Музика Баха, слова кремля: Очільник МОК попри протести допустив росіян і білорусів до асамблеї національних олімпійських комітетів

Під час 26-ої Генеральної асамблеї Асоціації національних олімпійських комітетів (АНОК, ANOC), яка цими днями відбувається у Сеулі (Південна Корея), президент Міжнародного Олімпійського комітету (МОК) німець Томас Бах висловився на підтримку російських і білоруських спортсменів.

Зокрема, він закликав національні олімпійські комітети "поважати думку більшості" щодо допуску росії і білорусі до Генасамблеї АНОК. Але чи є така більшість – питання сумнівне.

Річ у тім, що в роботі Генасамблеї справді, після кількамісячної історії із забороною і наступним дозволом, беруть участь національні олімпійські комітети країни-агресора і її приспішника – білорусі. Спортсмени з цих держав усунуті від участі в міжнародних змаганнях із переважної більшості олімпійських видів спорту через повномасштабну війну проти України. При цьому росія і білорусь зберігають членство в МОК. Їхні делегації працюють на сеульській асамблеї хоч без національної символіки, але під назвами своїх країн.

Група делегацій олімпійських комітетів, зокрема, всі скандинавські держави – Швеція, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, всі НОКи країн Балтії – Естонії, Литви, Латвії, олімпійські комітети Польщі, Нової Зеландії, Швейцарії, Косово, Чорногорії тощо висловилися проти допуску агресорів до асамблеї. Але керівник МОК Бах займає іншу позицію, яка зводиться до того, що спортсменів "не мають карати через політику".

Доволі слабку позицію у цьому питанні обрав Національний олімпійський комітет України, очолюваний славетним радянським спортсменом і колишнім народним депутатом від партії регіонів Сергієм Бубкою. НОК України повідомив, що надіслав до АНОК листа із "проханням дотримуватися рекомендацій" МОК, а також висловився "проти участі представників країн-агресорів". Про жодні більш рішучі дії чи бодай спроби висловлення публічного протесту після появи "олімпійців" у лаптях на Генасамблеї АМОК не йшлося.

Можливо, в українському НОК не бажають псувати стосунки з керівником МОК, який продовжує заявляти: ситуація у спорті, до якої призвела війна росії проти України, є "дилемою, яку неможливо розв'язати".

А після заяв Томаса Баха про можливість повернення до міжнародних турнірів російських і білоруських учасників, які не підтримують дії своїх держав в Україні (цитата з італійської газети Corriere della Sera: "Російські спортсмени точно не починали війну. Ті, хто дистанціювався від режиму, повинні мати можливість конкурувати під нейтральним прапором", бо "Спорт все більше стає приводом для політичної розправи"), чи варто дивуватися і новинам про спроби "реабілітувати" спортсменів з держав-агресорів, які лунають з боку вже низки федерацій – зокрема, боксу чи лижного спорту…

Не дивно відтак, що і в резолюції 26-ої сеульської Генеральної асамблеї АМОК щодо виступу президента Баха про стан олімпійського руху першими двома пунктами закріплено політично й морально аморфну, цинічну позицію реверансів у два боки – як жертви, так і агресора:

"1. Щиро приєднатися до заклику президента МОК Томаса Баха до всіх світових лідерів: "Дайте миру шанс".

2. Продовжувати всебічно підтримувати ініціативи солідарності з українською олімпійською спільнотою під керівництвом МОК".