Прем'єр і спікер: Якими будуть розклади у парламенті "нових облич"

Після оприлюднення даних екзит-полів можна приблизно уявити чисельність фракцій. Поки за списками. У "СН" може бути під 130 мандатів, у "Опозиційної платформи – За життя" приблизно 33, у "ЄС" - близько 26 мандатів, у "Батьківщини" - десь 22, у "Голосу" близько 18. Дуже схоже на те, що "зелені" матимуть дуже високий результат і по мажоритарних округах. Чи назбирають "слуги народу" 226 голосів – питання. Тому що доведеться добирати з числа мажоритарників-самовисуванців. Монобільшості від Зеленського очікують всі інші політичні гравці. Тут все просто – монопольна більшість це і монопольна відповідальність: від президента і "Слуги народу" чекають швидкого і грандіозного провалу. І за таких розкладів його наближатимуть.

Утім, якими будуть остаточні розклади в наступній Раді, побачимо після оприлюднення імен переможців на округах. Поки ж можемо спостерігати, як з різних штабів звучать словесні реверанси. Зокрема, у "СН" прямо кажуть, що планують партнерство насамперед з "Голосом". Звуть до себе Вакарчука і в "ЄС". Про свою значимість заявляє й Юлія Тимошенко. Навіть в партії Бойка-Медведчука готові підтримувати законопроекти партії Зеленського, якщо ті, звісно, відповідатимуть їх ідеології.  

Тому для початку зробимо кілька важливих зауваг до виборів. Перша – їхнє проведення в липні, як і очікувалося, негативно відобразилося на явці. Вкрай низький показник тих, хто прийшов на дільниці, делегітимізує новообрану Раду в очах суспільства. Друга заувага – подейкують, що текст коаліційної угоди з "Голосом" вже готова, залишилося узгодити. При цьому Вакарчуку не залишають шансів довго торгуватися.  

Третя заувага – у парламент з мажоритарних округів прийде група самовисуванців, які шукатимуть, до кого приєднатися. Звісно, з вигодою для себе. Четверта заувага – партія Бойка і Медведчука не отримала того відсотка, який їй малювали соціологи під кінець виборчої кампанії. Не допомогли ні газові вояжі до російського прем’єра Медведєва, ні посиденьки кумів – Путіна і Медведчука. Регіони, на які найбільше сподівалися в "ОП – ЗЖ", очікуваної підтримки не дали, та і явка там виявилася низькою. Тобто, поступ реваншу спіткнувся об пасивність виборців. П’ята заувага – не потрапляння до ВР "Опоблоку" послабить позиції Ріната Ахметова на старті, проте вже дуже скоро можна очікувати, що в парламенті таки виникне підконтрольна йому депутатська група, до якої увійдуть мажоритарники власне від "ОБ" та чимала група самовисуванців. Однак якоїсь визначної ролі це об’єднання не відіграватиме. До того ж, йому доведеться конкурувати з ідеологічними близнюками з "Опоплатформи".

Шоста заувага – що робитиме Юлія Тимошенко. Схоже, в коаліцію її не беруть і це погана звістка для лідерки "Батьківщини". Але і в опозицію йти вона не хоче. Припустимо, що найближчі місяці Юлія Володимирівна не критикуватиме Зеленського, бо це не дуже вигідно. А от далі, коли новий глава уряду (найчастіше називають прізвище Владислава Рашкована) почне виконувати програму реформ, узгоджену з МВФ, Тимошенко нічого не залишиться, як піти в опозицію до коаліції "СН" і "Голосу".

Сьома заувага: поствиборчі розклади означили ще одну проблему – буде достатньо складно обрати керівництво парламенту. На посаду спікера на правах переможця претендуватиме "Слуга народу", подейкують, що у це крісло не проти сісти Дмитро Разумков. А от посади віце-спікерів доведеться віддавати. З огляду на риторику "СН", там згодні дати крісло навіть Медведчуку, щоб тільки не комусь із "Євросолідарності". Тому партію Порошенка відразу виключимо з боротьби за віце-спікерську посаду. Для "Батьківщини" ж віце-спікерство стане лише синекурою. Якщо ж Тимошенко запропонують крісло Парубія, це цілком може привабити її партію голосувати за законопроекти влади (не за всі) без вступу в коаліцію.

Восьма заувага: як і в поки ще діючій Верховній Раді матимемо дві опозиції – демократичну (у цій ролі буде "ЄС") і проросійську ("ОП – ЗЖ"). Обидві опозиції претендуватимуть на статус головних. Це важливий момент, особливо коли йтиметься про поділ портфелів у парламентських комітетах. І тут навіть цікаво, "СН" вчинить з опозицією так, як з "ОБ" вчинили у цьому парламенті, чи все ж поділить керівні портфелі в низці комітетів між порошенківцями і медведчуківцями.  

У сухому підсумку маємо таку картину у наступній ВР: коаліція "СН" і "Голосу" з підтримкою "Батьківщини", навіть можливо з нею у коаліції в разі отримання Юлією Тимошенко посади голови парламенту; опозицій буде дві – "ЄС" і "ОП – ЗЖ" і вони атакуватимуть владу справа і зліва; одна або дві депутатські групи, складені з мажоритарників, які торгуватимуться за кожен голос. Та головне – у наступній Верховній Раді ніяк не складається конституційна більшість. А без неї Зеленський не зможе вносити зміни до Основного Закону, без яких навіть питання зняття недоторканності з депутатів чи імпічменту виглядають звичайним популізмом. Тому досить ймовірно, що парламент з часом перетвориться в зону постійної турбулентності і зрештою буде розпущений. Й українцям через повтора-два роки доведеться знову обирати чергові "нові обличчя"...