи за безліччю фактів шахрайства. Виявилося, що у 2011 та 2012 році конотопець, представляючись працівником "Київенерго", більше ніж півроку "розводив" довірливих торгівців на шалені суми по темі підключення до електромережі та використання електроенергії. Слідство інкримінувало обвинувачуваному кілька епізодів з загальними сумами видурених коштів на мільйони гривень. Щоправда, в суді довести вдалося лише частину з них. Тим не менш фігуранта засудили – хоч він і уник реального терміну.

Ставши мером Семеніхін показав журналістам розкішний будинок

Робота мером не була спокійною. Кожна сесія міськради супроводжувалася скандалами. А минулого літа під час чергової сесії між прихильниками і опонентами мера в сесійній залі виник конфлікт. У розпал суперечок в приміщення увірвалася група молодих людей, які відразу почали наносити удари присутнім. Дішло до того, що довелося застосовувати гвардію і поліцію, яким доведося покласти нападників "мордою в пол" на ґанку міськради.

Під час зіткнень постраждали 11 правоохоронців і 9 цивільних. Одного з найбільш зухвалих тітушок, який загостреним металевим свердлом наніс кілька критичних поранень поліцейським, змогли спіймати лише через два тижні у Києві. Наразі йому інкримінують замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Ще дев'ятьох бойовиків переслідують за "хуліганство, пов'язане з опором представникам влади і умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів травм".

Після такого загострення Семеніхін вже перестав бути просто потішним конотопським "тєлєпузіком" і перетворився на регіональну загрозу. Тож питання його "упокоєння" було лише питанням часу. І це питання вирішила міськрада Конотопа.

Семеніхін активно використовував військову тему під час виборів

28 серпня депутати міської ради за підтримки обласної влади провели засідання без міського голови і Семеніхіна у відставку. Натепер він намагається відновитись на посаді через суд, а також бере участь у позачергових виборах до Верховної Ради по 160-му виборчому округу.

Версії і прогнози

Поліцейський главк на Сумщині уникає як оприлюднювати інформацію про реальний стан Семеніхіна та травми, які йому було завдано. Також обтічно в поліції говорять і про версії та причини події. Микола Лушпієнко обмежився лише констатацією напрямків, які пропрацьовуть слідчі - громадсько-політичний та з мотивів особистої неприязні. Першою у соцмережах зі звинуваченнями виступила депутат обласної ради Олена Сердюк, з якою, як стверджують в Конотопі, Семеніхіна поєднують не лише ділові, а й романтичні стосунки. Соратниця екс-мера на місці побиття записала відео, в якому напряму звинуватила в організації замаху діючого нардепа від цього округу та кандидата Ігоря Молотка. Аналогічні звинувачення пролунали і від ще низки соратників Семеніхіна, до яких можна віднести і мера сусідього Глухова Мішеля Терещенка.

Натомість є серед користувачів соцмереж і більш виважені дописувачі, які зауважили, що Молотку навряд чи було б розумно влаштовувати щось подібне, адже він першим же і опиниться під шквалом звинувачень. Тим більше що одіозного Семеніхіна за нинішніх умов навряд чи можна вважати серйозним суперником Молотка, адже Артем Юрійович, втративши посаду мера і переживши розлучення зі "Свободою" є вельми маргіналізованим персонажем.

Між тим колишній партійний бос Семеніхіна Олег Тягнибок не забарився використати нічну конотопську подію як політичну розправу над його не надто популярною серед виборців силою.

Треба зазначити, що по округу, де балотується Семеніхін, "Свобода" висунула іншого кандидата - вже згадувану вище Олену Сердюк. Шкода, але нам поки що важко зрозуміти задум Сердюк і Семеніхіна, які свідомо висунулися в одному окрузі і при цьому агітують один за одного. І тим більше не зрозуміло, що про це думає Тягнибок. Але, напевне, якийсь сенс у цьому є.

Між тим, як зазначалося, сам Семеніхін в той момент, коли його доправляли до лікарні, встиг зробити селфі у бинтах ізаявити, що пов'язує напад на себе зі своєю політичною діяльністю. Натепер невідомо, кого конкретно підозрює він сам, адже допитати під протокол його не можуть.

Незважаючи на це в соцмережах напрочуд гучно лунають підозри, що напад може бути інспірований самим потерпілим, адже якщо він і може бути комусь вигідний, то йому самому, бо є найкоротшим шляхом на перші шпальти. Але начальник поліції Лушпієнко вважає цей напрям сумнівним. "Артему - не до піару. В тому стані, в якому він знаходиться - йому не до піару", - сказав Лушпієнко.

Версія правоохоронців про те, що причиною нападу могла стати особиста неприязнь також заслуговує на увагу. Адже за роки активності Семеніхіна він встиг набути в Конотопі, Сумах та за межами області чимало ворогів. Починаючи від жертв київських шахрайств і закінчуючи колишніми партнерами по політичній та господарській діяльності. В Конотопі неодноразово ставалися напади на місцевих активістів, в дотичності до організації яких підозрювали екс-свободівця. Тут підпалювали автівки, кидали коктейлі Молотова на подвір'я, підпалювали телестудію та здійснювали інші протиправні акції.

Але в будь-якому разі, і це очевидно розуміють в поліції, шанси на розкриття цього злочину є найбільшими у перші години після нападу. Чим більше часу проходить, тим примарнішими вони стають.