Наш Єрмак і їхній Козак: Про що насправді говорили посланці Зеленського та Путіна в Мінську

Сьогоднішня зустріч заступника керівника адміністрації президента Росії Дмитра Козака і голови Офісу президента України Андрія Єрмака у більшості ЗМІ була подана в якості переговорів стосовно обміну полоненими. Як, до речі, і попереднє їхнє побачення, що відбулося 1 березня. Інформацію про подібну тематику зустрічі в обережній формі підтвердили журналістам і в посольстві України в Мінську.

Але паралельно із тим ширяться чутки стосовно кількох принципових моментів у комунікації Єрмака. Перший із яких полягає в тому, що на переговорах 1 березня голова ОП спілкувався як з Козаком, так і з неназваними наразі представниками самопроголошених республік. Де-факто ніби як задовольнивши вимоги Москви стосовно прямих переговорів між Києвом і сепаратистами. Але зробивши це непублічно і в присутності російських представників. Що ніби як "не рахується" – оскільки свого часу автографи під Мінськом-1 також спільно ставили Кучма з Зурабовим і Плотницький з Захарченком. Але як "повноцінні переговори з терористами" той епізод в історію не ввійшов.

Натомість другий, і далеко більш принциповий предмет чуток полягає в тому, що Єрмак буцімто активно обговорює можливість швидкої реалізації Україною обіцянок, взятих на тебе під час Паризького самміту "четвірки". Зокрема, пов'язаних із розведенням військ та імплементацією формули Штайнмаєра. А в свою чергу Козак ніби як починає в ОРДЛО "лагідну українізацію", готуючи грунт для повернення українського мовлення, а також прибуття українських журналістів та посадовців у "республіки".

Масла у вогонь додав і сам російський посадовець, який учора пізно ввечері анонсував появу нового механізму врегулювання конфлікту в Донбасі. За його словами, скоро мав би з'явиться новий "діалоговий майданчик" за участю представників "нормандського формату" і "сторін конфлікту". Що, вочевидь, має означати представників маріонеткових режимів Донбасу.

"Знайшли рішення про механізми врегулювання, прийняття рішень щодо врегулювання", - заявив російський чиновник, але у деталі вдаватися не став. Скромно зазначивши, що поки "більше говорити не треба, треба дбайливо ставитися до домовленостей".

За словами Дмитра Козака, механізм, про який йде мова, наразі не затверджено - планується його легалізація на наступному засіданні контактної групи. Також за словами Козака було вирішено, що протягом тижня переговорники вирішать питання, за якими вони не змогли досягти компромісу – зокрема, стосовно обміну полоненими та визначення нових ділянок розведення сил і засобів. Також Козак висловив надію на те, що обмін вдасться зробити до кінця березня.

Останній момент, звичайно, не можна не вітати. Натомість все, що стосується "нових майданчиків для переговорів" – то їх тепер російська сторона тепер продукує фактично щоденно. Не встигли висохнути чорнила під комюніке про медведчуківсько-думський "парламентський простір" – як тут раз – і Козак теж зайнявся "новаціями".

Втім, скільки б і яких нових механізмів, "майданчиків" чи "просторів" не запропонували в Кремлі, суть питання від цього не змінюється. Доки Росія не виведе війська і не передасть українській стороні контроль за кордоном, і поки на Донбас не зможуть зайти українські політичні партії та ЗМІ (при тому всі, а не тільки медведчуківські) – ніяких "виборів" у цьому регіоні не буде. Відданість подібній ідей декларував як Єрмак, так і особисто Зеленський.

А розраховувати на раптову зміну позиції "обнуленого" Путіна зараз, вочевидь, не варто. Тим паче що збереження, консервація наявних геополітичних позицій та ліній тиску в сьогоднішній Росії було перетворено на самоціль. 

Тому найбільшим досягненням сьогоднішніх переговорів можна все-таки вважати нові домовленості стосовно обміну полоненими у форматі "всіх на всіх" – в обмін на поступки стосовно нових зон розведення.