Лозинський-2: Чи стане Мангер "вбивцею" рейтингу Тимошенко

Сьогодні вранці заступник Генерального прокурора України Дмитро Столярчук особисто вручив голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру підозру в організації замовлення вбивства херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Для вручення підозри в організації злочину, вчиненого з корисливих мотивів, на замовлення, з особливою жорстокістю, за попередньою змовою групою осіб (тобто за ч.3 ст. 27, п.4, п.6, п.11, п.12 ч.2 ст.115 КК України) до Херсона спеціально виїхала група процесуальних керівників ГПУ та слідчих СБУ. Мангера мають доставити до столичного суду, де йому оберуть запобіжний захід. Якщо очільника обласної ради арештують, то свою відпустку, яка почалася сьогодні і триватиме мінімум до президентських виборів, він проведе за гратами.

Детально суть підозри на брифінгу розписав Генпрокурор Юрій Луценко. У схемі організації і здійснення вбивства, продемонстрованій журналістам, один квадратик був заклеєний. Це місце тих, хто допомагав підозрюваним, хто покривав їх і хто допоміг одному з організаторів втекти з України. Луценко спростував причетність до злочину голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва, його заступник Євген Рищук, відсторонений від посади за власною заявою, дає покази СБУ. За словами Генпрокурора, про його причетність до вбивства Гандзюк поки не йдеться, однак є підстави говорити про можливу участь Рищука у корумпованих схемах, пов'язаних з оборудками з лісом на Херсонщині.

Дехто з журналістів закидав Луценку політичну ангажованість, мовляв, представнику "Батьківщини" вручили підозру, а представникам БПП – ні. Очільник прокуратури заперечив: один із фігурантів справи, Ігор Павловський, був помічник народного депутата з БПП Миколи Паламарчука. Що ж до Гордєєва і Рищука, то тут Луценко закликав не користуватися емоціями, і в разі, якщо є докази їх причетності, давати покази.

Нагадаємо, як розвивалися події у "справі Гандзюк" і як слідство дізналося про роль у ній Владислава Мангера. 31 липня 2018 року виконувачку обов'язків керуючого справами виконавчого комітету Херсонської міської ради, радника херсонського міського голови Катерину Гандзюк біля її під'їзду облили сірчаною кислотою. Вона отримала опіки 40 відсотків тіла і була відправлена на лікування до столиці. Сама постраждала заявляла, що замовниками нападу можуть бути чинні або колишні представники влади.

Напад на Гандзюк сколихнув українське суспільство. Відбулися численні акції протесту під приміщеннями органів влади з вимогою розслідувати злочин, знайти і покарати його організатора і виконавців. Активісти запустили у соцмережах кампанію "Хто вбив Катю Гандзюк?". 3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що поліція затримала підозрюваного в замаху на вбивство Гандзюк. Ним виявився раніше судимий херсонець Микола Новіков. За три тижні його випустили з-під варти через безпідставність звинувачень. Після цього в Нацполіції повідомили, що нападом керував ветеран АТО, який використовував своїх товаришів по службі.

Невдовзі відбулася низка затримань. Затримали В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова, Володимира Васяновича, Сергія Торбіна й Микиту Грабчука. Усі вони є учасниками АТО. Торбін у підозрі фігурує як організатор замаху, а Грабчука називають безпосереднім виконавцем нападу.

4 листопада минулого року жертва нападу померла в лікарні. Поліція перекваліфіковує провадження, за яким розслідується напад, на статтю "Закінчене вбивство". А вже 6 листопада Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування злочинів проти Катерини Гандзюк та інших громадських активістів.

До речі, 6 лютого сплив термін повноважень цієї комісії. Як повідомив голова ТСК Борислав Береза, комісія має намір зробити проміжний звіт у парламенті та просити про продовження своїх повноважень. Чи допомогло існування депутатської комісії слідству, і чим саме займалися її члени, крім власного піару, – залишається нез'ясованим. Так само наразі не зовсім зрозуміло, що нового після Луценка буде у цьому звіті.

Але повернімося до хронології подій. 12 листопада 2018 за підозрою у співучасті у вбивстві затримано Ігоря Павловського, екс-помічника депутата від "Блоку Петра Порошенка" Миколи Паламарчука. Тоді ж у Херсоні горів будинок Павловського. 4 грудня Генпрокурор заявив, що у справі про вбивство Гандзюк оголошено підозру організатору злочину, раніше засудженому Левіну на прізвисько "Москал" – за версією слідства, ключовій постаті у скоєнні замаху. За словами Луценка, Левін виїхав з України в день, коли поліція затримала перших підозрюваних у справі.

Саме тоді заговорили про можливу причетність до замаху Мангера. Нардеп Мустафа Найєм повідомив, що Левін є членом відомої в області банди, а за сумісництвом – помічником депутата обласної ради Миколи Ставицького, який, у свою чергу, близький до голови облради Владислава Мангера. Також, за його словами, Левін зараз знаходиться в Домініканській республіці, а його батько – в Херсоні. І далі займається вирубкою лісу. 21 січня 2019 року Левіна оголосили в розшук.

28 січня батько херсонської активістки Віктор Гандзюк звернувся до президента України Петра Порошенка і лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко з відкритим листом, в якому вимагав дати політичну оцінку діям голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва, його заступника Євгена Рищука і очільника Херсонської обласної ради, представника "Батьківщини" Владислава Мангера , які, за словами батька Гандзюк, тісно співпрацюють з підозрюваним в організації вбивства його доньки "Москалом".

9-го лютого партія "Батьківщина" виключила Мангера зі своїх лав та рекомендувала йому звільнити крісло голови Херсонської облради. Однак учасники ініціативи "Хто вбив Катю Гандзюк?" відвідали з плакатами зустріч Тимошенко з виборцями на столичному Подолі. Це закінчилося сутичками активістів з поліцією, але це вже інша історія. Основна ж – враховуючи передвиборчу кампанію, можливий арешт Мангера та значний інформаційний розголос цієї справи завдає потужного удару по кандидатці в президенти. Якби її штаб поставив питання про виключення підозрюваного з партії та його відкликання з посади хоча б кілька місяців тому, цей удар був би мінімальним.

Щось схоже у Тимошенко вже було напередодні президентських виборів 2010-го року. Тоді члена її парламентської фракції Віктора Лозинського запідозрили у вбивстві 16 червня 2009 року Валерія Олійника, мешканця села Грушки Ульяновського району, що на Кропивниччині. Спочатку соратники Юлій Володимирівни зайняли кругову оборону, однак вона сама вимагала від Лозинського скласти мандат.

Після того, як ВР підтримала подання ГПУ про зняття з нього депутатської недоторканності, депутат зник і знаходився у розшуку. Тимошенко про нього регулярно нагадували, однак вчасна відмова від захисту "зашквареного" колеги дозволила їй мінімізувати негатив. 1 березня 2010-го, вже після програшу Тимошенко на президентських виборах, Лозинський сам здався СБУ. Він був засуджений спочатку до 15 років, потім термін зменшувався, а вийшов екс-депутат з ув'язнення наприкінці листопада 2016-го року завдяки "закону Савченко".

Зараз у Юлії Володимирівни ситуація гірша – причетність її соратника до гучного вбивства в самий розпал кампанії стане вагомим козирем проти неї. Можна не сумніватися: їй нагадуватимуть про Мангера під час усіх її зустрічей із виборцями і під час усіх телеефірів. Проте і тут у Тимошенко є рятівна соломинка – недовіра суспільства до результатів слідства, будь-якого, не лише цього, яку підбурюють так звані "активісти". Вони до останнього спробують хитати історію з Гордєєвим і тиснути на слідство. Попри те, що генпрокурор Луценко заявляв, що робити цього не треба. Питання лише в тому, чи захочуть ці активісти рятувати реноме Тимошенко.