П'ятниця, 13-те: Депутати перенесли парламентську кризу на осінь

За останні дні восьмої сесії Верховна Рада так і не змогла оновити Центральну виборчу комісію. На вечірньому засіданні у четвер, 12 липня, представники фракцій обмінялися думками з цього питання і не дійшли згоди, після чого спікер Андрій Парубій закрив засідання, навіть не винісши питання на голосування. Він закликав керівників фракцій продовжити консультації, щоб стало можливим розглянути питання на наступний день. Але через декілька годин депутат Володимир Ар'єв з БПП повідомив, що 13 липня голосування теж не відбудеться, оскільки на вечірній нараді лідерів фракцій більшість присутніх погодилися з думкою, що "п'ятниця, 13-те - це не той день", пише Depo.ua з посиланням на "Ділову столицю".

Справді, в завершальний день сесії депутати визнали більш важливим розглянути і прийняти в першому читанні законопроекти про внесення в Податковий і Митний кодекси змін, що полегшують життя "евробляхерам", а також про внесення змін до держбюджету-2018 для належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі. Так парламент відреагував на акції протесту "евробляхеров" і гірників в центрі Києва. Примітно, що за названі законопроекти голосувала і фракція БПП. Вона не стала відновлювати бойкот засідань, оголошений 5 липня через відмову парламенту приступити до оновлення ЦВК, і вирішила відкласти будь-які демарші на осінь.

Варто сказати, що останні сесійні тижні липня були дуже невдалим часом для подібних демаршів. Оголошений БПП бойкот засідань залишився, по суті, внутрішньопарламентською проблемою, а пересічні українці його просто не помітили. У вересні ситуація буде іншою хоча б тому, що почнеться бюджетний процес. До того ж, якщо БПП і НФ не зуміють домовитися за півтора місяці парламентських канікул, це буде означати, що розбіжності між партнерами по коаліції вийшли далеко за межі питання про ЦВК.

У зв'язку з цим висловлюються різні побоювання. Найсерйозніше полягає в тому, що сварка між БПП і НФ призведе до розвалу коаліції і позачергових виборів парламенту. Якщо до 6 листопада БПП оголосить про вихід з коаліції, і після цього протягом 30 днів не буде створено нову коаліцію, то Петро Порошенко зможе достроково припинити повноваження Верховної Ради (після 6 грудня, в останні шість місяців своїх повноважень, президент, як говорить Конституція, вже не матиме права розпустити парламент). В принципі, ця погроза здатна примусити НФ бути поступливішими.

Набагато менше значення мають страшилки про те, що, мовляв, без оновлення ЦВК майбутні вибори будуть нелегітимними. За законом про ЦВК до неї входять 15 членів, термін їхніх повноважень - сім років. Повноваження 12 членів закінчилися ще 1 червня 2014 р., одного - 2 лютого 2017 р., і лише у двох членів, призначених ЦВК 1 квітня 2014 р., термін повноважень ще не вийшов. Таким чином, парламентські вибори восени 2014 р. і місцеві вибори восени 2015 р. проводила "прострочена" ЦВК, вона ж проводить вибори у новостворюваних об'єднаних територіальних громадах, а також повторні, проміжні, позачергові місцеві вибори, що проходять в різних селах, селищах, містах практично щотижня. І якщо всі ці вибори вважаються легітимними, то будуть легітимними і будь-які інші вибори, які проведе ця ЦВК, навіть у випадку, якщо її склад не буде оновлено.

Інша справа, що невирішене питання про ЦВК викликає велике незадоволення у західних партнерів та міжнародних кредиторів України. 18 квітня посли Канади, Великобританії, Німеччини, США і ЄС звернулися з листом до лідерів фракцій і груп Верховної Ради, в якому підкреслили необхідність затвердити "політично збалансований склад" ЦВК і закликали "завершити цей процес без зволікань".

Тоді очікувалося, що результативне голосування відбудеться вже наступного дня, 19 квітня, проте цього не сталося. Причиною затримки стала нездатність БПП і НФ домовитися про розподіл портфелів в майбутній ЦВК. Взаємна недовіра вилилася в публічну сварку 5 липня, після чого як парламент знову відмовився обговорювати питання про оновлення ЦВК. "За" проголосували лише 189 депутатів, а НФ дав лише 10 голосів.

Представники НФ пояснюють свою позицію двома суперечливими моментами. По-перше, в члени ЦВК висунуто 14 кандидатів, а вакансій всього 13. По-друге, серед 14 кандидатів немає висуванців "Опоблоку", а це недемократично. У відповідь представники БПП оголосили про готовність зняти одну з своїх кандидатур і закликали партнерів з НФ вчинити аналогічно, щоб звільнити одну вакансію для висуванця "Опоблоку". Зустрічні пропозиції з боку НФ полягали в тому, щоб прийняти закон про збільшення числа членів ЦВК до 16 - мовляв, тоді можна буде включити кандидатуру від "Опоблоку" без скорочення квоти НФ.

Насправді БПП і НФ демонстрували не стільки готовність йти на поступки один одному, скільки намір стояти на своєму до кінця. І цей взаємний шантаж може вилитися восени в повномасштабну парламентську кризу - хоча чомусь здається, що у західних партнерів знайдуться важелі, щоб цьому запобігти.