Відоме, але нове обличчя: Чи поведе хтось Усика в президенти

Александр Усик після перемоги над Ентоні Джошуа отримав багато привітань - від Андрія Шевченка, Віталія Кличка, російських боксерів, від лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко, і, звісно ж, від президента України Володимира Зеленського. Той подякував Усику словами "Україна повертає своє". У той же час помітили, що Порошенко боксера-переможця не привітав. Хоча раніше вітав. Приміром, у липні 2018-го, коли Усик переміг росіянина Мурата Гассієва. Сам боксер розповідав, що колись Порошенко, ще як був президентом, дзвонив йому, аби привітати з днем народження, та він не взяв трубку, бо був на тренуванні. Може завадила ця історія, а, може, хайп в соцмережах з приводу того, чи слід вболівати за Усика з його сумнівними політичними поглядами.

По цим привітанням можна зробити висновок, як топові політики ставляться до висловлювань нашого великого боксера - готові пропускати їх повз вуха, чи вони різко суперечать політиці партії. І продовжуючи тему політики - не виключено, що Усика з часом не підтягнуть в якусь політсилу - в якості VIP-агітатора, або як кандидата у депутати. Чи навіть у президенти. 

В Україні було багато прикладів участі спортсменів у політиці. У різні роки народними депутатами ставали Валерій Борзов, Олег Блохін, Ельбрус Тедеєв, Олександр Волков, Володимир Іваненко, Анатолій Писаренко, Олександр Онищенко, Денис Силантьєв та інші, зараз у фракції "слуг" працюють Жан Беленюк, Ольга Саладуха. Віталій Кличко з 2014 року беззмінно очолює Київ. Про наміри йти в політику нещодавно натякнув і його молодший брат Володимир. Доволі багато екс-спортсменів були і є місцевими депутатами. Дехто, як Вадим Гутцайт, працювали чи працюють в уряді. Це успішні приклади. Та були й не успішні. Приміром, похід Андрія Шевченка в народні депутати у 2012 році за списком партії "Україна – веред" Наталії Королевської. До парламенту партія не потрапила, а з політичних коментарів Андрія деякі слухачі посміювалися.

Наступні вибори до Верховної Ради, які пройдуть або наприкінці жовтня 2023-го, або наприкінці жовтня 2024-го, (існує правова колізія, коли їх проводити) обіцяють бути цікавими не лише тому, що відбуватимуться виключно за партійними списками, але й тому, що після того, як закон про олігархів набуде чинності, олігархи не зможуть фінансувати політичні проекти. Принаймні, відкрито. Нагадаємо, як звучить пункт 1 статті 7 закону: "Особам, включеним до Реєстру, забороняється: здійснювати внески у вигляді власних грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг чи у вигляді грошових коштів, виконання робіт, надання товарів, послуг пов’язаними особами та/або юридичними особами, кінцевим бенефіціарним власником яких є така особа, на підтримку політичних партій відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні", здійснювати внески до виборчих фондів кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій під час виборчого процесу відповідно до Виборчого кодексу України".

А це означає, що партіям конче потрібні будуть у списках люди, під яких у виборчий фонд даватимуть гроші. Люди зі світу спорту, шоу-бізнесу, кіно, тобто, відомі, але нові обличчя, з репутацією, ще не забрудненою політикою. Тут також слід зауважити, що діючих політиків, у тому числі й на місцевому рівні, активно прив’язуватимуть до тих або тих олігархів, аби збивати їхні рейтинги. Все це разом відкриває перед людьми не зі світу політики чудові перспективи отримати депутатські мандати. За ними навіть полюватимуть лідери партій. Тому коли черговий спортсмен отримуватиме привітання від політичних діячів, варто простежити, в чиєму оточенні він невдовзі опиниться.

І, ще один момент – політична мода. На виборах 2014 року була мода на відомих майданівців, волонтерів, учасників АТО у передвиборчих списках. На виборах 2019 цих людей у переліку кандидатів було вже значно менше, бо прийшла мода на "нові обличчя" - Бог знає, хто вони такі, але Зеленський сказав, що чесні. Якою буде мода на наступних виборах? Існує припущення, що і президентські, і парламентські вибори відбудуться під умовним лозунгом "не пустимо до влади старі еліти". Групи впливу, які законом про олігархів хочуть відсунути від впливу, але вони в погані часи для себе не надто вірять, можуть цю моду підтримати. Ну, а що, стадіон – так стадіон. І тоді суперниками Зеленського можуть виявитися не імениті політики, а ціла команда зі спортсменів і шоуменів. Здолав же актор політика у 2019-му, тепер можемо подивитися, чи здолає він свого колегу.