НАЗК пропонують перезавантажити. Хто буде проти

За словами Ігоря Артюшенка, "на сьогоднішній день, на жаль, нинішній склад НАЗК не справляється з роботою, тому його треба перезавантажити. Цих – розпустити, провести публічний конкурс, обрати, затвердити. Набридло червоніти від питання, чому сайт лежить. А чому по переважній більшості з тих, у кого мільйони готівки – по ним досі не проведені перевірки. Я вже не кажу про відкриття кримінальних справ і цей пласт нарощується. Система перевірки – лежить".

Пропоновані зміни передбачають аудит НАЗК із відкритими результатами та негайне припинення повноважень нинішнього складу агентства. "Ми з колегою пропонуємо: створити за аналогією з НАБУ аудит раз на рік. Має бути три незалежні представники - по одному від президента, уряду, парламенту, які будуть зобов'язані раз на рік проводити аудит, результати його мають вивішувати на сайті НАЗК і, згідно результатам аудиту уряд матиме можливість змінити чи то голову НАЗК, чи окремого члена, чи усіх. У прикінцевих положеннях в цьому законопроекті я пропоную, виходячи з цього тотального негативу, перезавантажити нинішнє НАЗК з моменту вступу закону в дію. Потім по тому самому механізму через конкурсну комісію набрати новий склад НАЗК протягом трьох місяців, провести публічний конкурсний відбір, затвердити новий склад", - пояснив Артюшенко. Політик наполягає, що ухвалювати закон треба терміново, аби встигнути перезавантажити антикорупційне агентство до подання декларацій за 2017 рік.

Коментарів щодо цього документу поки немає, але можна очікувати, що вони скоро з'являться. І, попри слушність депутатської ініціативи, її забалакуватимуть. Вже зараз можна передбачити напрямки такого забалакування. Перший – НАЗК й так народжували в муках, а коли його ще й перезавантажувати, ми втратимо час. Мовляв, треба замінити лише скандальну Наталію Корчак та технічно відлагодити сайт з е-деклараціями і справи підуть. Другий – досі не можуть обрати аудиторів для НАБУ, а тут ще й для НАЗК доведеться шукати ревізорів. А це – новий скандал. Очікувано, що за цю тезу чіплятимуться "єврооптимісти". Третій – якщо антикорупційне агентство таке нездале, тоді всі його дії і заяви стосовно окремих депутатів і партій слід вважати наслідком упередженості й не фаховості. Власне, цю тезу цілком можуть підхопити в "Батьківщині", яка стала фігурантом розслідування щодо можливих незаконних оборудок при своєму фінансуванні. Нагадаємо, нещодавно НАЗК виявило фінансові порушення у звітності "Батьківщини", "Самопомочі" й "УКРОПу". Крамолу на партію Тимошенко вже передали для розслідування Нацполіції.

Ще однією завадою перезавантаження НАЗК може стати небажання окремих політиків втрачати вплив над цим антикорупційним органом. То ж хоча Артюшенко й наполягає на терміновості прийняття його законопроекту, цей документ, скоріше за все, може бути розглянутий не раніше осені. Проте, якщо б його підтримали зараз, на осінь ми б мали новий склад НАЗК і нові правила для нього. До речі, враховуючи суспільний нігілізм й недовіру один до одного навіть громадських активістів – антикорупціонерів, існує ще один ризик: конфлікти на рівні конкурсної комісії з відбору кандидатів до Антикорупційного агентства. Нинішній його склад від першого дня обирався з конфліктами. Ще наприкінці вересня Мінюст пропонував змінити систему, запозичивши модель формуванню конкурсної комісії з відбору нового керівництва за зразком добору керівництва НАБУ та САП. У законопроекті Алексєєва й Артюшенка не уточнюється нюанси щодо формування комісії. Що також може пригальмувати процес його прийняття.

Постійні внутрішні чвари, винесення їх на шпальти газет, повільність прийняття рішень і так далі – все говорить на користь зміни не лише Корчак і компанії, але й підходів до роботи Агентства із запобігання корупції. І ось тут постає головне питання: чи всі цього хочуть, адже нинішній стан речей влаштовує і тих, хто сподівається проскочити повз перевірки, і тих, хто через неефективність НАЗК має нагоду заробляти собі на кусок хліба з червоною ікрою закидами на адресу влади у відсутності видимих результатів боротьби з корупцією у вищих управлінських ешелонах.