Один кошторис на три роки: Рада попередньо схвалила бюджетну реформу

За це проголосували 245 народних депутатів, передає Depo.ua.

"Ми маємо шанс реалізувати найвадливішу бюджетну реформу - запровадити середньострокове бюджетування - тобто бюджетування на три роки. Зміни посилять відповідальність чиновників за результати своєї роботи. Нас не буде штормити під час розгляду кожного року під час розгляду бюджету", - сказала в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова з трибуни Верховної Ради.

Додамо, що нардепи не змогли проголосувати "за" законопроект з першого разу - через відсутність їх у залі. Зрештою, на чисельні прохання спікера парламенту Андрія Парубія "слуги народу" таки повернулися на свої робочі місця і з другої спроби ухвалили рішення.

Нагадаємо, у лютому прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про перехід на середньострокове бюджетне планування.

Довідка: Перехід до трирічного бюджетного планування було розпочато як пілотний проект ще в 2017 році, задля чого було також внесено зміни до Бюджетного кодексу. В результаті, держбюджет на 2018 рік Мінфін вже розробив на основі середньострокової бюджетної резолюції, яка є ключовим елементом середньострокового бюджетного планування.

Це все стало передумовою запровадження середньострокового бюджетного планування на постійному рівні.

Розроблені зміни до Бюджетного кодексу передбачають низку новацій в частині середньострокового планування на державному рівні:

- запровадження Бюджетної декларації на середньостроковий період;

- оновлення бюджетного календаря;

- розширення бюджетних правил;

- узгодження стратегічного та бюджетного планування.

Водночас на рівні місцевих бюджетів як інструмент середньострокового бюджетного планування запроваджуються трирічні місцеві фінансові плани.

Окрім положень, які щорічно визначалися в Основних напрямах бюджетної політики (це обсяги державного та гарантованого боргу, основні завдання податкової політики тощо), Бюджетна декларація буде також містити:

- сукупну стелю видатків та надання кредитів як максимально можливий обсяг бюджетних коштів, який можна отримати за певних економічних умов;

- стелі для кожного головного розпорядника бюджетних коштів;

- цілі головних розпорядників та показники результату їх діяльності у межах визначених стель;

- оцінку фіскальних ризиків.