Впіймали на поправках: Коли "слуги" залишать у спокої державну мову

Днями про небезпечні поправки до законопроекту 5551-2 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини" повідомив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Згодом стало відомо, хто є авторами поправок. Виявилося, ініціювали їх не нардепи з "ОПЗЖ", а "слуги народу". Нагадаємо: представники монобільшості час від часу придумують якісь зміни до законодавства, аби нашкодити реалізації закону про державну мову. Спочатку хотіли завадити вступу в дію норм, які зобов’язують сферу послуг перейти на українську, бо, мовляв, через карантин ця сфера і так зазнала збитків. Фокус не пройшов. Далі "зелені" взялися рятувати телеканали від обов’язкового дублювання фільмів. До вступу в дію цієї норми лишилося три дні.

Нардеп від "ЄС" Володимир В’ятрович описав, що пропонують члени Зе-команди: "… Поправку 13 вніс особисто голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Вона передбачає повне виведення телебачення з-під дії закону про мову і фактично дозволяє демонстрацію фільмів, а також виборчої агітації і реклами російською. Поправку 14 аналогічного змісту подав "слуга"-мажоритарник з Львівської (!) області Орест Саламаха. Поправка 16, внесена ще одним "слугою" Андрієм Клочком, звільняє купу кадрів, призначених нинішньою владою, від обов’язку складати іспит на рівень володіння українською мовою. І, нарешті, поправка 17 Максима Бужанського передбачає зміни до закону про мову і всіх освітніх законів. Головний зміст цієї поправки – російська мова стає мовою освітнього процесу нарівні з українською. А будь-які покарання для порушників закону про мову – скасовуються".

Хвилю обурення підхопили політики та активісти, - на четвер запланована акція протесту під парламентом. А от голова фракції "слуг" Давид Арахамія запевняє: поправки, спрямовані на зміну або відтермінування норм закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" не матимуть підтримки у Верховній Раді. Це стосується всіх ініціатив чи лише найскандальніших - звільнення чиновників від складання іспиту на володіння мовою і використання мови нацменшин в освітньому процесі? 

Не залишився осторонь й Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він повідомив про свою зустріч з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим, в ході якої висловив занепокоєння поправками, ініційованими "слугами". За словами Уповноваженого, внесення зазначених пропозицій не відповідає визначеній Регламентом ВР процедурі, відповідні поправки не відповідають предмету правового регулювання самого законопроєкту №5551-2, тому не можуть навіть бути розглянуті ні на засіданні комітету, ні, тим більше, у залі парламенту.

Схоже, спільними зусиллями політиків, патріотичної громадськості, Уповноваженого із захисту мови чергову спробу "слуг" нашкодити мовному закону вдалося якщо не зупинити повністю, то принаймні створити навколо цих ініціатив потужний негативний розголос. Та чи означає це, що "зелені" припинять лобіювати інтереси олігархічних мовників, у яких дублювання фільмів державною мовою викликає пекельні страждання? І чи не пропихатимуть в інших документах скасування іспитів на знання солов’їної для чиновників? Мабуть, не помилимося, що з президентського Офісу їм не накажуть залишити мову в спокої. Бо якби хотіли, зробили б це давно. Тому "слуги" й далі створюватимуть для націонал-патріотичних сил нагоди мобілізувати свій електорат.

Але поправки на кшталт вище згаданих можуть бути лише квіточками. Сьогодні, виступаючи на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Гуманітарна політика", президент Володимир Зеленський озвучив ініціативу: за його завданням президентський Офіс розробляє закон про національні спільноти України. Національні спільноти, сказав Зеленський, повинні бути невід’ємною частиною українського суспільства, не втрачаючи своєї самобутності, мови та традицій. На його переконання, навіть саме словосполучення "національна меншина" змушує людину відчувати себе нерівною з іншими громадянами. Звучить гарно, але чи не є це завуальованою спробою ревізії українізації?

По-перше, у нас діє закон про національні меншини, прийнятий ще у 1992 році. В ньому визначено критерії віднесення до національних меншин та прописано гарантії їх прав. Словосполучення "національні меншини" міститься і в Конституції України (статті 10, 11). Тобто, спочатку треба вести мову про те, як поняття "національні спільноти" вмонтувати у вже існуюче законодавство і головне – в Конституцію.

По-друге, поки незрозуміло, які права держава гарантуватиме національним спільнотам з огляду на те, що в європейському законодавстві (зокрема, в Хартії регіональних мов або мов меншин і в Рамковій конвенції про захист національних меншин) йдеться саме про національні меншини, а не про спільноти. Інакше кажучи, в якій мірі анонсований український закон відповідатиме європейському законодавству.

І, по-третє, з урахуванням регулярних спроб "слуг" зупинити дію норм закону про державну мову, існує ризик, що в анонсованому законопроекті під гаслом "всі мають бути рівними і щасливими" з’являться ті речі, які зараз не вдається пропхнути через різноманітні поправки до діючих законів.