Мовою по "Слугах": Навіщо Коломойський і Портнов розколюють Зе-команду Бужанським

"Слуга народу" Максим Бужанський хвалиться тим, що вніс у Раду законодавчу ініціативу щодо визнання нечинним закону про мову в Україні. Це не просто піар-хід. Можливо, такий крок націлений на поглиблення розколу у монобільшості

Мовою по "Слугах": Навіщо Коломойський і…

Причиною для такого кроку мажоритарник з Дніпра, обраний по округу №25, назвав "нововиявлені обставини", зокрема рішення Венеційської комісії.

Що ж такого знайшов у цьому рішенні депутат Бужанський, якого пов’язують з групами впливу Ігоря Коломойського та Андрія Портнова?

Що за закон хоче скасувати "слуга"

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня цього року. Чинності він набув 16 липня і став одним з останніх законодавчих актів, підписаних Петром Порошенком на завершення його президентської каденції. Закон визначив єдиною державною (офіційною) мовою в Україні українську мову. Вона є обов’язковою для органів державної влади і публічної сфери на всій території держави. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування.

Мовний закон ледь не став однією з перших "жертв" нової влади. Проросійська частина "слуг" не раз критикувала документ. Щойно обраний президент Володимир Зеленський заявляв, що після вступу на посаду проаналізує закон про мову на предмет дотримання прав громадян. Але на практиці до реальних дій досі не дійшло. І от – ініціатива Бужанського.

У п’ятницю, 6 грудня, на сесійному засіданні Венеційська комісія схвалила висновок щодо українського мовного закону. Рекомендації стали загалом очікуваними та не містили вимог щодо скасування усього закону. Експерти дорадчого органу Ради Європи з питань права зазначили, що українська мова повинна мати особливий статус і захист. Процитуємо документ: "З огляду на особливу роль в Україні російської мови (яка є найбільш вживаною мовою меншин, а також головною мовою для спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської), а також з огляду на утиски української мови у минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє потребу у заходах із підтримки української як державної мови". З-поміж іншого, Венеціанська комісія визнала: зменшення прав російської мови порівняно з мовами інших меншин може мати об'єктивне і розумне обґрунтування.

Щодо претензій до закону про мови, то головна з них полягає у тому, що закон не встановив баланс між популяризацією української і належним захистом мовних прав національних меншин. Комісія радить переглянути норми документу, які стосуються саме прав національних меншин. Нагадаємо, проєкт закону "Про меншини", який ВР планувала ухвалити до початку 2020 року, досі не внесений у парламент.

Хоча нардепи під час ухвалення "квітневої" версії закону врахували попередні висновки Венеційської комісії щодо захисту інтересів національних меншин, претензії до України відносно закону продовжує висловлювати влада Угорщини, причому – в доволі різкій формі.

З огляду на наявність висновків "Венеційки" Україна як член європейської спільноти не зможе проігнорувати рекомендації авторитетного органу. Слід чекати на розробку і внесення в парламент чергових правок до цього закону. Але ще раз: про його скасування не йдеться. Такий крок здатний спровокувати заворушення та акції протесту.

Мова як міна уповільненої дії

Ігри у мовне питання завжди були вкрай дражливими для українського суспільства. Досить згадати історію з ухваленим за часів президенства Віктора Януковича законом "Про засади державної мовної політики", більш відомим як "закон Ківалова-Колесніченка". Одночасно з визнанням української як державної він істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менша 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках і менше. Голосування за закон 3 липня 2012 року відбулося з порушенням Конституції і регламенту Ради. Документ викликав різку критику експертів і політиків і став причиною "мовного майдану" біля Українського дому в Києва та протестів у регіонах.

Критикувала тоді закон і Венеційська комісія. Дисонансом загальним настроям, між іншим, стала заява одного з очільників Демократичної партії угорців України (UMDSZ) Елемира Кевсегі про те, що українські угорці схвалюють ухвалення Закону "Про засади державної мовної політики". Заяви на підтримку закону масово приймали тоді місцеві ради сходу і півдня України.

Скандальна ініціатива була підписана президентом Януковичем і набула чинності. Це спричинило парламентську і загальнополітичну кризу в державі. Лідери опозиції спільно оголосили акцію протесту "Україна проти Януковича" з метою добитися призначення дострокових парламентських виборів та початку імпічменту президента.

Лише після Революції Гідності, 23 лютого 2014 року, Верховна Рада 232 голосами ухвалила законопроект "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про засади державної мовної політики". Тодішній в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення через процедурні порушення при його ухваленні. Остаточну крапку в "біографії" закону Колесніченка-Ківалова поставив Конституційний Суд України. У відкритій 2015 року справі за поданням 57 нардепів щодо конституційності зазначеного закону КСУ 28 лютого 2018 року визнав документ неконституційним і таким, що втратив чинність.

Новий "мовний майдан": кому вигідно

На сайті Верховної Ради відсутня інформація про реєстрацію законопроекту Бужанського. Але якщо апарат ВР зареєструє його, це буде грубим порушенням Закону про регламент парламенту. Громадський активіст Тарас Шамайда нагадує у Фейсбуці, що "29 серпня 2019 року інші українофоби – Новинський і Ко – вже внесли аналогічний законопроект №1102". Йдеться про проект закону про визнання таким, що втратив чинність, закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Під ним стоять підписи колишніх регіоналів, що входять нині до сфери впливу олігарха Ріната Ахметова: Вадима Новинського, Дмитра Шпенова, Сергія Магери і Вікторії Гриб. Натепер цей проект вже майже 4 місяці як опрацьовується в комітеті Ради.

Законопроект Бужанського, нагадує Шамайда, згідно зі ст.100 регламенту ВР належить до альтернативних, "які містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин". За вимогами регламенту, альтернативний законопроект може бути внесений не пізніш як у 14-денний строк після дня надання народним депутатам першого законопроекту з відповідного питання. "Тож Бужанський спізнився на три місяці, і має задовольнятися підтримкою проекту своїх колег по русскому міру. Якщо ж його проект зареєструють з порушенням регламенту, це має стати предметом службового розслідування", - зазначає активіст.

Отже, на шляху внесення проекту Бужанського в розклад роботи Ради стоїть законодавчий бар’єр. І навряд чи для розгляду ініціативи, здатної лише спровокувати грандіозний скандал в Раді та на вулиці, керівництво парламенту дасть команду порушити регламент.

Для чого тоді з’явилась ця ініціатива? Єдиний зрозумілий мотив – поглибити лінії розколу у фракції "Слуга народу". Адже далеко не всі у "зеленому" середовищі мислять, як Бужанський. Демонстративні спроби ревізії закону про державну мову будуть сприйняті активним суспільством як провокація проти України. Навряд чи влада наважиться на таке просто зараз, після Паризького саміту. Адже ця ініціатива особливо пікантно сприймається на тлі тріумфального (як подають це на Банковій) повернення Зеленського із "нормандського саміту" в Парижі, де президент України не піддався на тиск Володимира Путіна. Влада говорить про "перемогу" і збереження "червоних ліній", а тут як тут виникає Бужанський зі своєю ідеєю.

На те, що ініціатива скасування закону про мову є особистою ініціативою цього нардепа, вказують і вчорашні заяви щойно призначеної Урядової уповноваженої із захисту державної мови Тетяни Монахової. На першій своїй пресконференції вона заявила, що не ініціюватиме переписування закону про державну мову чи відкладання його імплементації. При цьому обмовилася, що відстежуватиме ефективність реалізації закону, і, можливо, пізніше будуть коригування й уточнення.

Такою, можна вважати, буде й позиція з мовного питання влади загалом: не лізти в цю сферу радикально, а неквапливо готувати зміни до чинного закону. Тим паче, що проблемних тем зараз вистачатиме і без Бужанського. ЗЕ-команді, якщо вона справді після Парижу намагається заявити про себе як про українських патріотів, варто більш серйозно ставитися до подібних речей із гуманітарної сфери. Які, трапляється, дають поштовх глибинним протестам, що за певний, навіть не тривалий час вириваються назовні на майданах.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"