Звернення Байдена до Зеленського: Чому США прямо заговорили про справу Коломойського

Оприлюднена на вихідних редакційна колонка у The Washington Post, на перший погляд, не містить нічого екстраординарного. Просто думки редакції впливового видання на тему того, чому президент США Джо Байден не поспішає поговорити зі своїм українським колегою.

Серед причин такої мовчанки – очікування нової адміністрації США стосовно більших зусиль у боротьбі з корупцією, низки реформ, зокрема, у сфері судочинства, а також підтримки кримінальних звинувачень проти олігарха Ігоря Коломойського.

Що дивує в цій колонці, це чіткий і безапеляційний тон викладу. Складається враження, що автори не роблять припущень стосовно поведінки Білого дому. Вони констатують факти. Використовуючи формулювання на кшталт наступних: "Він (Зеленський – ред.) повинен однозначно порвати з Коломойським і підтримати кримінальне обвинувачення проти нього".

Подібний тон наштовхує на логічне припущення. Або автори колонки з якихось джерел і справді знають причини і логіку дій адміністрації Байдена. Або текст, не підписаний конкретним автором, є не "думкою", а дипломатичним посланням для Києва. Яке з очевидних міркувань вирішили зробити публічним – але не захотіли озвучувати на офіційному прес-брифінгу у Байдена чи у Державному департаменті.

Це повідомлення ставить своєрідну крапку в тривалих розмовах стосовно ймовірного контакту між Байденом та Зеленським. Стосовно яких українські посадовці налаштовані, зазвичай, дуже оптимістично. Починаючи ще від посла України в США Єльченка. Який у січні обіцяв "дуже скоро" телефонну розмову, невдовзі після якої може трапитися і зустріч. Але минула зима, повернувся додому Єльченко, а з розмовою все не складається.

Звичайно, пояснюючи відсутність контактів на офіційному рівні, спікери з боку США говорять про те, що "Байден... вкрай зосереджений на подоланні пандемії коронавірусу", і що "плани поїздок не розроблені" – та інші дипломатично виважені речі.

Але колонка у The Washington Post фактично ставить крапку в можливому конфлікті інтерпретацій на цю тему. Всі зацікавлені знають, чого вимагає від Банкової Вашингтон. При тому дипломатичний етикет не порушено, оскільки редакційна колонка, хай навіть і у впливовій газеті – це всього лише редакційна колонка.

І тепер Банкова стоїть перед непростим вибором. І це тільки в тактичній перспективі питання стосується того, чи вдасться Зеленському поговорити чи зустрітися із Байденом.

З точки зору стратегії, вибір набагато масштабніший. Оскільки у випадку виконання вимог Вашингтона Зеленський може опинитися перед медіаатакою, впоратися з якою Банкова, цілком ймовірно, не зможе.

З іншого боку, відмовившись реагувати на наполегливі пропозиції Білого дому, Київ стане на шлях як безпекової, так і фінансово-економічної деградації, обнулення перспектив поглиблення співпраці з НАТО і поступового повернення до геополітичної траєкторії "типової пострадянської країни". В кінці якої маячать "скрєпи" і "общій дом".

І відбутися якимось косметичними заходами цього разу не вдасться. Ані повернення частини повноважень "молодим антикорупціонерам", ані навіть посадка іще пари-трійки посадовців "Приватбанку" часів Коломойського Вашингтон, схоже, не задовольнять. Як і підготований – але так і не поданий до Верховної Ради – проект закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва.

Потрібна як реальна і тотальна судова реформа, так і радикальне скорочення впливу олігархів на державну політику. І перше, і друге буде процесом тривалим, конфліктним, і, зважаючи на медійні ресурси Коломойського та інших, навіть фатальним для виборчого рейтингу чинного президента України.

"Переживши президента США, який прагнув його корумпувати, Зеленський тепер має можливість сформувати партнерство з Байденом, яке може вирішальним чином сприяти спробі України звільнитися від Росії та приєднатися до демократичного Заходу. Йому слід скористатися цією можливістю" – оптимістично резюмували колонку у WP її невідомі автори. Чи надихне ця перспектива чинного президента України – покажуть вже найближчі тижні.