Містобудівна реформа 5655 дозволить присікати корупційні схеми на зразок скандалу із Оленичем з КМДА, — ЗМІ

Про це пише видання Телеграф, передає Depo.ua.

Видання нагадує, що у грудні 2019 року Київрада рішенням №579/8152 передала ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:008:0016 в оренду ТОВ "Українська марка" (34414301) строком на 5 років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу. Цим же рішенням міськрада планувала виключити цю ділянку із Програми розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та зменшити площу озеленених територій загального користування східної частини парку "Нивки" з 44,94 га до 44,33 га. 

Пояснювальну записку, де йшлось про таке цільове призначення землі підписав особисто нинішній заступник голови КМДА Петро Оленич, який був тоді головою земельного департаменту КМДА.

"Проблема в тому, що у графічних матеріалах Генплану та Містобудівному кадастрі Києва ділянка вказана як паркова зона. Саме цю "підміну" фактично і пред’явили НАБУ і САП у підозрі заступнику голови КМДА. Активісти, які виходили на захист парку проти незаконної забудови, ще у 2020 році звертали увагу, що зміну цільового призначення якщо й провели, то зробили це без погодження з Кабміном, хоча мали б це зробити, адже йдеться про природну пам’ятку державного значення", — йдеться в матеріалі.

На думку детективів НАБУ, Оленич провів "підміну" аби забезпечити гарантоване голосування за проєкт рішення. Згодом рішення Київради було скасовано Північним апеляційним господарським судом.

Журналісти тоді пов’язали ТОВ "Українська марка", яка отримала ділянку під забудову, з ексголовою Шевченківської РДА Віктором Пилипишиним та його зятем, ексголовою земельної комісії Київради Костянтином Яловим.

Автори матеріалу переконані, що у разі ухвалення подібній ситуації міг би запобігти закон про містобудівну реформу 5655.

"По-перше, цифровізація всіх дозвільних процесів дозволила б відстежити весь шлях документів, які готувалися до винесення на сесію Київради – і зафіксувати, хто і на якому етапі реально "змінив" цільове призначення ділянки без погодження з Кабміном і всупереч уже наявним документам більш високого порядку. По-друге, уже на етапі підготовки синхронізація всіх містобудівних документів не дала б можливості такому проєкту пройти автоматичний моніторинг, адже через невідповідність документ просто не сформувався б і, умовно кажучи, "світився червоним" на всіх подальших етапах для всіх учасників процесу. І, відповідно, будь-яке подальше ігнорування цього "сигналу" фіксувалось би в системі, автоматично перетворюючи таку дію/бездіяльність на підставу для кримінальної відповідальності", — йдеться в статті.

Крім того, автори зазначають, що виділення землі під забудову в паркових зонах фактично була б неможливою, оскільки йдеться про особливо високий рівень моніторингу – і спроби щось зробити відносно цієї ділянки одразу "висвітилися" б на рівні центральних органів влади. 

"Приклад справи Петра Оленича доводить, що рано чи пізно схема все одно буде викрита, а антикорупційні органи зможуть довести її щонайменше до вручення підозри. У цьому випадку знадобилось 4 роки і рішення суду про скасування незаконного рішення Київради. Проте в разі впровадження цифровізації процесів антикорупційного контролю схеми будуть мінімізовані уже на етапі підготовки такого рішення. У разі ж його ухвалення – притягнення до відповідальності всіх його учасників стане в рази швидшим, а ресурсів на документування і доведення їхньої провини йтиме кратно менше", — резюмують журналісти.