Вова 35%: Які зараз в Зеленського шанси піти на другий термін

Кожного разу після виборів рейтинги обраної влади знижуються вже у перший рік її каденції. Сталося так і з Зеленським та його командою. Проте завдяки "патріотичному повороту" владі вдалося на певний час стабілізувати свій рейтинг. Питання: як на довго?

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Вова 35%: Які зараз в Зеленського шанси…
Фото: flickr.com

Наприкінці 2020 року Центр Разумкова фіксував 30,6% довіри до чинного президента, тоді як його партія "Слуга народу" балансувала на рівні 26,5% тих, хто визначився і голосуватиме. Вже тоді спеціалісти констатували, що "слугам" слід визначити для себе зрозумілий політичний курс, а не хаотично намагатися рухатися у всіх ідеологічних напрямках одночасно. І після нового року такий вибір, здається, команда Зеленського зробила. В середині лютого відбувся "патріотичний розворот" владної команди, який вилився у блокування телеканалів із т. зв. "пулу Медведчука" та низку наступних рішень. Як на це відреагували респонденти соціологічних служб? Соціологічні дослідження виявили такі тенденції.

Чиї рейтинги піднялися після санкції проти Медведчука

Напередодні "історичного розвороту" склалася наступна картина уподобань українців. Згідно з дослідженням, проведеним Центром Разумкова в кінці січня – на початку лютого-2021, лише 14% респондентів вважали, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку. Логічно, що на цій хвилі знижувалася довіра до політиків. Володимиру Зеленському довіряли 26,5%, не довіряли – 65,5%. Довіру Юрію Бойку (співголова партії "Опозиційна платформа — За життя") висловили 22% опитаних, не довіряли йому 70%, інший співголова "ОПЗЖ" Віктор Медведчук міг похвалитися 15% довіри і 77,5% недовіри. П’ятому президенту України і голові партії "Європейська солідарність" Петру Порошенку довіряли 19,5%, не довіряли 75,5%, лідерці партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко — відповідно 19% і 75%.

Якби тоді відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би Зеленський (23% тих, хто візьме участь у виборах і визначився з кандидатом). Далі розташувалися Бойко з 20%, Порошенко з 18%, Тимошенко з 11%.

Серед партій найвищу довіру утримувала "Слуга народу" - за неї були готові проголосувати 22% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме. "ОПЗЖ" була другою з 14%. Далі – "ЄС" із 12% і "Батьківщина" з 7,5%.

Вже за місяць, на початку березня, тобто після запровадження Радбезом санкцій проти "каналів Медведчука" та інших, в тому числі - пов’язаних з бізнесом обмежень діяльності кума Володимира Путіна в Україні, склалася така картина (дані Центру Разумкова). Кількість тих, хто вважає, що події в країні розвиваються правильно, зросла не надто суттєво, на 4%, - до 18%. Зеленському довіряли 31%, не довіряли 63%, ще більш високою була недовіра до Медведчука (78%, тоді як довіряли йому 13%), Порошенка (відповідно 73% і 22%), Тимошенко (відповідно 72% і 20,5%), Бойка (відповідно 71,5% і 21,5%).

На президентських виборах найбільше голосів у першому турі отримав би Зеленський (27%). Далі розташувалися Порошенко - 20% і Бойко — 17%, а на віддалі від них Тимошенко із 10%. Соціологи зробили цікаве припущення: якби кандидатом від "ОПЗЖ" замість Бойка був Медведчук, то результат Зеленського зріс би на 1%, Порошенка і Тимошенко — залишився незмінним, а Медведчук отримав би значно менше за Бойка – 8%. Найбільшу ж підтримку виборців отримали б "слуги" - 26,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився "ЄС" - 20%, "ОПЗЖ" - 18% і "Батьківщина" - 9%.

У середині березня Центр Разумкова запитав українців і про ставлення до резонансних подій у державі. Санкції щодо телеканалів "112", "ZIK" і "NewsOne" і припинення їхнього мовлення підтримали 51% тих, хто чув про ці санкції. Серед критиків санкцій переважають жителі Сходу країни, думки мешканців Півдня розділилися. За партійними симпатіями підтримують санкції більшість виборців "Євросолідарності" (72%), "Слуги народу (відповідно 60%) і відносна більшість електорату "Батьківщини" (43%). Природно, що проти санкцій висловилися 82% виборців "ОПЗЖ".

Санкції стосовно Медведчука підтримують 61% тих, хто знав про ці санкції до проведення соцопитування. Розподіл за регіонами і партійними симпатіями тут аналогічний.

Зміну настроїв наших співгромадян відстежували й інші соціологічні служби. Результати опитування, проведеного в лютому (уже після запровадження санкцій) Соціологічною групою "Рейтинг" показали, що 68% українців вважають, що країна рухається у неправильному напрямку. На початку березня невдоволених побільшало на 1%. Поблизу цих показників кількість незадоволених коливається дотепер.

Рейтинг довіри до політиків у лютому очолював Володимир Зеленський: йому довіряли 44%, не довіряли 54%. Проти січня рівень довіри до президента зріс на 7%. Юлії Тимошенко довіряли 26%, не довіряли – 72%. Петру Порошенку відповідно 25% і 74%. Юрію Бойку - 23% і 60%.

На чолі президентського рейтингу перебував Зеленський, за якого проголосували б 23,1% тих, хто має намір голосувати і визначився із вибором. За Порошенка – 14,4%, Бойка – 11,3%, Тимошенко – 10,9%.

Лідером серед партій залишалася владна "Слуга народу" (19,7%). За "ЄС" – 16,2%, "ОПЗЖ" – 14,2%, "Батьківщину" – 12,0%.

58% респондентів заявили, що підтримують рішення РНБО про запровадження санкцій проти телеканалів і проросійських політиків.

Приблизно така ж картина з мінімальними статистично незначущими коливаннями була зафіксована соціологами "Рейтингу" на початку березня. Поява в опитуванні прізвища Медведчука продемонструвала, що довіряють йому 15%, не довіряють – 70%.

У кінці березня довіра до Зеленського зросла на 2%. Юлії Тимошенко довіряли на 4% більше, ніж півтора місяці тому. Показники Порошенка, Бойка і Медведчука не змінилися.

У першій декаді квітня Зеленському довіряли 45% опитаних, не довіряють – 52%, Тимошенко – 30% проти 68%. Порошенку – 25% проти 74%, Бойку – 24% проти 59%. Медведчуку довіряли 16%, не довіряли 71%.

Президентський рейтинг і далі очолює Зеленський. Якби вибори відбулися у квітні, його підтримали б 24,9% тих, хто визначився. За Порошенка – 13,1%, Тимошенко – 12,1%. Бойка – 11,9%. Тобто бачимо повільне зростання показників чинного глави держави.

Зафіксували соціологи також збереження лідерства партії "Слуга народу" (22,9%). За "ЄС" готові голосувати 14,6%, за "ОПЗЖ" – 14,2%, "Батьківщину" підтримають 12,9%.

Дані СОЦИС і КМІС свідчать про наступне: у лютому 66% опитаних сказали, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку і 19% - що у вірному. У квітні оптимістів виявилося 17,4%, тоді як песимістів – 67,1%.

Ось порівняння президентських рейтингів у лютневому і квітневому опитуваннях (серед тих, хто визначився і піде голосувати):

  • Зеленський 25,6% у лютому і 26,7% у квітні;
  • Порошенко 19,4% у лютому і 19,6 у квітні;
  • Тимошенко 11,7% в лютому і 10,1% у квітні;
  • Бойко 11,1% у лютому і 9,7% у квітні;
  • Медведчуку опитані віддали 3,5% голосів у лютому і 2,2% у квітні.

Цікава цифра: 57,1% респондентів у лютому не підтримали балотування Зеленського на другий термін у 2024 році. Однозначно за таке рішення президента – 27,9%. У квітні охочих стати пожити в Україні за другого терміну Зеленського поменшало до 26,2%, але менше стало й песимістів – 52,1%.

У квітні соціологи двох структур заміряли антирейтинги кандидатів у президенти. Так от, серед тих, за кого українці не проголосують за жодних обставин, лідирують співголови "ОПЗЖ" Медведчук із Бойком.

рейтинги зеленського

Сенсацію принесло лютневе опитування СОЦИС і КМІС у партійній частині. Тут вирвалась вперед не "Слуга народу", а "Євросолідарність" із 19,2%. Другою стала "ОПЗЖ" із 17,85. І лише третіми – "слуги" (17,6%). Однак у квітні ситуація змінилася: "Слуга народу" рейтинг очолила із 22,7%, за нею опинилися "ЄС" (20,4%) і "ОПЗЖ" (12%).

Рішення Ради національної безпеки та оборони України заблокувати канали "112", "NewsOne" і "ZIK" підтримали 46,4%. Негативно поставилися до нього 34,7%.

Дуже показово: для 58% після запровадження санкцій ставлення до Володимира Зеленського не змінилося. Лише для кожного п’ятого цей показник покращився, а 17,8% взагалі почали ставитися до президента гірше. Мабуть саме остання цифра і показує ядро проросійського електорату в Україні.

Окрему увагу в лютневому опитувальнику звернули на підвищення тарифів на комунальні послуги. 61,5% респондентів сказали, що фінансовий стан їхніх родин суттєво погіршився через цю причину, ще чверть – що погіршився не так суттєво. Тобто цей фактор українці відзначають як достатньо болючий для себе.

Холодильник поки перемагає телевізор

Український інститут майбутнього представив результати третьої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження соціально-політичних настроїв українців. З нього можна зробити цікаві висновки, важливі для розуміння не лише нинішніх процесів у країні, а й для прогнозування наших перспектив.

"Володимир Зеленський підійшов до однієї з головних точок свого життя. Від його поведінки в наступні кілька місяців залежатиме все його політичне майбутнє. Він може або укріпитися і стати недосяжним для всіх політичних опонентів або програти все, продовжуючи надувати повітряні замки", - резюмують дослідники.

Які підстави для такого висновку? За даними УІМ, більшість українців (68%) протягом трьох останніх місяців вважає, що країна рухається в неправильному напрямку. Про серйозні протестні настрої говорити поки не випадає, та не помічати тривожні сигнали було би помилкою нинішньої влади. Порівняно з лютим, Володимир Зеленський зробив ривок уперед щодо довіри до себе і зараз має кращий серед політиків баланс довіри (-26%), який покращився з часу першої хвилі опитування (тоді баланс був -39%). Повністю або частково довіряють президенту 35% громадян, що можна вважати його електоральною межею можливого.

Друге місце ділять спікер ВР Дмитро Разумков (-33%) і секретар РНБО Олексій Данілов (-34%). За ними розташувався Юрій Бойко з -42%. Найгірші показники довіри демонструють Петро Порошенко (-59%), до якого приєднався Віктор Медведчук (-58%), і Юлія Тимошенко(-56%).

"Слуга народу" і "Опозиційна платформа – За життя" на двох утримують першість у рейтингу партій: владна партія має 19% серед тих, хто визначився і піде на вибори, а опозиційна – 18%. Відмінності від березневого опитування є незначними. "Європейська солідарність" і "Батьківщина" показують близькі результати до першої і другої хвиль дослідження і відповідно з 16% і 14% займають третє і четверте місця. Усі інші партії не долають 5-відсотковий бар’єр.

Нарешті, Банковій не вдалося переключити увагу виборців із економічних питань на санкції проти низки телеканалів чи "боротьбу з олігархами". Думки населення щодо мотивів санкцій РНБО проти Віктора Медведчука і Тараса Козака розділилися. 

Сім висновків про майбутнє

Володимир Зеленський досяг своєї електоральної стелі

Кількість готових проголосувати за нього вдруге, суттєво скоротившись відносно тріумфального для всієї "зеленої" команди 2019 року, коливається на рівні, трохи вищому за 25%. Цього поки достатньо для перемоги над усіма опонентами, тим більше що нових облич серед найбільш близьких переслідувачів Зеленського немає.

На популярність президента майже не вплинув "патріотичний розворот"

Не вплинули і запроваджені санкції проти проросійських політиків, телеканалів чи, скажімо, окремих груп контрабандистів (що чомусь подається як системна боротьба з контрабандою).

Рейтинг "слуг" досі тримається винятково на особистому рейтингу Зеленського

За більшістю опитувань вони все ще лідирують, але це явище може виявитися ще більш нестійким, ніж популярність самого їхнього лідера. При цьому в країні так і не з’явилася політична сила, здатна скласти конкуренцію "великій четвірці": "Слузі народу", "ЄС", "ОПЗЖ" і "Батьківщині".

Центризмом не задоволені і патріотичні і ватні виборці

У потужному невдоволенні громадян напрямком руху країни злилися негативні візії як патріотичного, так і проросійського спектру виборців: кожен знаходить у центристській політиці влади якісь свої мінуси.

Попит на "ще більш нові" обличчя в українській політиці є, але самих облич немає

Нема також зацікавленості великих гравців плекати нових лідерів. При цьому ядерні виборці найбільш помітних лідерів уже повернулися із тимчасової прогулянки до Зеленського на місця своєї постійної дислокації.

Кристалізувалися три політичні сили зі стійким ядром

Шукати невикористані резерви команді президента залишається лише у середовищі електорального "болота" - виборців, які не мають сталих ідеологічних уподобань. Таких у нас – від третини до половини дорослого населення. І політик, який зможе розширити вплив на цих людей або створить відповідну до їхніх інтересів (переважно економічних) нову політичну силу, матиме високі шанси стати лідером майбутніх президентських і парламентських виборів.

Олігархи почали домовлятися за другий термін для Зеленського

Чинити тиск на рейтинг президента можуть соціально-економічні проблеми, такі як підвищення цін на продукти чи здорожчання газу, електроенергії та новий етап зростання комунальних тарифів. Але тягар нової комуналки громадяни відчують не раніше середини осені. Доти команда Зеленського може спробувати вигадати якісь нові піарні кроки, що подаватимуться як успіхи господаря Банкової. Можливо, це буде щось на кшталт нових глав трилера "Боротьба Зеленського з олігархами". Також плануються великі іміджеві заходи до Дня Незалежності.

Тим часом довкола збереження чинного президента на посаді починає формуватися олігархічний консенсус, про що свідчить мовчання провідних телеканалів не про дрібні скандали, а про системні провали політики, яку провадить Володимир Зеленський і його оточення.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme