"Отвєтка" від корупціонера. Навіщо Ситник влаштував "маски-шоу" для "Думської"

Чимось іншим, аніж бажанням змусити говорити неприємні речі про себе, не вдається пояснити несподіваний інтерес антикорупційного відомства до роботи одеського опозиційного телеканалу "Думська ТБ".

Сьогодні вранці детективи НАБУ заявилися до офісу телеканалу з обшуками. На резонну спробу головного редактора телеканалу Кароліни Тимків поцікавитися, на яких підставах і в рамках якого виробництва діє НАБУ, в антикорупційному відомстві заявили лише, що у них "є питання до одного з власників будинку". При цьому детективи НАБУ, навіть не показавши головреду видання свої посвідчення, вилучали комп'ютерну техніку, забороняли знімати те, що відбувається і не пускали співробітників телеканалу на свої робочі місця.

Вже через кілька годин після початку обшуку НАБУ нарешті спромоглося публічно пояснити, що відбувається. Мовляв, обшуки проводяться в рамках кримінального провадження про зловживання якихось посадових осіб Одеської облради під час продажу у вересні 2018 року нежитлових приміщень.

Чи достатньо такого пояснення, щоб зрозуміти причини обшуку на телеканалі? Поки що явно недостатньо. Тим більше, що редакція "Думської" навіть не розташована в тих приміщеннях, щодо яких проводиться розслідування. Що ж до документів про продажі, які, згідно з версією НАБУ, нібито могли переховувати на каналі, то це звучить вкрай непереконливо. Адже ці ж документи, по-перше, зберігаються в Облраді, а по-друге - їхні копії є в нотаріусів, які оформляли угоду. Ховати їх немає сенсу, а шукати їх у редакції – просто нерозумно.

Але є більш проста та правдоподібна відповідь, чому в НАБУ раптом з'явилася гостра необхідність заблокувати роботу "Думській ТБ". Річ утім, що власником телеканалу є перший заступник голови одеської парторганізації "Європейської солідарності" Михайло Шмушкович, який, окрім того, є давнім другом і поплічником голови одеської організації "ЄС", народного депутата Олексія Гончаренка.

І саме з активною політичною позицією останнього, як, втім, і партії "ЄС" в цілому, цілком можуть бути пов'язані й несподівані "маски-шоу" на одеському телеканалі. Отже, тиждень тому Рівненський обласний апеляційний суд розглянув апеляцію на рішення Сарненського суду, який визнав Ситника винним у здійсненні корупційного адміністративного правопорушення, і залишив у силі рішення суду першої інстанції. А це означає, що вердикт суду про те, що Ситник - корупціонер, набрав чинності. Вчора, як цього вимагає закон, Ситника внесли до реєстру корупціонерів. Тобто наразі "офіційний" корупціонер Ситник очолює головне антикорупційне відомство країни. Чи вважати таке явище нормальним – питання риторичне.

Гончаренко, як опозиційний народний депутат, після того, як Ситник опинився в реєстрі корупціонерів, підняв у Верховній Раді питання про необхідність звільнити директора НАБУ. І якщо з формально-юридичної точки зору ще можна пошукати в законі зачіпки, які дозволять залишити Ситника на посаді, наприклад, трактувати адміністративне правопорушення як таке, що не підпадає під визначення, прописане в законі про НАБУ серед необхідних умов для відставки Ситника, то з точки зору логіки здорової людини, вимога Гончаренко і "ЄС" відправити Ситника у відставку - єдина можлива й вірна. Навряд чи хтось буде сперечатися з тим, що Ситник офіційно визнаний винним у корупції, нехай це правопорушення і не на дуже велику суму, та чи має він моральне право очолювати НАБУ.

Власне, точки зору, що Ситник повинен бути відправлений у відставку, дотримується не лише Гончаренко, і не тільки "ЄС", але саме останній офіційно підняв це питання в законодавчому органі, який, до речі, так само, як і президент, має повноваження відправити директора НАБУ у відставку, якщо той буде визнаний судом корупціонером.

Так що обшуки на "Думській" виглядають як досить незграбна спроба, по-перше, помститися Гончаренко за зайву ініціативність, по-друге, як спроба заткнути рота опозиційному телеканалу, ну і, по-третє, як спроба вислужитись перед владою, продемонструвавши готовність без зайвих рефлексій влаштувати терор тим, хто не занадто лояльний до чинного президента.

Іронія в тому, що такими своїми діями Ситник спровокував ще один привід вимагати його відставки. Мало того, що його внесено до реєстру корупціонерів, так він ще й активно перешкоджає роботі ЗМІ, що цілком можна трактувати як перевищення владних повноважень.