Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі: Про COVID-сертифікати, цифрові паспорти і зміну місця реєстрації в Дії

Наразі вже понад 6 мільйонів українців завантажили мобільний застосунок Дія і користуються його 12-ма послугами та 11-ма цифровими документами. А на порталі вже доступні понад 70 послуг.

Про найбільш нагальні аспекти роботи системи, зокрема й про українські COVID-сертифікати, які офіційно визнав Європейський Союз, Depo.ua говорить з керівником з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстиславом Баніком.

- Користувачі хочуть бачити в Дії дедалі більше сервісів. Коли, наприклад, там з’явиться можливість оформити субсидію на житло, змінити місце реєстрації чи отримати ліцензію на певну діяльність?

Час від часу ми чуємо зауваження, що, мовляв, мільйони людей отримують субсидії. І неодмінно потрібно зробити так, щоби цей сервіс був у Дії. Але перед тим, як запустити це, ми маємо забезпечити якісну роботу внутрішніх систем, їх безпеку та пропускну здатність. Нещодавно запустився електронний лікарняний. І восени ми маємо вже покрити всі медичні системи.

Тут є ще одна важлива складова. Два роки тому ми прийшли з бажанням налагодити, цифровізувати і зробити прозорими й доступними всі процеси. Проте всі центральні органи влади звикли працювати в старому паперовому форматі з недосконалими реєстрами. І з часом ми прийшли до того, що була створена інституція CDTO (ChiefDigitalTransformationOfficer) – спеціалісти з цифрової трансформації у кожному міністерстві і кожному великому органі влади. Такі заступники є, наприклад, у міністра фінансів, у керівника податкової, вони відповідають за цифрову трансформацію у своїх відомствах і працюють паралельно з нами. Тобто ми не робимо вже їхню роботу, а в кожному відомстві тривають свої процеси.

Такі заступники з цифровізації є і в обласних держадміністраціях. Оскільки дуже багато процесів, з якими стикаються громадяни, пов’язані саме з місцевими послугами, місцевими сервісами. Йдеться, наприклад, про інститут реєстрації за місцем проживання. В Україні немає єдиного централізованого реєстру реєстрації. І у кожної з 1439 громад є свій окремий реєстр з інформацією про прописку. І коли людина переїжджає з одного міста до іншого, все надсилається паперами.

Читайте також: Послуга онлайн-прописки у "Дії" восени запрацює по всій Україні

Є багато інших процесів, які потребують опрацювання і переведення їх у централізований єдиний формат з можливістю отримання послуг саме за допомогою цифрових, а не паперових технологій. Це і петиції, і субвенції, і місцеві ліцензії та дозволи для підприємців.

- Чи немає у вас застереження, що за такого швидкого темпу виникнуть критичні точки, які можуть в один момент завалити систему і всю роботу?

Ні, такого немає. Якщо візьмемо для прикладу мобільний застосунок "Монобанк", то побачимо, що перед запуском його довго тестували, він працював у Beta-версії. В нас немає такого часу, щоб роками працювати над кожним сервісом. Ми одночасно відкриваємо багато проєктів. От, наприклад, система реєстрації за місцем проживання на першому етапі охоплює певний відсоток реєстрацій. Поступово покриваємо все більшу аудиторію. Рухаємось покроково. Звісно, виникають якісь глухі кути, але ми поступово їх закриваємо і, зрештою, в кожному сервісі виходимо на високий відсоток покриття.

17 травня ми запустилися в пілотному режимі з проєктом зміни місця проживання в семи великих містах. Якщо є ID-картка, є всі дані про нерухомість в реєстрах, то в електронному вигляді подається заява про зміну місця проживання. Її перевіряють і вносять відповідні зміни. Що важливо, тепер навіть не треба їхати до військкомату, щобзнятись там з обліку і стати на облік за новим місцем проживання. Налагоджено обмін даними між міграційною службою та Міністерством оборони. І тепер просто МО, отримавши інформацію про зміну місця реєстрації, вносить зміни у свій реєстр.

В будь-якому випадку всі сервіси проходять тестування. І всі реєстри, до яких ми підключаємось, тестуються і вдосконалюються, всі процеси тестуються і перевіряються вже в процесі роботи. Так було, наприклад, с електронним паспортом: було ухвалено постанову про експеримент, ми сервіс запустили, люди ним вже почали користуватись. А паралельно відбувалося тестування.

- Чи з’явиться в Дії військовий квиток?

Швидше за все, ні, оскільки це стосується таємної інформації, пов’язаної з обороноздатністю країни.

- Серед потенційних сервісів Дії обговорюється проєкт з підключення до системи процесу вступних кампаній до українських вишів. Як це працюватиме?

У нас було декілька спроб зайти в цей проєкт. Наразі  є технічні особливості проєкту ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти), з якою стикаються всі вступники. Ці нюанси поки не дозволяють швидко зробити необхідні зміни, щоби не завдати шкоди системі. Ця система працює вже певну кількість років. І архітектура, яка там закладалась під час розробки, потребує вдосконалення. А реальність така, що щороку виходять певні оновлення вимог і вони накладалися на застарілу архітектуру. Тож доведеться вдосконалювати всю систему, щоби вона працювала ефективно.

Ми запланували початок роботи над цим проєктом на наступний рік, і незабаром можна буде змоделювати бізнес-процеси. Ключова думка тут в тому, що ми будуємо Дію як єдине вікно, через яке громадянин контактує з державою. Через Дію вступник зможе реєструватись в системі вступу, і виш отримуватиме відомості про вступника цим каналом. Це спростить процеси, адже абітурієнту не доведеться везти купу своїх документів до приймальної комісії.

Також ми хочемо реалізувати можливість обирати виш та подавати заявки на вступ і, відповідно, необхідні документи через Дію. І точно хочемо позбутись паперової роботи, щоби вимушена поїздка до університету була пов’язана лише, скажімо, з поселенням до гуртожитку. А всі інші паперові питання вирішувалися у цифровому форматі.

Фото тут і далі - пресслужба Мінцифри

- Мінцифра запустила БагБаунті Дії з солідним призовим фондом. Чим завершилося тестування і хто отримав гроші?

Перше закрите тестування – Bug Bounty (перевірка Дії на вразливості)– ми провели ще у грудні минулого року. Запропонували хакерам з усього світу долучитись до пошуків вразлливостей нашої системи. Тоді призовий фонд склав $35 тисяч. Проте знайти суттєві помилки у системі не вдалося нікому: було знайдено лише два технічні баги найнижчого рівня, які одразу були виправлені спеціалістами проєкту Дія. Тож призовий фонд вичерпати не вдалося - виплати виявилися символічними.

Друге відкрите Bug Bounty  ми розпочали 27 липня. Воно триватиме півроку, а його призовий фонд складає 1 млн гривень. В ньому може зареєструватися кожний охочий технічний спеціаліст протягом проведення хакатону.

У перші тижні хакатону було виявлено декілька вразливостей Дії. Однією з них була можливість доступу до інструмента тестування мобільного застосунку, за допомогою якого можна отримати доступ до інших тестових облікових записів. Цей інструмент використовується для тестування мобільного застосунку в окремому тестовому середовищі без доступу до державних реєстрів і його можна використовувати лише з чітким переліком тестових записів. Однак, незважаючи на те, що цей інструмент відсутній на продуктовій Дії і сам по собі не є вразливістю, ми визнаємо, що доступ до нього дослідників є неправильною конфігурацією в багбаунті середовищі і відповідно до методології Bugcrowd цьому кейсу присвоюється категорія P3. Технічному спеціалісту було виплачено 750$ з призового фонду.

- Коли в Дії повноцінно запрацюють COVID-сертифікати? Ця опція зараз з’явилася у переліку в застосунку, але користувачі нарікають, що не завжди можуть згенерувати документ

Наші сертифікати відповідають всім вимогам Європейського Союзу. Ми з самого початку брали це за принцип, щоб максимально спростити інтеграцію з ЄС. Тож 20 серпня ЄС офіційно визнав українські COVID-сертифікати в застосунку Дія. Водночас Україна визнає сертифікати країн-членів ЄС та інших країн, що приєдналися до ініціативи Digital COVID Certificate. З цього приводу відбувся брифінг Мінцифри, Віцепрем’єрки з євроінтеграції, МОЗ та ЄС.

Ми надіслали оновлення в PlayMarket та AppStore та отримали від них підтвердження. Тобто COVID-сертифікати вже доступні в Дії. Всі українці, які пройшли повний курс вакцинації, можуть оновити застосунок до нової версії та згенерувати свій COVID-сертифікат у застосунку в декілька кліків. 

- Анонсувалося, що з 23 серпня в Дії запрацює електронний паспорт. Але ж, здається, він і так працює?

Він і так працює. Особливість у тому, що тепер ми будемо вже регулюватись не постановою Кабінету Міністрів України, а відповідним Законом України. Це допоможе нам активніше впроваджувати цей сервіс. Наразі є близько 700 компаній, які вже приймають у людей цифрові документи. Ось тут перелік партнерів. Але час від часу громадяни могли стикатись з відмовою. З 23 серпня це вже неможливо на юридичному рівні.

Ми не просто ухвалили з депутатами відповідний закон. В нас працює відділ впровадження, який комунікує з органами державної влади, ЦНАПами та іншими органами. Насправді потрібні дуже прості зміни в електронних системах, щоб інтегруватись з цифровим паспортом. Це буквально один-два дні. Ми зробили так, щоб це підключення відбувалося максимально просто.

- Якою, на ваш погляд, на сьогодні є глибина проникнення Дії у державний організм?

На все, що з’являється на Дії, варто дивитись не в розрізі переліку послуг, а в розрізі залучення державних органів. Якщо ми говоримо про податкові послуги, то всі послуги в цій сфері – це інтеграція з податковою службою. Якщо ми говоримо про послуги від Міністерства юстиції – тут така ж логіка. Тож перш ніж підключатись до Дії, в цих системах має бути внутрішня технічна готовність. Плюс питання безпеки, питання фіксації змін даних в реєстрах – так званого логування. Адже як би там не було, за виключенням питання відкриття ФОПу, державний службовець верифікує кожну дію в державних реєстрах. В деяких сферах нам вдається позбутись участі чиновника. Але загалом, в більшості застарілих реєстрів, особливо тих, що мають якийсь корупційний потенціал, в них досі не було логування. Так, наприклад, в будівельному реєстрі не видно, коли і хто які зміни у нього вносив – дані існують просто як факт.

Такий варіант нам не підходить. І перш ніж сервіси, пов’язані з цим реєстром, з’являються в Дії, ми відпрацьовуємо ці процеси: перевіряємо на безпеку, додаємо процедуру логування та збільшуємо пропускну здатність, щоб система витримувала високе навантаження.

Загалом, реєстри – це не та річ, що на поверхні. І людей, які отримують якусь послугу через Дію, точно не повинно хвилювати, хто там є держателем реєстру і як все працює. Тож відповідно до того, що помічають люди, триває робота з удосконалення реєстрів. В Україні загалом працює близько 300 реєстрів, якими опікується 80 органів-держателів. Відповідно, напрямків дуже багато. І велика кількість цих реєстрів має особливість: по-перше, кожен орган отримує на підтримку цих реєстрів певні державні кошти. А з іншого боку, кожного разу це нова розроблена система, яка вимагає нового способу підключення, способу навантаження. Тому зараз йде розробка загальної платформи для реєстрів, на якій розташуються базові реєстри. Мова про такі реєстри, як, скажімо, реєстр річкових суден. Щоб все було уніфіковано та доступно для підключення. Це дозволяє навести лад у цих реєстрах.

- Чи сформульована кінцева мети для Дії: якою ви її бачите у фінішному виконанні?

Я не впевнений, що це процес, в якому можна буде поставити крапку. Оскільки робота над будь-яким продуктом не може бути завершена просто крапкою. Ти не можеш взяти, наприклад, Uber, і сказати: все, ось кінець, Uber до кінця розроблений. Це постійний процес удосконалення, тому що є постійні якісь ринкові ввідні, нові складові. Аналогічно Booking.com оновлюється що два дні. І цей процес постійний.

Якщо загальнополітично, то хотілося б, звісно, дійти якоїсь логічної мети. Мета Міністерства цифрової трансформації – це 100% державних послуг, що будуть доступні онлайн до 2024 року. І з досягненням якої хотілося б сказати, що ми на якомусь фініші.

Процес розробки послуг у Дії проходить постійний процес реінжинірингу, коли ми не тільки змінюємо кількість полів і робимо застосунок більш зрозумілим для користувача. Обов’язкова складова нашої роботи – постійне спрощення послуг Дії. Бо можна було б, знаєте, наклепати форм для заповнення, і люди будуть братись за голову при їх заповненні… Не така ціль точно.

Довідка: Які послуги вже доступні в Дії

На порталі Дії можна отримати онлайн майже 70 державних послуг, а в оновленому мобільному застосунку — доступ до 11 своїх цифрових документів та 12 послуг. Серед документів: ID-картка та закордонний біометричний паспорт, студентський квиток, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс транспортного засобу, податковий номер (РНОКПП), свідоцтво про народження, довідка переселенця (ВПО), внутрішній та зовнішній COVID-сертифікати. Особливої уваги заслуговує технологія Дія.Підпис — найзахищеніший електронний підпис просто у смартфоні.