Блінкен їде у турне: Як НАТО утримуватиме Росію від нападу на Україну

Сьогодні розпочинається масштабне турне держсекретаря Ентоні Блінкена до Європи, яке триватиме чотири дні. І хоча увесь цей час очільник дипломатичного відомства США перебуватиме у Ризі та Стокгольмі, візит матиме загальноєвропейське значення. Оскільки у Ризі Блінкен братиме участь у зустрічі очільників МЗС країн-членів НАТО. А в Стокгольмі — в засіданні Ради міністрів ОБСЄ. Паралельно також заплановано більше дюжини двосторонніх переговорів із учасниками цих двох заходів.

Ключовими темами візиту мали стати два питання — концентрація російських військ на українському кордон, та криза із біженцями — на польському. Втім, у міру того, як гуманітарні рейси скорочують кількість нелегальних мігрантів, повертаючи їх додому, і ситуація на кордоні стабілізується, порядок денний Блінкена також звужується.

Як заявила помічниця Блінкена з питань Європи та Євразії Карен Донфрід, найгострішою частиною дискусій стане обговорення того, як США та їхні союзники по НАТО мають надалі реагувати на "проблеми, з якими стикається альянс, зокрема, великі і незвичайні пересування російських військ біля кордону з Україною".

Відповідаючи на чисельні запитання журналістів про те, які дії США планують зробити щодо Росії через підготовку Москви до ймовірної агресії проти України, Донфрід дала зрозуміти: остаточне рішення поки що не прийнято і "можливий будь-який варіант розвитку подій".

Тож розмова в тісному колі соратників по НАТО стосуватиметься того, як саме альянс повинен реагувати на російські війська, зібрані на українському кордоні. Оскільки стратегія стримування, яку НАТО практикувало дотепер, вочевидь, путінську Росію поки що не лякає.

І наразі, судячи з чисельних публічних заяв, голоси членів НАТО розділилися. Частина із них — в першу чергу, Польща, країни Балтії та Канада — виступають за посилення дипломатичного тиску на Росію та збільшення обсягів військової допомоги Україні. Наприклад, прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш учора провів зустріч з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, після якої заявив, що Європейський союз і НАТО повинні не тільки стежити за ситуацією біля кордонів України, але й дати Росії сигнал, що у разі ескалації очікуються "дуже чіткі наслідки". Вочевидь, з переліком "наслідків". Аналогічними за змістом є, наприклад, пропозиції Канади стосовно збільшення військової присутності в Україні — від нарощування тренувальних місій і до розміщення винищувачів.

З іншого боку, в НАТО існує частина держав, яка вважає, що знизити напругу на російсько-українському кордоні можна, реалізуючи політику "умиротворення" Путіна. Зокрема, шляхом скорочення кількості навчань, які альянс проводить неподалік від російських кордонів, та скорочення військової допомоги Києву.

І якщо до подібного підходу з боку європейських "адвокатів Росії" всі, в принципі, звикли, то цього разу ідея має і певну підтримку у Вашингтоні. Принаймні, такий висновок можна зробити з нещодавньої публікації у американських ЗМІ про те, що в Білому домі як одну із альтернатив розглядають і варіант, за якого можливим є зниження військової активності альянсу біля російських кордонів та "рішуче" повернення до спроб імплементувати Мінські угоди в їхньому сьогоднішньому вигляді.

На щастя, Україна спроможна безпосередньо вплинути на хід розмови у Ризі — адже генсек НАТО запросив очільника нашого зовнішньополітичного відомства до участі у зустрічі міністрів закордонних справ членів альянсу. І той факт, що зустріч відбудеться на території Латвії, додасть ваги аргументам наших союзників. Але для дипломатичного успіху в цій справі потрібно планомірно просувати серед міжнародної спільноти тезу про необхідність силового стримування Росії на українських кордонах, а не розповідати про "держперевороти в Києві", як то, на превеликий жаль, робить чинний президент нашої держави. Тим чами даючи в руки "україноскептиків" нові аргументи.