Не живеш в Україні – голосуй за Зеленського: Звідки влада візьме мільйон нових виборців

Під час вчорашнього виступу в Раді ми побачили спокійного, впевненого в собі лідера держави, яка невпинно розвивається у всіх напрямках і перемагає не лише олігархів (які стають "інвесторами українських дітей"), а й світову економічну кризу. Звучало багато красивих цифр, обіцянок, гасел кожне з яких купали в оваціях вдягнені в однакові футболки "слуги". Здавалося, що за головою Зеленського час від часу вмикалася табличка "аплодисменти". Глядачам постарше згадалися виступи Леоніда Брежнева, молоді – сіткоми...

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Не живеш в Україні – голосуй за Зеленськ…
фото: president.gov.ua

Щодо сказаного, треба пам’ятати, що президент - шоумен і політик, тому в промові були заяви і піарні, і маніпулятивні, і журналісти вже розібрали, коли Зеленський під час свого виступу в Раді трошки говорив неправду.

Найбільшої ж уваги з усіх заяв на нашу думку заслуговують два моменти – можливість множинного громадянства для українців і анонсовані президентом вибори. Бо це, в разі ухвалення, змінює електоральну картину, що може вплинути на долю майбутніх виборів

Навіщо Зеленському нові виборці

Відповідно до закону щодо множинного громадянства, який вчора вніс на розгляд Ради президент, українцям, які живуть переважно за кордоном і є громадянами інших країн, дозволять стати громадянами ще і їхньої вітчизни – України. Водночас, на думку Зеленського, не слід надавати подвійне громадянство людям, які живуть на території недружніх держав.

В Україні зараз, за даними ЦВК, 34 млн 834 тисяч 227 виборців. Членів української діаспори в світі нараховується від 11 до 13 мільйонів. Якщо всі вони візьмуть українське громадянство, кількість виборців збільшиться на третину. Але навіть якщо громадянство набудуть лише десять відсотків від усіх діаспорян – це буде більше мільйона нових голосів. Які, з великою долею вірогідності, будуть віддані за Зеленського.

Досвід попередніх років показує – українці за кордоном найчастіше голосують за того, хто веде антиросійську риторику і обіцяє Україні стабільність, добробут і злагоду. Тому за другий термін для молодого і харизматичного президента, який дав їм громадянство, продовжує антиросійську риторику, декларує курс на боротьбу з олігархами і антикорупційні реформи громадяни, які не живуть в Україні, можуть проголосувати цілком.

Нагадаємо, з ідеями подвійного чи множинного громадянства українська влада співіснує вже давно і лунало багато як критики, так і аргументів за. Очільник вітчизняного зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба минулого року пояснював: подвійне громадянство потрібне для збереження української ідентичності у світі і використання можливостей закордонних українців для розвитку України. При цьому про подвійне громадянство з державою-агресором не йдеться. Секретар РНБО Олексій Данілов зазначає - важливо, щоби можливість мати кілька паспортів не поширювалася на чиновників. Дмитро Разумков, коли ще був спікером Ради, висловлювався проти подвійного громадянства як потенційного джерела проблем для держави.

"Слуги" не раз намагалися узаконити подвійне громадянство. Ще 2019 року, на початку нинішньої каденції парламенту, у Верховній Раді було створене міжфракційне депутатське об’єднання "Світове українство" саме для просування теми множинного громадянства. У грудні-2019 президент Зеленський подав до ВР відповідний законопроєкт №2590, нещадно критикований експертами і хоч і визначений як невідкладний, але так і розглянутий. Можливо тому, що без змін до Конституції врегулювати це питання не вийде – нагадаємо ст. 4 Основного закону: "В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом".

У січні 2021 року депутати з фракції "Слуга народу" Олег Дунда, Олександр Аліксійчук і Дмитро Микиша зареєстрували три законопроєкти, покликані створити можливість мати подвійне громадянство (ключовий– №4640). Та і їх парламент не розглядав.

Судячи із заяви президента, він внесе новий законопроєкт із цієї теми. Питання в тому, хто дасть йому 300 голосів, адже треба буде вносити зміни в Конституцію. Монобільшості для цієї світлої мети не вистачить, а в інших фракціях крім політичних опонентів є і нардепи з кількома паспортами. Не факт, що не з російськими. До того ж, в разі ухвалення президентського закону (якого ще немає в Раді) можна прогнозувати звернення до Конституційного Суду якоїсь із парламентських сил. "Європейська солідарність" навряд чи стане принциповим опонентом ухвалення такого закону, щоб не довелося пояснювати свої дії діаспорі на Заході, серед якої багато прихильників патріотичних сил. Натомість піти в КСУ може ОПЗЖ із заявою про те, що влада ділить діаспорян на сорти, адже українцям на Росії громадянство скоріш за все не дадуть, щоби не брали участь у виборах.

Читайте більше: Заради діаспорян чи виборця з російським паспортом: Навіщо "слугам" подвійне громадянство

Є й інші важливі нюанси. Щоб зрозуміти масштаб можливих змін, слід оцінити кількість потенційних отримувачів українського паспорта. Нашої діаспори у світі, за даними з Вікіпедії, - 11-13 млн (до речі, цікаво, звідки президент узяв ще мільйонів із десять, сказавши сьогодні, що разом із жителями України "нас 65 млн"?). Визнаймо, що далеко не всі займуть чергу по синій паспорт із тризубом. Але й мільйон – це цілком пристойна цифра. Підсилити ефект від неї влада може, урочисто надавши українське громадянство відомим іноземцям українського походження на кшталт Вєри Фарміги чи Вейна Грецкі. Можливо зможуть переконати когось із не українців за походженням, родичі яких є вихідцями з України? Наприклад, можна дати паспорт Наталі Портман чи Стівену Спілбергу. Чи навіть Ді Капріо – в нього бабуся була з Одеси. Шикарний був би піар. Тільки добре було би обійтися без зайвого пафосу як на Росії, де дуже кумедно і некрасиво носилися із своїм "дорогим товарищем Депардьє".

Крім піару у влади відкривається можливість "домалювати" трохи нових громадян-виборців, паспорти яких будуть у застосунку "Дія"  - перевірити достовірність цих даних не уповноважені на то владою особи не зможуть.

Наступне зауваження - політтехнологічне. Великий виклик для Зеленського просто зараз – як перенести вибори парламенту, що за законом мають відбутися 2023 року, на час після виборів президентських. І закон про множинне громадянство цьому побічно сприятиме. Наприклад, скажуть, що в нових реаліях треба вносити зміни до Виборчого кодексу...

Що не так з електронним голосуванням

Під час щорічного послання до Верховної Ради президент заявив і про близький перехід на електронне голосування. "Є електронний перепис, який незабаром призведе до електронного голосування", - сказав він. А перед цим на пресконференції розповідав, що над можливістю онлайн-голосування влада працює разом з компаніями Microsoft і Apple.

По-перше, відразу виникає питання щодо безпеки системи е-голосування. Чи зможуть в країні створити таку захищену систему за рік? Чи витримає вона серйозні хакерські атаки і що влада робитиме в разі, якщо не витримає? Оголошуватиме нові вибори? Як вона доводитиме їхню легітимність і чи не поставить хтось через деякий час під сумнів легітимність новообраного президента чи парламенту?

Наступне питання - як спостерігачі зможуть переконатися, що в "Дії" не сфальсифіковано результати голосування? Особливо якщо вона працюватиме з такими ж глюками, як під час завантаження сертифікатів про вакцинацію, коли частина користувачів тижнями крутила головою, щоб система нарешті їх впізнала. Що робити тим, в кого з голосуванням так і не вийде - бігти на виборчу дільницю? А якщо час для голосування вже вийшов? Як комісія на виборчій дільниці зможе виявити, якщо людина проголосує в "Дії", а потім причалапає зробити це ще раз в офлайні?

Не менш важливо, кому дадуть можливість обирати українську владу через "Дію". Чи зможуть голосувати жителі тимчасово окупованих територій, без виїзду на виборчі дільниці? З одного боку, якщо система залишиться без змін, то це буде доступно тільки власникам діючих українських телефонних номерів і банківських карток. А з іншого – оформити картки – справа не важка, набагато тривожніше, хто саме це зробить і в яких обсягах. Адже їхні голоси також вливатимуть на результати виборів.

Як взірцевий приклад країни, де налагоджене е-голосування, наводять Естонію. Так от у рішенні, винесеному 2005 року, Верховний суд цієї держави зазначив, що у випадку електронного голосування у неконтрольованій ситуації, тобто через Інтернет, за межами дільниці для голосування, державі важче гарантувати, що голосування вільне від зовнішнього впливу та є таємним.

Тож ідея е-голосування хоч і є прогресивною, все ж потребує ретельного доопрацювання. Хочеться вірити, що влада усвідомлює всі можливі ризики.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme