Народний запобіжник: Що Зеленський планує робити з Росією

В останні дні, після першого туру виборів і лідерських позицій Володимира Зеленського при підрахунку голосів ЦВК, ми часто чуємо голоси експертів та "Фейсбук-бійців", що комік є кандидатом проросійським. І взагалі він у якості президента - це ризик програти війну Росії. 

Подібні думки українців не дивують. Щось схоже ми вже чули і читали, зокрема і від тих самих експертів, коли вибори в США виграв Дональд Трамп. Який, на відміну від Зеленського, робив чимало компліментів Володимиру Путіну під час передвиборчої кампанії. Що було далі - ми всі знаємо: зброя для України, санкції, зустрічі з Путіним без покращення стосунків і скасування зустрічей через агресію РФ проти України на Азові. 

Володимир Зеленський як в своїй передвиборчій програмі, так і в спілкуванні з міжнародною та українською пресою декларує курс в ЄС, НАТО (або до інших формувань...?), називає Донбас і Крим - українськими територіями. А після оголошення результатів екзит-полів на питання журналіста про потенційну розмову з Путіним він відповів: "Якщо я зустрінуся з паном Путіним, я йому скажу: "Ну, нарешті ви повернули наші території, скільки ще готові компенсувати грошей за те, що ви відібрали наші території?". І додав, що на Путіна ще чекає відповідальність за підтримку підрозділів "Л-ДНР" та "зелених чоловічків в Криму". Але чи міг він відповісти інакше? 

У власній програмі Зеленський звертається до Будапештського меморандуму, хоча на словах переговори з Росією він вести все ж готовий, але у "розширеному Мінському форматі" із президентами за столами, де до процесу залучатимуться Велика Британія і США.  

Втім, якщо у випадку перемоги Петра Порошенка зовнішньополітичний курс України у стосунках з Росією більш-менш зрозумілий - ми його врешті-решт бачили, то Зеленський - це "кіт у мішку". Звідси і страх українців перед непрогнозованістю політики коміка. А якщо до цього додати й "вушка Коломойського", які стирчать з-за спини кандидата, то стає трохи лячно. 

Натомість агентство Moody's стверджує, що перспектив покращення стосунків між Україною та Росією за Володимира Зеленського мало. І хоча заяви Зеленського щодо зовнішньої політики залишають шанси на те, що він посяде більш мирну позицію стосовно Росії, але зближення країн, на думку експертів, малоймовірне. Торгові ж обмеження між двома державами, найімовірніше, збережуться.

На думку екс-посла США в Україні Джона Хербста, Петро Порошенко показав, що він є гарним лідером для воєнного часу. Але Зеленський також декларує принципову позицію щодо Криму і Донбасу, от тільки досвіду йому бракує. 

"Тверда позиція Порошенка проти агресії Кремля добре відома. Не менш відома і неприязнь Путіна до нього. Тож російський президент хотів би, щоб Порошенко програв. Зеленський теж визнає відповідальність Москви за війну на Донбасі. Як і Порошенко, він вимагає повернути Крим. Але Зеленському бракує досвіду в національній безпеці. І Путін вірогідно спробує випробувати його, якщо він переможе. Дуже важливо, щоб Зеленський, якщо його оберуть, створив сильну команду з національної безпеки", - зазначив екс-посол США.

Запобіжник від поразки

Українцям все ж не варто очікувати армагеддону у випадку зміни лідера держави. Бо наша країна вже має низку запобіжників - як політичних, так і суспільних, на які буде змушений звертати увагу будь-який глава держави. 

По-перше,  якщо проаналізувати низку останніх соціологічних опитувань, то ми побачимо, що основною проблемою в Україні залишається конфлікт на Донбасі - 58% українців, які опитані Центром "Соціальний моніторинг" та Українським інститутом соціальних досліджень імені О.Яременка так думають. Також в опитуваннях 72% респондентів поділяли думку, що нині триває війна України з Росією. А в провині Росії переконані навіть 22,5% жителів Донбасу.

Як виявив у лютому Фонд "Демініціативи" спільно з Центром Разумкова, 70% українців готові на компроміси з Росією заради миру на Донбасі. При цьому більшість українців не згодні на конкретні компроміси, прописані в Мінських угодах або пропоновані Росією. До будь-яких поступок готові лише 16% опитаних по країні, натомість серед мешканців Донбасу на мир за будь-яку ціну можуть піти 46%.

Також 44% українців проти особливих політичних та економічних відносин тимчасово непідконтрольних територій з Росією. Важливо, що більшість жителів всіх регіонів України виступають проти проведення виборів на умовах бойовиків, амністії всіх учасників бойових дій проти українських військ та формування силових органів ОРДЛО лише із місцевих представників. Найбільш ефективними заходами для досягнення миру для українців є міжнародний тиск на Росію (32%) та відновлення нормального життя на звільнених територіях (30%). 

Що особливо показово - в опитуваннях 54,4% людей погоджуються на введення миротворчих сил ООН на окуповані території Сходу. 47,6% стверджують, що вони мають розташовуватися на всіх окупованих територіях аж до кордону з Росією, а не лише на лінії зіткнення. 48,5% респондентів підтримують створення тимчасової міжнародної адміністрації ООН на території так званих "ДНР" і "ЛНР" після введення миротворців.

Простіше кажучи, українці не готові до будь-яких поступок Росії, вони виступають за миротворців і за курс щодо міжнародного тиску на Кремль. Хоча українці і готові допомагати Донбасу, але вони не готові до миру шляхом поразки. 

І ось ця суспільна думка, а ще десятки тисяч людей, які пройшли війну, волонтерів і родичів понад 10 тисяч загиблих не дадуть будь-якому президенту повернути Україну в лоно Москви. Безумовно, ціна неповернення може бути різна - безкровна, або ж з кров'ю. 

По-друге, у випадку перемоги на виборах Володимир Зеленський не матиме фракції в парламенті щонайменше до осені. У Верховній Раді найбільшою є партія БПП (135 нардепів) в коаліції з "Народним фронтом" (80 нардепів), якщо вона збережеться. Мала фракція "Батьківщина" з Тимошенко також не підтримуватиме Зеленського - це стало зрозуміло після вчорашньої прес-конференції кандидатки, яка провалила вибори. Мовляв, жоден з "друготурових" не зупинить війну і біди.

Плюс, незрозумілою є команда Зеленського - він обіцяв озвучити прізвища після другого туру. Данилюк, Абрамавичус, Лещенко, яких коміки ніби і запрошував - це ранній Порошенко. І в Уряд Гройсмана, який продовжить роботу після виборів і на який президент не має повноважень впливати, вони навряд чи зможуть потрапити. А враховуючи те, що Зеленському необхідно буде завести в парламент партію "Слуга народу", непопулярні кроки щодо Росії в Україні він не робитиме. Тому риторика протистояння, швидше за все, збережеться. 

На Росії поки що Зеленському відповідають ротом прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова - тема Криму закрита, а у проблемах Донбасу винна сама Україна, бо Росія нічого "не анексовувала". 

Залишається виключно дипломатичний момент - чи вдасться Зеленському зберегти коаліцію Заходу проти Росії. Наразі про це говорити важко. Порошенку вдається, а Зеленський - це загадка.