На радість Ківалову і Колісніченку: Хто і як атакуватиме мовний закон

Як і передбачав Depo.ua, народні депутати ледь не перетворили прийняття закону, який посилює статус державної мови, на серіал. Нагадаємо, в парламенті на сьогоднішній день було чотири законопроекти, два з яких - №5556 (авторський колектив на чолі з Ярославом Лесюком з БПП) і №5670-д (авторський колектив на чолі з "фронтовиком" Миколою Княжицьким) – були винесені на рейтингове голосування. Обидва спочатку не добрали голосів, після чого склалося враження, що сьогоднішній день увійде в історію, як день ганьби Верховної Ради.

Depo.ua учора застерігав, що провал мовних законів може статися через позицію БПП, котра підтримувала законопроект свого колеги Лесюка. Проте у пропрезидентській фракції казали: якщо не підтримають їх законопроект, тоді погодяться на законопроект Княжицького. Так зрештою і сталося, але попередньо депутати БПП навіщось полоскотали нерви і колегам, і громадянам, які зачекалися на мовний закон.

Зауважимо: обидва законопроекти попередньо отримали схвалення – проект Лесюка підтримали своїми підписами під відповідним листом 149 діячів культури, а за проект Княжицького виступили десятки громадських організацій. У своєму зверненні вони наголосили: на відміну від декларативного законопроекту №5556, він є найбільш якісним і докладним, охоплює понад 30 сфер суспільного життя, передбачає чіткі механізми контролю, регулює застосування саме державної мови, ґрунтується на європейському досвіді, не втручається в приватне життя і релігійні обряди. Появу цього звернення у переддень голосування дехто витлумачив як тиск на депутатський корпус.

Нагадаємо, підтриманий у першому читанні проект закону пропонує ввести розгалужену систему контролю за виконанням норм закону. Національна комісія зі стандартів державної мови затверджує її стандарти, правопис, термінологію, транскрибування і транслітерацію. Вона ж визначає вимоги до рівня володіння державною мовою. Їй "підвідомчі" посібники та підручники, методика та порядок перевірки рівня володіння мовою. Вона ж затверджує зразок сертифікату про рівень знань державної мови. До її функцій належить утворення Термінологічного центру української мови, який ініціює зміни до правопису та працює над стандартами української термінології в різних галузях. При урядовому уповноваженому із захисту державної мови діє служба у складі 27 мовних інспекторів. Крім того, створюється Центр української мови, який проводить іспити та видає державний сертифікат встановленого зразка на знання мови. Опоненти закидали авторам документу створення нових бюрократичних органів, утім, без них організувати ефективну систему контролю за дотриманням законодавства неможливо.

За прийняття законопроекту №5670-д за основу проголосував 261 депутат. З БПП – 95, 18 не голосували, троє утрималися, один – представник угорської громади Закарпаття Василь Брензович був проти. "Народний фронт" дисципліновано дав 72 голоси, 28 голосів законопроект отримав від позафракційних, 19 від "Самопомочі", 18 від "радикалів", стільки ж від "Батьківщини". У той же час в "Опозиційному блоці" 24 депутати були проти, депгрупа "Відродження" дала 5 голосів, "Воля народу" - шість. Також проти Євген Мураєв (хто б сумнівався), а ось Вадим Рабінович був відсутній.

Не голосували за законопроект і "свободівці". У них був свій проект, він багато у чому схожий на прийнятий, проте підшефні Олега Тягнибока вкотре вирішили погратися в сумнівну для своїх виборців гру. Можна не сумніватися, що саме від них буде чи не найбільше поправок до другого читання. І в підсумку голосів "свободівців" знову можуть не дорахуватися. Також звертає на себе увагу відсутність Андрія Білецького і Дмитра Яроша. Про те, що саме у четвер голосуватиметься мовний закон, знали всі.

Що буде далі, передбачити нескладно. Депутати закидають авторів поправками, причому, і це вже стало недоброю традицією, дрібними – десь змінити розділові знаки, десь – формулювання. То ж чекати на швидкий розгляд законопроекту у другому читанні не варто. Залишається сподіватися, що коли документ внесуть в сесійну залу вдруге, депутати більше не оганьбляться. Адже окрім поправок можуть бути й інші підводні камені. В разі прийняття цього документу буде створено низку державних органів, які хтось має очолити. На посади, очевидно, оголосять відкриті конкурси, та крім того можна передбачити кулуарні торги щодо крісел і портфелів. Їх мають посісти знані філологи та українознавці? Так, але ніхто не скасовував української традиції отримання посад за партійними квотами.

Одним словом, якщо наступного місяця закон приймуть, запрацює він не одразу. Крім того, варто очікувати його оскарження у Конституційному суді. Це ж нагода для проросійських сил під час виборів підняти рейтинг на темі захисту нацменшин. Про це потрібно пам'ятати, і або прискоритися, тим самим показавши невідворотність процесу, або існує ризик, що противники посилення статусу державної мови переламуватимуть ситуацію на свою користь в інформаційному плані.