ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Велика війна на порозі України та Європи

Що світові ЗМІ писали про Україну

Depo.Влада
2 грудня 2018 09:00
ФОТО: depo.ua

На цьому тижні Україна була центральною темою світових ЗМІ через агресію Росії проти наших ВМС в Керченській протоці, воєнний стан та Синод Вселенського патріархату, на якому був підготований Статут нової української церкви.

Depo.ua в традиційному огляді ЗМІ обрав найбільш важливі публікації, присвячені українській тематиці.

Події в Чорному морі та Керченській протоці

25 листопада російські кораблі берегової охорони ФСБ, за участі літаків Су-30, гвинтокрилів Ка-52, атакували два українські МБАКи "Нікополь" і "Бердянськ", а також буксир "Яни Капу" з використанням зброї. Кораблі захопили, 24 моряків взяли в полон. Україна відреагувала на це воєнним станом, який був введений у 10 областях, які так чи інакше межують з Росією, Придністров'ям, мають виходи до Чорного та Азовського морів, на 30 днів.

Преса вибухнула в унісон з Радбезом ООН та світовою спільнотою.

Президент Петро Порошенко дав інтерв'ю CNN, в якому вкотре на весь світ розповів про російську агресію і підкреслив, що Кремль порушив міжнародне право. А Крим - це територія України.

На питання щодо мети введення воєнного стану Порошенко відповів, що це конституційне право України і така дія допоможе більш легко пересувати війська, мобілізувати їх, а також захистити країну перед загрозою.

CNN також нагадало читачам про українсько-російський конфлікт від початку, для тих, хто забув.

Німецьке видання "Sueddeutsche Zeitung" навело хронологію загострення на Азові, яке почалося з весни. У травні Росія відсвяткувала запуск Кримського мосту. Після чого почалися блокування кораблів, які йдуть в українські порти, через що Україна постраждала економічно.

На думку журналістів, Україна та Росія наразі не готові йти на компроміс і для обох країн це питання престижу. З іншого боку, ситуація наразі загрозлива і може стати черговим фронтом війни між країнами.

Німецькі журналісти визнають, що на фоні втрати рейтингу російській владі конфлікт з Україною на морі вигідний. Але припускають, що ситуація так само необхідна і Петру Порошенку. Бо воєнний стан може відтермінувати вибори і український президент виграє час.

Тут треба додати, що воєнний стан ввели не на 60, як планувалося спочатку, а на 30 днів. І навіть 60-ти денний термін відтерміновував старт передвиборчої кампанії, але не березневих виборів.

EUObserver охарактеризував ескалацію в Керченській протоці "відкриттям третього фронту у війні проти України". Журналісти нагадали про анексію Криму, підтримку сепаратистів на Донбасі і також назвали напад росіян на українські кораблі агресією Росії проти Європи. Додавши коментар аналітика Atlantic Council Андерса Аслунда, який закликав НАТО відправити власні кораблі в Азовське море.

Саймон Дженкінс із The Guardian впевнений, що розширення українсько-російської війни на Азовське море - це саме те, з чого починалися катаклізми Європи в минулому. І що ця проблема для ЄС глобальніша за Брекзіт.

Він характеризує це просто: великі держави ображають менші, які відбиваються і чекають, що їхні друзі прийдуть на допомогу в економічній, дипломатичній на військовій сферах.

Автор не забуває нагадати, що Порошенка звинувачують через спроби хапатися за владу введенням воєнного стану. Але нагадує і про російську ескалацію.

Війна триває і вже на порозі не тільки України.

Independent пише, що введення воєнного стану після подій на Азові дасть Росії козир. Там знову можуть говорити, що Україною керує "хунта".

The Economist підкреслює, що Росія хоче залишити східну Україну без моря.

Видання аналізує розмови російських прикордонників, що атакували українські кораблі. І приходить до висновку, що їхні дії більше схожі на піратство, ніж на самозахист від українців.

Журналісти нагадують, що внаслідок анексії Криму 80% українського флоту було втрачено. І взагалі сьогоднішня ескалація не прийшла нізвідки.

Британське видання зазначає, що Росія звинуватила Київ у провокації на морі і зацікавленість у цьому Порошенка, щоб відкласти вибори.

"Як і будь-яка прониклива пропаганда, ця містила елемент правди", - пише Economist. Власну тезу підкріплює тим, що Порошенко, чий рейтинг в опитуваннях суттєво нижчий за рейтинг суперників міг і справді хотіти виграти більше часу, а також щоб люди згуртувались навколо прапора.

Натомість Пулітцерівський лауреат Енн Еплбаум на сторінках Washington Post стверджує, що невідомо, якими були мотиви Росії в атаці на українські кораблі. Але вірогідно саме на таку західну пасивність, яку ми всі побачили в перші дні після агресії, росіяни і розраховували.

На думку Еплбаум, тактика Росії прогнозована: роби невеликі кроки і чекай реакції. Якщо її немає - роби наступний крок. І події з українськими кораблями - це попередження для Заходу, який має нарешті виступити зі стратегією припинення війни в Україні.

Росія на порозі

Independent побував у Маріуполі і розповів про російську блокаду Керченської протоки для кораблів, котрі слідують в порти Маріуполя і Бердянська. І вплив цієї блокади на економіку країни - порти втрачають контракти, зокрема пов'язані з вугільною промисловістю та виробниками металургії. До того ж Маріуполь знову готується до війни, яка завжди була близько, але сьогодні вкотре відчуває можливість російської агресії. Зокрема з моря. Також журналісти нагадують, що в Бердянську має запрацювати нова база ВМС.

Окрім цього, західна преса процитувала Петра Порошенка, який розповів про російську армію, яка стоїть поблизу українських кордонів.

Fox News пише, що за словами Петра Порошенка, Росія розвернула неподалік українських кордонів 80 тисяч солдатів, 1,400 одиниць артилерії та РСЗВ, 900 танків, 2,300 бронетранспортерів, 500 літаків та 300 вертольотів.

Також там написали, що Україна закрила кордон для російських чоловіків у віці від 16 до 60 років.

Томос

Паралельно з військовими новинами, західна преса звернула увагу на підсумки Синоду Вселенського патріархату, який пройшов з 27-го по 29-те листопада.

The Gurdian пише, що Українська церква отримала незалежність від московської, що призведе до розколу у східному православ'ї.

А головним підсумком Синоду стало те, що Вселенський патріархат розробив конституційну хартію для української церкви після більш раннього рішення надати їй автокефалію.

Також у п'ятницю СБУ провела обшук у намісника УПЦ МП Павла Лебідя. Священнослужитель підозрювється в "розпалюванні ненависті".

Фактично Томос для української православної церкви готовий. Лишилося тільки провести Об'єднавчний Собор, створити нову помісну церкву, обрати предстоятеля який поїде до Константинополя і забере Томос. Дату Собору також визначили у Вселенському патріархаті. Але наразі вона офіційно не повідомлялася.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада