Мережа "гібридів": За ким прийде СБУ після "РИА Новости"

Тривав четвертий рік війни. В СРСР легально виходить російськомовна версія "Народного оглядача" - гітлерівської Völkischer Beobachter – яка розповідає про принади життя в Третьому Рейху, дає слово експертам, котрі поносять радянську дійсність і запевняють народ, що СРСР керують корупціонери. До Лаврентія Берії заходить Нарком держбезпеки Всеволод Меркулов і каже: "Лаврентій Павлович, мабуть, пора прикрити "Народний оглядач". Наші вже скоро візьмуть Берлін, а ці досі пишуть, що Гітлер нас переможе". "Гарна ідея. Посилай своїх орлів, нехай затримають цих брехунів", відповідає Берія. "А якщо Спілка журналістів і депутати-миротворці ґвалт піднімуть?", - питає Меркулов. Що на це відповів би товариш Берія? Відправити на фронт у штрафбат.

Сьогодні інші часи та інша війна. Коли на четвертому році російської агресії проти України лише зараз спецслужби прикривають рупори Кремля, які легально працювали у столиці воюючої держави, виникає логічне запитання: а раніше чому їх не помічали? Прес-центр і бюро української філії пропагандистського агентства РІА "Новости" знаходиться в самому центрі Києва, на Шота Руставелі. Кореспондент агентства Кирило Вишинський, затриманий сьогодні СБУ, фігурує в чистилищі "Миротворця". В 2014-му році на Росії його нагородили медаллю ордена "За заслуги перед Вітчизною" "за об'єктивне висвітлення подій в Криму". В 2015-му він отримав російське громадянство, але навряд чи здав український паспорт. Який дозволяє подібним особам без віз кататися до Європи.

Але сьогоднішні події вивели з тіні не лише такого кадра, як Вишинський. Виявилося, що у нас працює навіть Russia today. Про облаву на його співробітників повідомила Маргарита Симоньян – керівниця цього рупору пропаганди. З Москви на адресу українських спецслужб сиплять погрозами. "Ми будемо звертатися в міжнародні структури, в тому числі журналістські, в ОБСЄ, для того, щоб сприяти припиненню гонінь щодо журналістів в Україні", – заявив путінський Геббельс Кисельов. Чекаємо на гнівний осуд дій СБУ з боку голови НСЖУ Сергія Томіленка, відомого захисника "ватної" преси, "опоблоківців" і так званої "медіа спільноти". Щодо ж до сьогоднішніх дій Служби безпеки можна сказати лише одне: краще пізно, аніж ніколи.

За останні роки кілька проросійських журналістів та експертів все ж потрапили в поле зору спецслужб. Для переважної більшості це закінчилося переляком. А для декого – втечею на Захід. Найвідоміший із втікачів – головред "Страни" Ігор Гужва. Декому поталанило менше – вони хоча б скуштували тюремної каші. Дмитро Василець та Євген Тимонін, яких звинувачували у пособництві терористам і сепаратистам, у вересні минулого року були засуджені на 9 років. Але в лютому цього року Апеляційний суд столиці задовольнив позов їхніх адвокатів, спрямував справу на розгляд до першої інстанції, а фігурантів випустили з-під варти і зобов'язали носити електронні браслети.

Схожа історія і з Русланом Коцабою. Іноді він отримує по обличчю в Києві, якщо натрапляє на патріотичних громадян. Проте відповідні органи цікавляться ним лише, як кажуть, по великих святах. Нагадаємо, рівно два роки тому Коцаба отримав 3,5 років тюрми за заклики проти мобілізації. Але вже за два місяці потому апеляційний суд Івано-Франківщини його повністю виправдав. І якби не тиск обуреної громадськості, то правоохоронці взагалі б втратили інтерес до цієї особи.

З цієї компанії в ув'язненні поки лише житомирський журналіст Василь Муравицький, якого підозрюють в держзраді. Його саме зараз судять у Корольовському районному суді Житомира. Захист журналіста впевнений у своїй перемозі. На захист Муравицького виступило кілька міжнародних організацій, серед них й Amnesty International. Тобто, і навколо затриманого Вишинського галас здійметься не менший.

І, останнє. В СБУ звітують про викриття медіа-структур, які використовувалися країною-агресором в рамках гібридної інформаційної війни проти України. Так вони і не крилися. "Вести", "Страна", канал "Інтер", "17 канал", десятки, якщо не сотні інших інформаційних майданчиків, також час від часу викликають зацікавленість то з боку СБУ, то з боку МВС. Після того, як їх полякають, все заспокоюється. Ці медіа редакційну політику не змінюють, більше того, на казці "нас душать" збільшують аудиторію, а "душителі" ставлять собі плюси в графі "захист інформаційної безпеки держави". То ж подібна гра у піддавки нагадує анекдот про даму, яка гукає з балкону багатоповерхівки до чоловіка, якого помітила під будинком: "Чоловіче, я вас боюся". Той у відповідь з гумором: "Чого мене боятися. Я тут, а ви там. І підніматися до вас я не збираюся". А дама йому на те: "Нічого, я сама спущуся".